Олексій Братущак журналіст

ЄВРО-2016. "Наші хлопці" з України та Ісландії

23 червня 2016, 21:05

Чомусь провал нашої збірної на ЄВРО-2016 більшість пояснює 1-2 причинами: поганий тренер та ніякі футболісти. Звичайно, так сприймати реальність дуже легко.

Але давайте подивимось на ту ж збірну Ісландії, яка вже стала однією з сенсацій. У неї точно крутий тренер? Може у них крутіші гравці? Наврядчи.

Насправді, можна знайти 1000 і 1 причину провалу. І серед них точно є прорахунки у розвитку футболу в країні.

Вирішив викласти сюди свої дописи з ФБ щодо "наших хлопців". Це про Ісландію та Україну.



"Наші хлопці" з Ісландії




22.06.2016. Гравці збірної Ісландії разом зі своїми вболівальниками святкують вихід в 1/8 фіналу ЄВРО (Фото з офіційної сторінки Федерації футболу Ісландії)



В Ісландії їх називають просто "наші хлопці".

У першу чергу через невеликі розміри країни. Чи не для кожного ісландця гравці футбольної збірної якщо не родичі або знайомі, то знайомі знайомих так точно. Ну уявіть собі наші команди Кристал (Херсон), Десна (Чернігів) або Дніпро (Черкаси). Коли в них грають виключно місцеві хлопці, то вони також "свої" для всього міста.

Також ісландці "наші хлопці" ще й тому, що відстань між ними та вболівальниками – мінімальна. Там немає зірок, до яких не підступитися. Ці гравці самі йдуть до своїх вболівальників. Як от на фото після історичної перемоги над австрійцями.



Капітан збірної Ісландії Арон Гуннарссон робить селфі з вболівальниками (Фото з офіційної сторінки Федерації футболу Ісландії)



Успіх Ісландців на ЄВРО не випадковість, а результат програми розвитку футболу.

Ісландія була найменшою країною, яка будь-коли потрапляла на ЄВРО. Тепер вона – найменша серед тих, хто виходив в 1/8-му.

Так, цей успіх ісландців – сенсація. Але сенсація не на порожньому місці. Країна системно йшла до свого успіху. Попри те, що у футбол в країні можна грати лише кілька місяців на рік (переважно влітку). У країні почали створювати футбольну інфраструктуру, в першу чергу зали з футбольними майданчиками. В ісландській школі може бути кілька таких футбольних майданчиків. Це один з елементів розвитку дитячого та юнацького футболу. Місцева Федерація футболу робить усе можливе, щоб футбол був масовим видом спорту. Як наслідок, футбол і збірна мають велику кількість шанувальників. Підтримувати збірну до Франції поїхав кожен десятий ісландець, а матчі збірної дивилася майже вся країна.

Є ще одна причина поступового розвитку збірної. Найкращі гравці не засиджуються у місцевих клубах. Лише подивіться на географію клубів, які на ЄВРО представляють гравці: Італія, Швеція, Нідерланди, Росія, Бельгія, Англія, Уельс, Франція, Німеччина, Данія, Швейцарія. Молоді та талановиті ісландці їдуть з країни, щоб мати можливість до розвитку. У кращих клубах, з кращими тренерами. Як тут не згадати, що українців з України копняками не вигнати...

І от дивишся на виступ "наших хлопців" з Ісландії на ЄВРО-2016 і думаєш: нічого ж складного немає, вивчай їхній досвід розвитку футболу, застосовуй, розвивай вітчизняний футбол і потім радій перемогам вже наших, українських хлопців. Але в нас якийсь інший шлях розвитку...

Ну і наостанок. Уже у вересні нас очікує зустріч з цими "нашими хлопцями" з Ісландії. Україна грає з ними в одній групі у відборі на Чемпіонат світу 2018. Ми, звичайно, будемо вболівати за нашу збірну. Але мало хто здивується, якщо від нашої групи до Росії поїдуть ось ці "наші хлопці" з Ісландії.



"Наші хлопці" з України




2.08.2009. "Наші хлопці", Чемпіони Європи-2009 серед U-19.



А тепер давайте згадаємо "наших хлопців" – Чемпіонів Європи з футболу.

Так-так, я не помилився. У нас є збірна з футболу, яка виграла Чемпіонат Європи. Сталося це у 2009-му, і був це турнір серед Under-19, тобто серед гравців до 19 років.

Чому їх варто згадати сьогодні? Бо нині цим хлопцям по 25-26 років. Самий сок у футболі. І за ідеєю це покоління футболістів мало б вирости у фаворитів європейського футболу, реально претендувати на перемогу на ЄВРО-2016.

Але з тих чемпіонів на полях Франції засвітився лише один. Денис Гармаш вийшов аж на 15 хвилин у грі з Північною Ірландією. Ще один дивився футбол з лави запасних. Це Сергій Рибалка.



16.06.2016. Денис Гармаш у грі з Північною Ірландією



Що ж сталося з іншими? Де поділися НАШІ Чемпіони Європи з футболу? По суті вони стали втраченим поколінням.

Наприклад, Темур Парцванія та Кирило Петров (капітан тієї збірної чемпіонів). Ці талановиті гравці так і не знайшли себе в київському "Динамо". Нині грають у донецькому "Олімпіку".

Окрім них ще 5 динамівців (Кушніров, Коркішко, Каверін, Шевчук, Єременко) так і не виросли у гравців основного складу киян і покинули клуб.

Ми ледь не втратили і Рибалку, якого майже поховали у "Динамо". Але на щастя після заслання до чеського Слована він таки повернули до клубу, у нього повірив Ребров, і Рибалка раптом став одним з найважливіших гравців.

Загалом, з 17 (сімнадцяти) футболістів, які були у заявці України на фінал-2009, у гравців національної збірної виросли лише троє. До основи підійшов лише Гармаш:

Гармаш – 27 (матчів за національну збірну);

Рибалка – 9;

Кривцов (Шахтар) – 1.

Усі інші – не пробилися.

А один з тих українських чемпіонів отримав російське громадянство і продовдує грати в анексованому Криму...



Багатьом Чемпіонам Європи тут місця не знайшлося (фото з офіційного сайту УЄФА)



Можна згадати ще тренера тих чемпіонів Юрія Калитвинцева. Після історичної перемоги він по суті виявився непотрібним в Україні. 8 місяців він був у статусі в.о. головного тренера національної збірної України. За той час ми зіграли 5 товарників.

У результаті вибір Федерації пав на Блохіна, Калитвинцев залишився асистентом. Після цього Калитвинцев в Україні не тренував. Нешодавно його признчили головним у московському "Динамо". Калитвинцев повернувся до клубу, який ставив на ньому як на гравці хрест, з якого Г.Суркіс забрав футболіста в середині 90-х. Тоді Суркіс повірив у Калитвинцева, і гравець був опорою Динамо, яке виносило Барселону.

Можна згадати ще одних наших – фіналістів єврочемпіонату, молодіжну збірну зразка 2006-го. Тоді вони були за крок до звання Чемпіони Європи. Їм зараз за 30, і з того покоління чемпіонів у складі збірної грає лише Андрій П'ятов. Мілевський з Алієвим так само з тієї збірної...



"Молодіжка" зразка 2006-го



І ось так, маючи талановиту молодь, на певному етапі ми її втрачаємо. Бо з одного боку на місця молодих талантів купують іноземців, а з іншого – дають такі зарплати, що вони втрачають мотивацію для розвитку. А ми втрачаємо можливість достойно виступити на ЄВРО...

Загрузка...
Уряд реформ297 Свобода слова544 Україна та Європа891 Корупція1068 Aтака Путіна1104
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте