Верховний суд: дорога ''суддям Майдану'' відкрита!
Ми вже звикли до того, що Вища кваліфікаційна комісія суддів під час співбесід із кандидатами до Верховного суду стабільно ігнорує негативні висновки громадської ради доброчесності. За даними останніх опублікованих підрахунків, лише 20% кандидатів визнано комісією недоброчесними, решта 80% – продовжують участь в конкурсі, попри "вето" ради доброчесності.
Однак, виявляється, так само Вища кваліфікаційна комісія суддів ігнорує і повідомлення Департаменту люстрації Міністерства юстиції України.
Так 30 січня 2017 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів надійшов лист із Міністерства юстиції України про те, що двоє кандидатів на посаду суддів Верховного суду підпадають під дію Закону України "Про очищення влади" та мусять бути звільнені з посади суддів. Відповідний лист також було направлено і до Вищої ради правосуддя. Міністерство юстиції закликало ВККС врахувати, що, зокрема, суддя Деснянського районного суду міста Києва Лісовська Олена Володимирівна та суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Наталія Олегівна підлягають люстрації, оскільки ухвалювали рішення позбавити прав керування активістів за поїздку до Межигір'я у грудні 2013 року.
Надісланих матеріалів, які чітко вказують на порушення кандидатами Верховного суду Закону України виявилося замало для Вищої кваліфікаційної комісії, аби припинити їх участь в конкурсі на етапі спец перевірки, не допустивши до наступних етапів.
Суддя Яровенко Н.О. вибула з конкурсу після першого етапу анонімного тестування, не набравши достатню кількість балів. Однак її колега спромоглася пройти далі...
Знайомтесь, суддя Деснянського районного суду міста Києва та кандидат на посаду судді Касаційного цивільного суду – Лісовська Олена Володимирівна.
Якщо ви думаєте, що в першу чергу члени ВККС поцікавились у судді Лісовської про незаконно ухвалені нею рішення відносно учасників мирних протестів – то глибоко помиляєтесь. У своїй доповіді член ВККС Тетяна Шилова навіть не згадала про лист від Мінюсту і жоден із членів комісії також не захотів розпитати кандидатку на цю тему. Питання про навики роботи в колективі, про те, чи стежить за перебігом співбесіди дочка судді – ось що цікавило комісію з відбору суддів найвищої інстанції.
Подивитися всю співбесіду можна за лінком починаючи з 2:13:30 хвилини: https://www.youtube.com/watch?v=Yc9Ns_hbqDI
Питання щодо порушення Закону України "Про очищення влади" та несумісності поставив представник Громадської ради доброчесності. Суддя Лісовська пояснила, що під час подій Революції гідності позбавила водійського посвідчення одну особо та наклала штраф на іншу, однак, вона не знала, що дані особи були учасниками масових протестів і ніхто з них про це не повідомив. Дане твердження є відвертою брехнею, адже, у своєму ж рішенні, де вона позбавила особу водійського посвідчення говориться про те, що на судовому засіданні він повідомив, що 29 грудня 2013 року прямував разом з друзями до резиденції Президента України Віктора Януковича в Межигір'ї, рухаючись в колоні автомобілів. Якщо рух в колоні автомобілів, який за різними підрахунками налічував від 2 до 4 тис. авто не вважається участю в акції протесту, то судді Лісовській, очевидно, необхідне ще одне тестування – на логіку.
Більше того, в судовому засіданні було заслухано ще двоє свідків, які підтвердили, що разом з особою рухалися в колоні до резиденції Президента і жоден працівник ДАІ не зупиняв автомобіль.
Однак показів свідків виявилося недостатньо, аби не позбавляти особу прав та зрозуміти, що ці люди є учасниками акцій протесту.
Ще однією брехнею Олени Лісовської стали її данні в декларації доброчесності, яку вона заповнювала власноруч. В ній вона повідомила, що не ухвалювала рішення, передбаченні статтею 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової системи", а також не застосовувала заборони, визначенні Законом України "про очищення влади". А отже, навіть через 3 роки суддя Лісовська так і не зрозуміла (або – не захотіла визнати), що ухвалила незаконне рішення щодо учасників мирних акцій протестів.
Відверта брехня кандидатки, лист від Міністерства юстиції, негативний висновок Громадської ради доброчесності – все це було проігноровано колегією Вищої кваліфікаційної комісії, яка пропустила Олену Лісовську далі та незабаром розглядатиме її кандидатуру на загальному пленарному засіданні.
І це вже не вперше, коли ця колегія ВККС пропускає суддів Майдану. 26 квітня члени ВККС – А. Василенко, Т. Шилова, В. Бутенко, Т. Лукаш співбесідували суддю Солом'янського суду м. Києва Кізюн Л.І., яка ухвалила взяти під варту учасника акцій протестів.
Тимчасова спеціальна комісія вирішила, що Л. Кізюн порушила присягу та має бути звільнена. Вища рада юстиції погодилась, що порушення у її діях було, проте не звільнила суддю. 4 члени ВРЮ написали окрему думку, де вказано наступне:
"причетність до явно незаконного позбавлення особи особистої свободи, тобто грубого порушення одного із основоположних прав людини, на наш погляд, є несумісною із зайняттям посади судді. Дії судді Кізюн Л.І. при обранні запобіжного заходу Т. за відсутності обґрунтованої підозри щодо нього у вчиненні конкретних злочинних дій істотно підривають авторитет правосуддя і судових органів".
Громадська рада доброчесності також зробила негативний висновок щодо цієї судді. Але ВККС вирішила, що такі судді є доброчесними і потрібні у новому Верховному суді, а тому відкинула висновок ГРД. Відео співбесіди тут.
Отже, тепер обидві ці судді мають непогані шанси опинитися в новому Верховному суді. Але для подолання висновків ГРД Вищій кваліфікаційній комісії знадобиться мінімум 11 з 16 голосів її членів.
Чи додасть довіри судовій системи той факт, що до нового Верховного суду можуть потрапити судді, які ухвалювали незаконні рішення щодо активістів і продовжують відверто брехати про це – питання риторичне. А от як саме і коли члени ВККС долатимуть "вето громадськості" – поки залишається загадкою. Однак, якщо і цей процес триватиме без подальших поіменних результатів голосування, доведеться констатувати: судова реформа впевнено крокує в протилежному від обіцяної відкритості та прозорості напрямку.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
