Щодо важливості визнання помилок
Мені надзвичайно прикро, що мої коментарі 2014 року до сьогоднішнього дня використовуються брудними технологами для зведення політичних рахунків. Я підкреслюю в черговий раз: я не мав жодного права, жодного доказу для того, щоб називати прізвища, факти, події, оскільки такою інформацією не володів і фактично переказував чутки. Зокрема, про це я зазначав автору інтерв'ю, але, на жаль, цю деталь він маніпулятивно пропускає.
Втім, я визнаю свою провину, адже це була позиція недалекого експерта, який прагнув здаватися більш важливим і обізнаним, ніж був насправді.
Я щиро перепрошую – в черговий раз – у всіх людей, чия репутація страждає через мої необдумані слова. Ані Гліб Загорій, ані інші люди, згадані мною – не мають жодного стосунку до тих обвинувачень, що звучать у відповідному сюжеті.
На жаль, я не можу повернутися на два роки назад в минуле і дати добрячого ляпаса собі, пихатому і зарозумілому. Втім, саме такі помилки дають можливість змінити себе в кращу сторону, і я готовий докласти всіх зусиль, щоб репутація цих людей, кому я вже наніс шкоду, більше не страждала.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
