Сергій Дацюк Філософ

ЯК МОЖЕ РОЗВИВАТИСЯ УКРАЇНА?

07 квітня 2017, 11:44

Питання про розвиток України не може бути вирішене, бо воно адекватно навіть не поставлене.

Остання спроба Уряду України розробити та представити "Середньостроковий план Уряду до 2020 року" це просто насмішка над українською громадою, яка справедливо була піддана знущальній критиці Ігорем Тишкевичем в статті "Правительство Украины представило восхитительный план".

Цей урядовий план мав практично нульовий резонанс серед українських експертів, що можна зрозуміти, оскільки цей так званий план не є ані професійним, ані дискусійним, ані навіть серйозним планом для такої великої і дуже проблемної країни як Україна. Там немає жодного змістовного моменту, який можна було б серйозно обговорювати.

Тому проблема розвитку України черговий раз провисає. Таке враження, що нікого в Україні ця проблема більше не цікавить. Всі нині святкують безвізовий режим, який був проголосований в Європарламенті.

Але проблема розвитку країни існує і вона виникає всякий раз, коли ми намагаємося оцінювати дії Президента з виконання його передвиборної "Стратегії 2020" та дії нинішнього Уряду щодо операційного виконання цієї Стратегії до 2020-го року.

Тобто принципово важливо – чи є можливим розвиток України, і в яких формах це може відбуватися.

Жодні цифри щодо зростання чого-небудь в Україні розуміння про розвиток не дають. Ці цифри є наслідком, як правило, застарілої оптики аналізу (того, як аналітик дивиться на ситуацію). Тому саме такий підхід – виокремлення організаційних форм розвитку – дає нам невелику можливість розуміти чи є наявним розвиток.

Організаційні форми розвитку це інститути, підходи та інструменти для розвитку країни, які або є незмінними, або змінюються. В часи революції можна говорити, що лише наскільки ці організаційні форми розвитку змінюються, залежить власне і відповідь на питання – чи є цей розвиток взагалі.

Адже, з формальної точки зори, розвиток – це збільшення можливостей, підвищення рівня свободи, поява нових позитивних явищ та способів їх оцінки. А от цифрове вираження яких-небудь змін може свідчити про зростання чого-небудь, що далеко не завжди є розвитком.

Далі я спробую поверхнево, широкими мазками, показати організаційні форми, в яких відбувається зростання України і те, наскільки це має відношення до розвитку.

Організаційні форми економічного розвитку України

Почнемо з економіки, а в економіці почнемо з курсу гривні та діяльності НБУ.

Чому за великим рахунком гривня після Революції Гідності впала в своїй ціні щодо інших валют?

Це відбулася тому, що вся економіка Україна стала коштувати дешевше.

Невелику частку вартості економіки будь-якої країни складають основні економічні сфери, які знаходяться в некризовому стані (галузі промисловості та сільського господарства). Більшу частку вартості складають інноваційні виробництва, наука та винахідництво, що створюють унікальні на міжнародному ринку продукти. Незначну частину вартості економіки країни складає сфера послуг, якщо вони мають міжнародний статус, або за умови високого розвитку туризму, якщо вони розглядаються лише як внутрішні. Але водночас сфера інфраструктурних послуг складає левову частку інвестиційної привабливості країни.

Металургія, хімія та сільське господарство як основні сфери експорту та основні джерела наповнення держбюджету сильно залежні від міжнародної кон'юнктури, тобто здатні змінювати вартість економіки країни незалежно від її власної політики.

Постіндустріальні сфери економіки в Україні нерозвинені. Інноваційна економіка прямує до нуля. Наука та винахідництво фактично знищені.

Тобто Україна в найближчій перспективі не може перейти до збільшення сукупної вартості своєї економіки, тому що її правлячий клас не усвідомлює цієї проблеми, не ставить її, а отже і не збирається вирішувати.

Більше того, монополістична форма організації економіки – так звана олігополія – роблять неможливим навіть оперативне реагування сфер металургії, хімії та сільського господарства на зміну міжнародної кон'юнктури.

Тобто загальна структура економіки влаштована таким чином, що вона в принципі нездатна розвиватися засобами власної політики. Тобто збочений розвиток може відбуватися лише через зовнішнє управління.

Відтак Україна надовго стає боржником перед МВФ та іншими міжнародними структурами та економічно розвиненими країнами. Асоціація з ЄС не залишає можливості економічного маневру – нам просто не дадуть розвивати нові сфери економіки.

Відсутність стратегічного мислення також можна побачити на прикладі знищення багатьох українських банків з боку НБУ.

Чи правильним був цей крок? З формальної точки зору, для підвищення міжнародної конкурентності всієї банківської системи України знищення невеликих банків нібито виглядає правильно, бо концентрує фінансово-банківський капітал перед лицем сильних міжнародних банків. Але в олігархічній економіці це суттєво знижує конкурентність між українськими банками всередині країни і підвищує імовірність заходу в Україну міжнародних банків, які через скупку малих банківських структур фактично зводять нанівець весь ефект фінансово-банківської концентрації капіталу. Так звана докапіталізація банків це просто один зі способів перерозподілу суспільних фінансів на користь олігархічних банків.

Давайте також подивимося на сферу інфраструктурних послуг як основну умову інвестиційної привабливості країни.

Три організаційні форми стають на заваді інвестиціям в економіку – субсидії, монополізм і низька якість послуг життєзабезпечення та залежні від монополізму і підтримувані державою тарифи на послуги життєзабезпечення. Інакше кажучи, головною проблемою інфраструктури життєзабезпечення є олігархічний спосіб її організації.

Олігархи всередині країни не є проблемою для міжнародної економіки, бо великі в Україні вони надто малі порівняно з іншими міжнародними корпораціями. Але олігархічність економіки є суттєвою проблемою, коли ці міжнародні корпорації заходять в Україну.

Допоки існують субсидії, допоки існують облгази та обленерго, допоки існує монополізм в формуванні тарифів, реформи не відбуваються, і ніякого розвитку немає.

Коли ми платимо за монопольне надання послуг, ми платимо не за послуги, а за збереження архаїчного способу хазяйнування монополій, які надають ці послуги.

Враховуючи вище сказане, появу розвитку в Україні розпізнати дуже просто. В той момент, коли Інститут Стратегічних досліджень почне розглядати олігархічно-монопольний спосіб організації української економіки як найбільшу небезпеку, коли президентські стратегії та урядові програми почнуть працювати на деолігархізацію, коли стратегія НБУ стане публічною та працюватиме з фінансово-банківською структурою не на замовлення певних олігархів, а в ситуації конкуренції з міжнародними структурами, коли зрештою Україна перестане отримувати гроші від МВФ, почнеться економічний розвиток.

Олігархічний спосіб економічного зростання не є власне розвитком. Які би цифри економічного зростання в умовах олігополії нам би не показували, це не розвиток, це збочене зростання.

Нові організаційні форми економічного розвитку потребують нової структури економіки, нової структури державного бюджету, нового способу тарифоутворення та нової інфраструктурної політики.

Тобто не всяке економічне зростання є розвитком, а лише те, організаційні форми якого є сучасними та перспективними. Нинішнє економічне зростання, якщо воно навіть і може бути аргументовано якимись цифрами, є збоченим зростанням.

Організаційні форми громадсько-політичного розвитку України

Найбільшим провалом українського правлячого класу після революції Гідності є блокування конституційної реформи з боку громади. В свою чергу громада заблокувала конституційну реформу, коли побачила, що частина правлячого класу, об'єднана олігархічним консенсусом на чолі з олігархом-президентом, по-перше, торгує конституційним суверенітетом, будучи не здатна завершити війну з Росією військовим та дипломатичним шляхом а, по-друге, не збирається залучати до конституційної реформи активну частину української громади.

Без конституційної реформи, будь-який політичний розвиток України неможливий. Якщо одразу після Революції Гідності десь рік чи два ще можна було якось розвивати політичну систему України, то зараз вона закостеніла повністю і вертикальна мобільність заблокована.

Давайте подивимося на більш-менш помітні спроби політичної конкуренції післяреволюційного часу: "Громадянська позиція" (А.Гриценко), "Демальянс" (В.Гацько, С.Заліщук, С.Лещенко, М.Найєм), "Укроп" (Г.Корбан), "Рух нових сил" (М.Саакашвілі), "За життя" (В.Рабінович), партія Н.Савченко (РУНА).

Всі ці партії досі знаходяться поза конкуренцією з наявними парламентськими партіями.

В чому проблема?

Не може бути так, що всі ці партії та їх лідери байдужі українській громаді.

Якщо уважно подивитися на рейтинги, то вони все ще дуже сильно залежать від кількості появи нових партійних лідерів на телеканалах.

Більше того, проти деяких партійних лідерів, як от С.Лещенко чи М.Саакашвілі, розгорнута медіа-війна, що серйозно впливає на зниження їх рейтингу.

Отже можемо констатувати головну проблему політичного розвитку сучасної України – на тлі повної або суттєвої втрати громадської підтримки партіями влади (членами так званої парламентської коаліції) нові організаційні форми політики, які би користувалися довірою української громади, не з'являються через блокування публічного простору громадської комунікації олігархічними ЗМІ та через проведення спеціальних інформаційних кампаній та спецоперації по знищенню нових політичних конкурентів з боку владно-олігархічного політикуму.

Чи можна говорити про крах партійної структури як основної організаційної форми політичного розвитку України?

Якщо так можна ставити питання, тоді які нові організаційні форми політики та громадських рухів? Чи партії взагалі перестають бути впливовими, чи вони починають діяти поряд з іншими організаційними формами громадсько-політичної діяльності?

В такому разі виникає проблема інституційної інтеграції нових форм самоорганізації в державні чи муніципальні структури.

Поки що на тлі громадської активності останніх років вдалося зрозуміти декілька принципів громадської самоорганізації.

1. Самоорганізація виникає зі спротиву, а не спротив з самоорганізації. Марксистський підхід до творення ідеологічної партії з його ленінським розвитком щодо творення партії авангардного типу взагалі не працюють. Тобто сучасні політичні чи громадські лідери можуть виникати лише всередині контрсистемних рухів, а самі ці рухи засадничо мають стихійний та непрогнозований характер.

2. Стихійні контрсистемні рухи можуть бути ефективні, якщо десь є позиція (а ще краще декілька конкурентних позицій) смислового управління чи смислової координації, що здійснюється по відношенню до ціле-смислового узагальнення за доволі простою схемою – ось це має смисл та перспективу, а ось це не має. Це смислове управління не може відбуватися всередині мейнстриму, тобто в домінуючому дискурсі, в нав'язаному порядку денному та серед повсяденного набору тем, генерованих владою та олігархами. Конкуренція позицій смислового управління може відбуватися, перш за все, засобами інтерактивного обліку поширення тих чи інших смислоконструкцій. Наявність смислу практично неможливо зманіпулювати чи підробити. Тому штучні позиції смислоуправління легко відслідковувати та ігнорувати.

3. Публічна громадська комунікація щодо контрсистемних дій має відбуватися в середовищі, що унезалежнене від олігархічних ЗМІ, тобто значною мірою в соціальних мережах, при спеціальній протидії владно-олігархічному тролінгу та смисловій деструкції з боку різних активних асоціальних елементів.

4. Мережевий характер виникнення контрсистемних дій, мережеве смислове управління та мережева комунікація найкраще сполучається з мережевим характером практичних дій контрсистемного характеру, які не мають чіткої ієрархії, не мають єдиного лідера, не можуть бути ідентифіковані інституційно.

Звичайно це тільки дуже попередні і спрощені уявлення.

Але, на моє переконання, саме в цьому напрямку слід шукати громадско-політичного розвитку для України.

Отже громадсько-політичний розвиток зараз значним чином відбувається поза політичною структурою України, поза масовою комунікацією ЗМІ та поза партійними проектами.

Зрозуміло, що контрсистемний характер інноваційних оргформ громадсько-політичного розвитку є тимчасовим. Бо рано чи пізно він неодмінно змушений бути претендувати на інституціоналізацію.

А це означатиме необхідність інноваційної Конституції в Україні.

Тому розвиток України – не там, де цифри економічного зростання чи політичні рейтинги, а там, де нові організаційні форми.

Коментарі — 50
Georgy Tenko _ 17.04.2017 13:45
IP: 93.75.51.---
Тому чи не краще буде суспільству відійти від боротьби за офіційний дискурс, і зосередитись на виборно-оцінюючому аспекті. Тобто, нема значення який є даний мейнстрім, важливо суспільна оцінка в рамках підтримки – не підтримки. Смисли і перспективи зможуть реалізуватись тільки при суспільній підтримці, а для цього треба створювати не механізми для появи самоорганізацій, а механізм виявлення суспільної оцінки, такий як запропонував Юрй Дід в "Концепция перманентной легитимности"
Georgy Tenko _ 17.04.2017 13:44
IP: 93.75.51.---
Georgy Tenko:
Georgy Tenko:
Потрібно вже визнати що суспільство не може протидіяти олігархічним кланам в створенні і веденні мейнстріму. І всі потуги прогресивного пасіонарія будуть натикатись на супротив фінансового лоббі
Georgy Tenko _ 17.04.2017 13:43
IP: 93.75.51.---
Створити смисл і перспективу, запропонувати суспільству, підтримати апологетів і ось вам самоорганізація. За наявністю певного бюджету ця технологія реалізується так само легко як і інші політичні бізнес проекти
Georgy Tenko _ 17.04.2017 13:42
IP: 93.75.51.---
Самоорганізація як феномен вивчений і контрольований, так само як дії партійних осередків.
Vlad Doroshenko _ 10.04.2017 11:05
IP: 93.72.70.---
Елена Величко:
Vlad Doroshenko:
Браво! Но лучше бы мы ранее поняли,что сначала в голове должно сложиться.
Хто ми є? Живі, що мають
прикидатися мерцями?
Чи мерці, що спритно грають
роль живих з двома серцями?
До сирої всі з нас ляжуть
від словесної утоми.
Хробаки тоді розкажуть,
хто ми...
1969 М. Холодний
Paul Magogan _ 08.04.2017 12:56
IP: 46.133.225.---
Демократія може бути тільки знизу, шляхом самоорганізації народу. Натомість, наївна віра в добрих можновладців та в їхню нібіто доброчесність – це шлях в нікуди.
Andrey Kononenko _ 07.04.2017 22:50
IP: 188.163.73.---
Елена Величко:
Давайте предложения.
С этим у Кирюхи трудно.
Елена Величко _ 07.04.2017 22:23
IP: 178.94.180.---
Кирюха Корженко:
ОНИ и сейчас знают,что делают. Дацюк пишет об альтернативе,вернее размышляет, а вот как и что реализовать,чтобы никто ничего не вытравливал,а жить можно было – это намного сложнее,
многие уже не согласны за ЭТИМ наблюдать. Не переходите на личности. Давайте предложения и аргументы.Откланяюсь
Елена Величко _ 07.04.2017 22:08
IP: 178.94.180.---
Vlad Doroshenko:
Браво! Но лучше бы мы ранее поняли,что сначала в голове должно сложиться.
Елена Величко _ 07.04.2017 22:04
IP: 178.94.180.---
Кирюха Корженко:
Я золотую середину люблю, МЕРУ,а работала я главным разработчиком,теперь разрабатываю и в экономике.
Vlad Doroshenko _ 07.04.2017 22:01
IP: 93.72.70.---
Федор Микула:
Vlad Doroshenko: Вам до Дацюка як раку до неба
Які претензіі до філософа Дацюка?Напишіть щось краще, якщо ви такий мудрийЧи перемивати чиісь кості легше?
У нас с Дацюком-одно горе, с каждым годом опускающаяся страна, а народ выбирает оффшорников, которые ему вешают лапшу на выборах. Он-профессионал может описать мировоззрение украинца процветающей страны (хоть на примере поляка немца корейца), ГЛАВНОЕ-он может сказать КАК или какой будет украинец той страны, которой мы кричали Слава. Или скажет-вы кричали-себе брехали, ваши вожди-продажные, все вы, дорвавшить до власти, купите виллу в Испании и будете паковать наличку или на зарубежсчетах. контрсистемні дії-мне этого мало, надо знать, почему я-злыдень, почему я не в славной країні, как найти ее в моей голове, она же не с неба упадет, а из нас выйдет (из каких нас она выйдет?) Или мы ее не найдем в наших постколониальных головах. Почему я кричу слава-и теперь вошел в десяток беднейших стран
Елена Величко _ 07.04.2017 21:55
IP: 178.94.180.---
Кирюха Корженко:
Не надо было им делать,не годятся они и полет их – не туда.
Что вы там лизали – ваше дело, мне не НАДО рассказывать и указывать.
Не хочу загрязнять ветку ссылкой...
Свое хамство держите для таких как сами.
Елена Величко _ 07.04.2017 21:45
IP: 178.94.180.---
Кирюха Корженко:
С дураком свяжись- сам дураком станешь.
Дуракам закон не писан и т.д.
Меня в ВР не было – работала я и много,и никто меня не спрашивал.
Andrey Kononenko _ 07.04.2017 21:38
IP: 188.163.73.---
Елена Величко:
У меня есть тайная надежда, что если забрать у украинцев всё сырьё, превратив их таким образом в японцев, то Украина, будучи прижатой к стенке, наконец-то зашевелится, включит мозги и начнёт развиваться:) А пока есть хотя бы немного халявных бананов, страну будут раздирать олигархи за право продавать эти бананы, а на остальное им наср...ть.
Елена Величко _ 07.04.2017 21:32
IP: 178.94.180.---
Кирюха Корженко:
Меня МВФ не содержит, Вас – возможно. Если бы в 90-х не гребли.а делали как надо – я и многие были бы не в том месте,где сейчас,и экономика,от которой мы все зависим, не служила бы...
Елена Величко _ 07.04.2017 21:22
IP: 178.94.180.---
Andrey Kononenko:
Вы главного не понимаете – если у кого-то миллионы – то это не у Вас и Вас не касается.
А нам выгодно, чтобы земля не продавалась и, если хотите и частично государственная была, потому что мобильность выше, легче процесс наладить. Вы хотите,чтобы люди и на хлеб смотрели как на лекарства и другое? Продать- не значит разбогатеть, потому что ПРОЦЕСС доходов населения надо наладить, а это совсем другое и делать надо. А народу и завтра есть надо и деньги иметь.
Andrey Kononenko _ 07.04.2017 21:17
IP: 188.163.73.---
Елена Величко:
Andrey Kononenko:
Ну тут нечего уже сказать, про комедию. Не конструктивно, "финита -ля".
Подучитесь как в Германии и Франции с землей обращаются – подискутируем, а так...
Скоро будет рынок земли, но иностранцев не будет, поэтому цена на землю будет копеечной (всё как вы хотели), и вы сможете у городских выкупить всю землю, которую они не обрабатывают, за очень маленькие деньги. И станете вы, Лена, земельным магнатом.
Елена Величко _ 07.04.2017 21:12
IP: 178.94.180.---
Andrey Kononenko:
Ну тут нечего уже сказать, про комедию. Не конструктивно, "финита -ля".
Подучитесь как в Германии и Франции с землей обращаются – подискутируем, а так...
Елена Величко _ 07.04.2017 21:09
IP: 178.94.180.---
Andrey Kononenko:
Ой!"...знаете" (первое предложение) -испр.
Andrey Kononenko _ 07.04.2017 21:08
IP: 188.163.73.---
Елена Величко:
Смотрю у кого земельки многовато – все городские и сами не обрабатывают...И где-то там моя.
Ну вы ходячая комедия:)
Елена Величко _ 07.04.2017 21:07
IP: 178.94.180.---
Andrey Kononenko:
Ну Вы лучше меня знает, что я хочу... Речь идет о праве, которое не реализовано.
Смотрю у кого земельки многовато – все городские и сами не обрабатывают...И где-то там моя.
Andrey Kononenko _ 07.04.2017 21:00
IP: 188.163.73.---
Елена Величко:
Я теж СВОЮ землю хочу отримати та не хочу продавати.
Городские люди землю не хотят.
Елена Величко _ 07.04.2017 20:45
IP: 178.94.180.---
Федор Микула:
А от про трактор – то теж про організацію. До речі при розпаюванні колгоспів були трактори – і де вони?
Вам і трактор нічого не буде гарантувати, -борги тільки.
Елена Величко _ 07.04.2017 20:43
IP: 178.94.180.---
Федор Микула:
От приклад, про що я. Ви пишете – земля гуляє. ЦЕ САМЕ ПРИ ВЛАСНИКАХ, тобто нема управи навіть зараз на власників, тому потрібні по-перше ЗАКОНИ про землю,що регулюють використання землі,
покращення таінше.Закони про ОРГАНІЗАЦІЮ розвитку СГ, а не продажу землі- то різні поняття.
Бо землю продати можна, а їсти що? Власник вас мав на увазі.
Федор Микула _ 07.04.2017 20:42
IP: 46.118.141.---
Елена Величко:
Елена Величко:
Федор Микула:
Микула! Я теж СВОЮ землю хочу отримати та не хочу продавати. Тим паче й селяни землю не усі отримали. АЛЕ тут саме йдеться, щоб організувати роботу, щоб економіка розвивалась.
Продаж землі – не вирішує питання розвитку. От приклад- якшо в СГ працює 0,2%, але ренту,при розпаюванні можуть отримувати мільйони,далі, роботи...Про це у статті -ОРГАНІЗАЦІЙНІ форми,щоб будувати, рахувати, вирощувати та мати з цього українцям. А продавати можетее своє право через Баннк земельний, але в межах.
А ви маєте свій власний трактор і комбайн, щоб обробляти свою землю?...
Купіть собі дачу, копайте город вручну лопатою і вирощуйте там на грядках овочі і петрушку...Це лплатиться
Корупція994 Уряд реформ266 Aтака Путіна1084 Україна та Європа854 Мовне питання174
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter