Нові стратегічні партнери України: Індія, Китай, Японія, Бразилія

Шлях до Євросоюзу, до НАТО, відносини з Росією – це в останній час, в галузі зовнішніх відносин, теми постійних дискусій в нашій країні.

Керівництво держави та українська політична "еліта" в проміжках між внутрішніми війнами один з одним періодично аргументують свою позицію проросійськими, антиросійськими, проєвропейськими, пронатовськими або антинатовськими інтересами України.

На мою думку, потрібно звернути увагу на інші напрямки в зовнішній політиці, економічних відносинах і стратегічно підійти до цієї теми.

Якщо порівняти ріст економіки, інновацій, інвестицій, технологій в країнах Європи та Росії з однієї сторони та Китаю, Індії, Японії і Бразилії з іншої – виникає зовсім нова картина майбутніх світових лідерів. Те, що роблять останні для свого шаленого розвитку, має бути дуже цікаво для молодої держави Україна.

Якщо замислитись, що потрібно для стратегії розвитку України в зовнішніх пріоритетах – так це переключити увагу українського суспільства від старих штампів: "Росія або Європа", "НАТО – антиНАТО" до нових підходів до стосунків з майбутніми світовими лідерами.

Є держави, яким цікава Україна, але мають бути держави, які цікаві для України. Це можна побачити на показниках прямих іноземних інвестицій. Найбільше інвестують в Україну – Німеччина, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Велика Британія. До речі, Росія і США, не так вже і багато вкладають в економіку України. Хто з цих країн зацікавлений, щоб Україна шалено розвивалась та мала надсучасні технології? Правильно – ніхто. Україна ім потрібна як маловпливова, малорозвинута, безпечна, неконкурентноздатна держава, яка може бути ринком для збуту товарів з однієї сторони, та країни дешевої сировини, робочої сили з іншої. Я вже не говорю про звалище застарілої техніки та різних відходів.

Україну повинні цікавити перспективні країни. Якщо зараз почати вивчати досвід та налагоджувати тісніші контакти з Китаєм, Індією, Бразилією, Японією, можна ще встигнути в світовий потяг розвитку. До речі, перелік не закінчується переліченими країнами. У всіх країн можна брати, те, що потрібно Україні. Наприклад, Японія – надсучасні технології, Індія – розвиток технопарків, Бразилія – аграрні технології тощо. Це має бути елементами стратегії розвитку і стратегії національних інтересів України.

А так Україна інвестує в Кіпр, Кіпр інвестує в Україну. Гроші ходять по колу.

В країні ходять з прапорцями та кульками "НАТО – ні!", Європа каже – "заждіть, не готові", відносини з Росією обмежуються Севастополем та цінами на газ.

Щоб ми так і не залишились в театрі абсурду та становищі "цирк поїхав, а клоуни залишились"...

Ще статті:

Стратегічний пакет для України

Майбутнє іміджу України