Сергій Дацюк Філософ

КОЛИ НАСТАНЕ МИР В УКРАЇНІ?

14 квітня 2017, 09:00

Чи буде мир в Україні і коли він настане?

Щоб відповісти на це питання, потрібно побачити та оцінити ті фундаментальні бар'єри, які стоять на перешкоді миробудівництва.

Мир настає тоді, коли сторони конфлікту якимось чином вичерпали конфлікт: або хтось переміг, або у сторін з'явилась спільна позитивна перспектива.

Ця спільна позитивна перспектива може бути різна: новий спільний ворог, нова спільна проблема, новий спільний ресурс і відповідно нове бачення майбутнього.

Перемога теж може бути різна: це може бути відвоювання загарбаного чи зосередження на творенні нової перспективи на незагарбаній території і вже потім повільна інтеграція загарбаної території.

В обох випадках – чи у разі конструювання спільної позитивної перспективи, чи у разі перемоги – має бути довгострокова стратегія.

Сьогодні в Україні відсутня дієва стратегія двох рівнів: 1) стратегія миробудівництва; 2) стратегія розвитку післяреволюційної та післявоєнної України. Ці дві стратегії тісно пов'язані.

Перш за все, якою має бути післяреволюційна та повоєнна Україна – постіндустріальна, деолігархізована, реформована чи індустріальна, олігархічна і нереформована.

Як каже Володимир Нікітін, для того, аби реінтегрувати Донбас в Україну, потрібно наново відповісти на питання "навіщо нам бути разом", бо старі відповіді на це питання не працюють.

В постіндустріальній, деолігархізованій та реформованій Україні нинішній індустріальний, тотально олігархічний та непіддаваний реформам Донбас не потрібен. В тому чи іншому вигляді такий Донбас підлягає ізоляції, автономізації чи сепарації.

В індустріальній, олігархічній і нереформованій Україні сьогоднішній Донбас потрібен. Тому в таку Україну його варто реінтегрувати, не рахуючись з наслідками – з поширенням хаотизації на всю Україну, з продовженням війни в інших формах Росією через Донбас, зі збереженням олігархів, з продовженням блокади реформ.

Хто ж підтримує сьогодні проект інтеграції окупованого Донбасу? Перш за все, олігархи, олігархічна влада (Президент, Уряд, парламентська більшість) та проолігархічні експерти.

Давайте подивимось, а що ж підтримує громада?

У вівторок в Брюсселі в Центрі дослідження європейської політики директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна представила результати опитування суспільної думки в Україні.

Висновок з приводу можливої стратегії закінчення війни на Донбасі – жоден з варіантів щодо можливого вирішення ситуації, аби покласти край війні, не отримав схвалення більшості.

Ірина Бекешкіна сказала: "Я думаю, що такою є ситуація для політичних партій, політиків та парламенту. Найбільш популярна відповідь – це "відновлення стану цих територій у відповідності до того, яким він був до війни". Але я не думаю, що це реалістично", – вважає Бекешкіна. Другим варіантом вона назвала реінтеграцію цих територій шляхом надання особливого статусу, що підтримує тільки 14% населення. "Непопулярне вирішення – продовження поточної політики – підтримує також 14%, повну ізоляцію – 17% і 25% не мають будь-якої поради.

В дійсності сьогодення є п'ять різних стратегій миробудівництва в Україні: 1) повернення довоєнного статус-кво; 2) все має іти, як іде; 3) реінтеграція; 4) ізоляція; 5) відвоювання.

1-ша і 5-та стратегії є малоймовірними.

З трьох найбільш реалістичних стратегій (2, 3, 4), ізоляція є найбільш популярною. Але ця стратегія не влаштовує владу та олігархів. Тобто стратегічні розбіжності між українською громадою та владою і олігархами є найбільша перепона на шляху до миру в Україні.

Тобто проблема не просто у відсутності стратегій миробудівництва. Проблема у відсутності єдиної стратегії миробудівництва. Причому, наскільки відомо, відсоток тих, хто виступає за ізоляцію окупованого Донбасу постійно збільшується за умови того, що влада та провладні експерти по всіх олігархічних телеканалах просувають саме стратегію реінтеграції Донбасу.

Тобто чим більша пропаганда реінтеграції Донбасу, тим більше прибічників ізоляції Донбасу.

Це відбувається через дві причини – недовіру до нелегітимної влади, яка разом з олігархами використовує ситуацію війни для власного збагачення, та через недовіру до самих жителів Донбасу на окупованій території, які стали провідниками політики російського режиму.

Отже перша найбільша проблема миробудівництва – наявність п'яти різних стратегій, з яких правлячий клас не здатен сконструювати одну та консолідувати навколо неї суспільство.

Нелегітимна влада в нинішній Україні це фундаментальна причина існування множинності стратегій миробудівництва, з яких жодна не є домінуючою. Відтак легітимність влади це не якась проста формальність, а дуже практична річ, адже лише легітимна влада здатна консолідувати суспільство навколо єдиної стратегії.

Друга найбільша перепона для миробудівництва це всевладдя олігархів, які самі по собі, навіть незалежно від корумпованої ними влади, являють бар'єр для миробудівництва.

Олігархи сотнями способів вичавлюють гроші з державного бюджету, зменшуючи його можливості для фінансування військової оборони країни. Олігархи через здирницькі тарифи на інфраструктурні послуги забирають заощадження у громадян. Олігархи корумпують державу і роблять її слабшою – економічно та політично. Олігархи заробляють на контрабанді і спричинюють ситуацію, за якої Україна по суті фінансує сепаратистів. Олігархи змушені бути провідниками стратегії Росії, бо її фінансова міць все ще достатня, аби суттєво впливати на їх рішення. Зрештою олігархи зацікавлені у збереженні архаїчної індустріальної структури економіки України, основним елементом якої є нині сепаратистський Донбас.

Без деолігархізації процес миробудівництва ніколи не буде ефективним. Кожен тимчасовий мир у олігархічній країні буде призводити до повернення війни.

Третя найбільша перепона для миробудівництва – так звана гібридна суть конфлікту, яка робить неможливим його вирішення через міжнародне право та дипломатичні зусилля.

Тут найбільшою є проблема відсутності чітко оформлених і суб'єктних сторін конфлікту, як це бувало у минулих війнах. Тобто сьогодні конфлікт на Сході України є, а оформлених сторін конфлікту нема.

Досвід довгих перемовин в рамках Мінського процесу поставив питання, на яке влада досі не дала відповідь – з ким вести перемовини, з ким заключати мир, з ким домовлятися про перспективу. Все це – абсолютно неясно.

З так званими ДНР та ЛНР домовлятися сенсу немає – не тому що вони злочинці, а тому що вони не суб'єкти війни, ними командує та їх забезпечує ресурсами Росія.

Спроба домовлятися з Францією, Німеччиною та США за участі Росії безперспективна, бо Росія не виконує жодних таких домовленостей.

Але найбільша проблема – Росія не визнає себе стороною конфлікту. Тому зміна форматів – Мінський, Нормандський чи Будапештський -- нічого не дасть, допоки Росія не визнає себе стороною конфлікту. А вона цього робити не хоче. І будь-які правові акти чи навіть міжнародні суди не змусять її це зробити.

Більше того, Україна теж не є стороною конфлікту. Тобто всередині України є декілька сторін конфлікту, причому влада представляє одну з найменших сторін (реінтеграторів) – олігархів, проолігархічну частину правлячого класу та деяких обивателів. Решта сторін конфлікту (ізоляціоністи та відвойовники) взагалі не представлені на міжнародних перемовинах та у контактах з Росією.

Четверта перепона для миру – мандат від українського народу на миробудівництво, який отримала влада (Президент, Парламент, Уряд) в 2014-му році, вона втратила вже в серпні 2015-го, коли торгівля конституційним суверенітетом з боку влади призвела до кривавого громадського протесту під стінами Верховної Ради проти нав'язуваних ззовні змін до Конституції.

З того часу Україна не є цілісною стороною конфлікту у війні з Росією.

Більше того, з початку 2017-го року українська влада також втратила міжнародну довіру у ситуації війни.

Отже і Україна також не є повноцінною стороною конфлікту через нелегітимну владу як всередині України (з осені 2015-го) так і на міжнародному рівні (з початку 2017-го) та множинність суб'єктів всередині України, що відстоюють різні стратегії миробудівництва.

П'ята найбільша проблема миробудівництва – знаходження України в зовнішньому управління та перекладування владою процесу миробудівництва на західних партнерів.

Український правлячий клас звик бути у підпорядкованій позиції – якщо раніше така позиція у нього була щодо Росії, то тепер таку позицію він займає щодо Європи та США. Компрадорський характер нашого правлячого класу змушує його і питання миробудівництва перекладати назовні.

Більшості українського правлячого класу дуже хочеться запустити сюди миротворчі контингенти ОБСЄ чи ООН, які би контролювали кордон та правопорядок на окупованій території. Нашим керманичам дуже хочеться, щоб США, ЄС та міжнародні фінансові структури взяли на себе фінансовий тягар відновлення зруйнованого Донбасу.

Це дуже небезпечний шлях.

Не будують мир на своїй землі чужими руками. Бо той, хто будує мир, і претендуватиме на цю землю. Немає для України принципової різниці, хто забере Донбас – Росія чи Захід.

Отже маємо такі бар'єри на шляху до миробудівництва:

1) Нелегітимна влада не може консолідувати суспільство навколо єдиної стратегії миробудівництва, а множинність таких стратегій не дозволяє дієти українській громаді солідарно для миру;

2) Олігархи на фундаментальному рівні породжують війну та стимулюють її продовження в Україні;

3) Відсутність проявлених та цілісних сторін конфлікту не дозволяє досягти миру шляхом міжнародного права та дипломатичних зусиль;

4) Мандат українського народу для влади на миробудівництво вичерпав себе і має бути поновлений на перевиборах, яким влада опирається;

5) Доки ми намагаємося побудувати мир чужими руками на своїй землі, ця земля ніколи не буде нашою.

І найголовніша проблема над цими проблемами – влада не хоче бачити і вирішувати ці проблеми.

Влада буде і далі продовжувати пропаганду реінтеграції, підкуповувати чи інакше заохочувати різних експертів для підтримки цього процесу, але це не призведе до початку миробудівництва, бо інші стратегії протидіятимуть їй.

Влада буде і далі подовжувати та підтримувати олігархічний консенсус, а контрабанда та здирництво і далі заважатимуть миробудівництву.

Влада продовжуватиме перекладати відповідальність на західних партнерів, буде далі продовжувати мінський процес та здійснювати різні половинчаті дипломатичні та міжнародно-правові зусилля, уникаючи власної стратегічної роботи та кроків по відновленню солідарності українського суспільства.

Отже для миру в Україні потрібно декілька кроків:

1. Перевибори Парламенту та Президента для відновлення мандату влади на миробудівництво з боку громади.

2. Випрацювання новою владою єдиної стратегії щодо Донбасу, яка враховує неможливість закінчити війну через міжнародне право та дипломатичним шляхом.

3. Деолігархізація, особливо це стосується тих олігархів, які стимулюють архаїчний індустріальний тип економіки, займаються здирництвом української громади, паразитують на контрабанді з окупованими територіями та поширюють російський вплив на Україну.

4. Консолідація новою владою української громади навколо єдиної стратегії і просування її за кордоном та перед Росією.

5. Реалізація цієї стратегії незалежно від її міжнародної підтримки своїми силами – задля власного миробудівництва – власними силами, на власних ресурсах з власною перспективою.

Допоки ці масштабні проблеми не будуть вирішені, війна на Донбасі триватиме.

Як тільки українська громада буде готова затратити зусилля саме на ці кроки, миробудівництво в Україні зможе початися.

Без цих кроків мир в Україні не настане.

Коментарі — 240
Кирюха Корженко _ 15.04.2017 10:01
IP: 95.135.147.---
Mike Naplekov:
Вы, вот, всё мечтаете перепрыгнуть из века 19 ого в век 21 ый.
А ведь, 20 век преподнес человечеству страшные уроки. Невиданные в истории человечества уроки. Эти миллионы животных с лицемерным человекообразным выражением на физиономиях.
Не получиться у вас. Переварить придется 20 век, как Шаламов.
Кирюха Корженко _ 15.04.2017 09:41
IP: 95.135.147.---
Mike Naplekov:
Кирюха Корженко:
Шаламов писал – после самообслуживания в Освенциме и в Серпантинном на Колыме искусство потеряло право на проповедь.
Как только искусство берет в руки ружье, оно перестает быть искусством, политизация искусства – это его убийство, но медленное, с мучениями, чему есть примеры. Т.е., как только одета форма ты сделал выбор.
Им нельзя пересекаться, этим мирам, поэтому надо иметь мужество когда приходится.
В человеке бьются эти два мира – животный и цивилизованный. А деньги, власть, убийства – это страсти. "Игра в бисер", именно игра. Как писал Гессе – То, что ты называешь страстью, – это не сила Души, а трение между душой и внешним миром.
Состояние Души – животное или человеческое, трение этой Души с внешним миром будет выдавать нам неоднозначную картинку. Человеческая Душа – создавать произведения искусства, животная душа – в балаклавах, убийства, деньги, власть.
Есть ещё третье состояние – лицемерие.
Ua Gall _ 15.04.2017 08:09
IP: 178.212.97.---
Andrey Kononenko:
Юрий Жага:
И вы лично своими комментами делаете немалый вклад в индукцию русофобии. Или росиефобии.
Давайте вернём Крым Украине,Украину – России и всё встанет на свои места.
А.Дугин,масква,фашист

ПОШЁЛ ВОН,ПРОВОКАТОР-ФАШИСТ!
Хайль Йоська!Хайдь Путлер!

Пьедестал всемирного почёта,
"Русский, мол, духовностью богат",
Чтобы мир спасти от сей мерзости-
Покупай скорее автомат!
Борис Стомакин,Масква,поэт
Ua Gall _ 15.04.2017 08:00
IP: 178.212.97.---
ОТКРОЙТЕ АРХИВЫ
УБИЙЦЫ-ГРОМИЛЫ!
Украинцев нужно убивать,убивать и убивать,это я вам как профессор говорю.
А.Дугин,Масква,фашист
Не бойтесь мёртвых фашистов-бойтесь оголтелых живых истинно русских,кровославных фашистов.

...И мы хотим стАтУс великОй державы,хотим получить его наЗад.К сожалению,мы просто не можем отКазаться от этого-300 лет отложили свОй сЛед в наших геНах.
Мы хотим стать центром большОй Европы,местом,где царит мир (кладбище) и спокойствие.К этОй Евразии будет принадЛежать и континент ЕврОпа...
Сергей Караганов,личный советник Путина,фашист
Хайль Йоська! Хайль Путлер!
Смерть русским фашистам!
Неживий Юрий _ 15.04.2017 07:53
IP: 46.203.209.---
Сергій Дацюк Філософ питає-
-Чи буде мир в Україні і коли він настане...
насправді українські класики питання вирішили 150 років назад...просто дехто букви забув...
а на оновленій землі – zydza не буде супостата...а буде син і буде мати і українці на землі.
Vlad Doroshenko _ 15.04.2017 02:08
IP: 93.72.70.---
Фобия, деолигархизация,
...навколо єдиної стратегії і просування її.
Хочу эту стратегию, единственную. В конце которой говорят "Слава...!"
Еще 25 лет, и стратегия у нас в кармане.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 01:39
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
И вы лично своими комментами делаете немалый вклад в индукцию русофобии. Или росиефобии.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 01:36
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
ЭТО -ЕВРОПЕЙСКИЕ ЦЕННОСТИ?! Сомневаюсь...
Это по большей части ложь. Тягнибоковцы хотят сделать Украину таким же национальным государством, каким Польша является для поляков, а Франция – для французов. Таки да – они хотят языковой унификации, что наталкивается на несогласие значительной части общества. Но о чем мы говорим, если это партия с 5%-и поддержки?
Что касается русофобии, то её навязывает Россия своим скотским поведением, ложью и мракобесием. Стоит послушать любимцев российского электората – и рука непроизвольно тянется к ядерной кнопке.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 01:35
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
ЭТО -ЕВРОПЕЙСКИЕ ЦЕННОСТИ?! Сомневаюсь...
Это по большей части ложь. Тягнибоковцы хотят сделать Украину таким же национальным государством, каким Польша является для поляков, а Франция – для французов. Таки да – они хотят языковой унификации, что наталкивается на несогласие значительной части общества. Но о чем мы говорим, если это партия с 5%-и поддержки?
Что касается русофобии, то её навязывает Россия своим скотским поведением, ложью и мракобесием. Стоит послушать любимцев российского электората – и рука непроизвольно тянется к ядерной кнопке.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 01:13
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
Лондон же – столица русофобии
Русская паранойя, основанная на комплексе неполноценности.
Ivan Pryluts'kyj _ 15.04.2017 00:57
IP: 46.219.219.---
Тоді я, курва, теж олігарх. Як і ті вояки, які гинуть на війні за УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 00:56
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
курс на бандеризацию Украины официально провозглашал Тягнибок и фурия его Фарион
Хо-хо! А Жириновский провозглашал, что нужно взорвать атомную бомбу возле Турции, чтобы Стамбул смыло волной. И что здесь обсуждать?
И вообще-то Тягнибок подразумевал переход всех украинцев на украинский язык. Вы это имеете в виду под бандеризацией?
Что касается Вятровича. У нас тут как бы демократия. Назначения на разные чиновничьи должности происходят согласно пожеланиям народа посредством избранных депутатов. Так что если назначение Вятровича является бандеризацией, то получается, то что основная масса электората хотела бандеризации?
Vlad Doroshenko _ 15.04.2017 00:48
IP: 93.72.70.---
"Україні потрібно декілька кроків: 1. Перевибори Парламенту та Президента"

І що, 6й чи 7й Президент буде кращий попередніх?
Хіба є інше щастя в Україні, ніж офшори, іспанські дачі, лондонські квартири, гори готівки під матрацом, маєтки охендовських?-навіть філософи не придумали.

"оцінити ті фундаментальні бар'єри, які стоять на перешкоді миробудівництва" =знову і знову майстерне описання причин, чому ми в багні. І заклик боротись з цими причинами.
Бо нема іншого щастя в житті, ніж офшори...маєтки охендовських-косюків, квартир лещенків і будинків шабуніних;
і поки вона ще не вмерла, з неї це треба видавити.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 00:36
IP: 188.163.73.---
mihaylenco:
Московити теж кажуть, що української мови не існує, а та, якою користуються українці – неправильний ватний язик.
А почему бы украинцам не сказать то же самое про русский язык?:) Ведь то, что говорят московиты, имеет под собой исторические основания. Палка с двумя концами.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 00:34
IP: 188.163.73.---
Anatol Zubenko:
Andrey Kononenko:
Чтобы наступил промежуточный мир, нужно добиваться от западных партнёров, чтобы они заставили Россию прекратить обстрел украинских военных. Для этого нужно выйти из минских соглашений, оставив только одно требование – прекращение огня. Такой вариант будет горячо поддержан Евросоюзом, ведь им не терпится снять санкции.
Чтобы наступил окончательный мир, нужно либо достичь военно-технологического превосходства над Россией, либо, как минимум, произвести такое оружие, которое сделало бы российскую агрессию крайне опасной или крайне болезненной для России.
Да это понятно,мир возможен только после победы одной стороны и капитуляции другой, непонятно только чего мы хотим- победы, или,все же, капитуляции...
Хотя бы промежуточный.
Andrey Kononenko _ 15.04.2017 00:30
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
Известные события затормозили, но не отменили его создание. Сейчас на дворе год так 1931-32й...та?
Ну то есть доказательств ваших страшилок у вас нет, и вы признаёте, что долбо...бы расхерачили свой донбасс просто так. Хотя нет, не просто: они же вышли на борьбу против европейских ценностей ради "духовных российских" ценностей.
Yaroslav Yurkiv _ 15.04.2017 00:30
IP: 104.199.59.---
-Vesna-:
Yaroslav Yurkiv:

Оффтоп.

Пане Юрків, ви стикалися з таким явищем як українськими аміші на Тернопольщині чи Франківщині?
Офігєть... я навіть не знала – що в Україні є такі регіони... і такі способи життя... з укладом 17 століття, відмови від всіх благ цивілізації, ідеологією Ганді непротивлення насиллю та асоціальним світоглядом. Це просто бомба.
Оце б Дацюку сподобалося – миробудівники...
Не стикався, але припускаю, серед гуцулів, бо дуже містичний нарід, що живе серед "Тіней забутих предків"...
Але ж, які воїни, коли стають ІДЕЙНИМИ!
Може, й досі блукають по полонинам:)
бун _ 15.04.2017 00:20
IP: 130.211.100.---
Юрий Жага:
Yaroslav Yurkiv:
Юрий Жага:
Yaroslav Yurkiv:
Петро Федоряка:
Ну, не знаю, не знаю. Например, в Германии мир наступил тогда, когда она проиграла во ВМВ и в ней была проведена тотальная денацификация.
Умовна денацифікація, так само, як в Кацапстані – декомунізація.

В тебе – чужа імпєрія:)
*** я – не император...:)) увы.
Тільки не треба боятися томагавків із ты в глаза, глаза то смотри, чё глаза отводишь то.
Yaroslav Yurkiv _ 15.04.2017 00:19
IP: 146.148.24.---
Юрий Жага:
Вот поеду на майские в московский свинарник, обойду места родные – Музеи Исторический, Третьяковку,Пушкинский, Запада и Востока, Вооружённых сил, Победы, Политехнический, Истории Москвы, 1812 года, Политической истории 20 века, Кремль с Оружейной палатой. Потом монастыри – Новодевичий, Донской (их в 1618 спалил мой предок – сотник Сагайдака), Троице- Сергиеву Лавру, Андроников, потом – усадьбы -Останкино, Архангельское, Кузьминки, Царицыно -
А ПОСЛЕ ПОЕДУ В СТОЛИЦУ МИРА И КУЛЬТУРЫ. _ В РОВНО...:))
За прєдка атвєтішь, кацапи – мстиві!
Yaroslav Yurkiv _ 15.04.2017 00:15
IP: 130.211.100.---
Юрий Жага:
Yaroslav Yurkiv:
Юрий Жага:
Yaroslav Yurkiv:
Петро Федоряка:
Ну, не знаю, не знаю. Например, в Германии мир наступил тогда, когда она проиграла во ВМВ и в ней была проведена тотальная денацификация.
Умовна денацифікація, так само, як в Кацапстані – декомунізація.

В тебе – чужа імпєрія:)
*** я – не император...:)) увы.
Ти його хахляцька ПРИМАРА!
-Vesna- _ 15.04.2017 00:14
IP: 35.187.56.---
Yaroslav Yurkiv:

Оффтоп.

Пане Юрків, ви стикалися з таким явищем як українськими аміші на Тернопольщині чи Франківщині?
Офігєть... я навіть не знала – що в Україні є такі регіони... і такі способи життя... з укладом 17 століття, відмови від всіх благ цивілізації, ідеологією Ганді непротивлення насиллю та асоціальним світоглядом. Це просто бомба.
Оце б Дацюку сподобалося – миробудівники...
бун _ 15.04.2017 00:14
IP: 35.187.56.---
Юрий Жага:
Буник, сделайте милость, разъясните мне, непутевому, чем ''азиатская деспотия'' Руси отличается от современных ей раев на земле в Испании времён Филиппа Второго, Франции Карла Девятого или Англии Генриха Восьмого...
Читайте Маркса.
Yaroslav Yurkiv _ 14.04.2017 23:24
IP: 35.187.173.---
Юрий Жага:
Yaroslav Yurkiv:
Петро Федоряка:
Ну, не знаю, не знаю. Например, в Германии мир наступил тогда, когда она проиграла во ВМВ и в ней была проведена тотальная денацификация.
Умовна денацифікація, так само, як в Кацапстані – декомунізація.
І там, і тут державні гімни залишилися ті ж самі:)
Deutschland, .
Славься, Отечество наше свободное,
Братских народов союз вековой...
НЕ ТУДИ, ЯРИКУ ПОДИВИВСЯ: Deutschland über alles – Україна понад усе! Схибив, Ярику, схибив...:))
У кожного народу СВОЯ "понад усе"!
В тебе – чужа імпєрія:)
Andrey Kononenko _ 14.04.2017 23:23
IP: 188.163.73.---
Юрий Жага:
Бандерину с "властью,которая будет жестокой", Четвертый Укрорейх по лекалам Бандеры.
Вот оно – росТВ, которым вас провели. Где укрорейх в Одессе или Киеве, например?
Yaroslav Yurkiv _ 14.04.2017 23:06
IP: 104.155.87.---
Юрий Жага:
Mikolaj Kren _ Багато букафф, точніше – гребеньскої муйні, а істіна, що ПОЛЯКИ теж не дали галичанам ані алгебри, ані Аристотеля, а натомність ще й перетворили їх на власних рабів, "би...ло, пся кр...в", чого не зробили ТАТАРИ з русскіх – І БЕЗ ПУШКІНА ЗРОЗУМІЛО...:))
Скурвий ти сину!
Ти жив серед галичан та поляків, чи усі знання отримав з кацапських методичок?
Мої батьки, діди, прадіди походять з Галичини. Вони і за поляків, і за австріяків мали свою землю, мали свої маєтки, вчили своїх дітей в гімназіях та реальних школах, ходили до українських "Просвіт", до греко-католицьких та православних церков, і ніколи не знали Голодомору.
І не зважаючи на усе це пішли в ОУН та УПА, щоби вибороти ВЛАСНУ Державу, бо були сповнені своєю українською ідентичністю та окремішністю.
А що зробили для цього твої дєди-прадєди, настаящій украінєц?
Україна та Європа878 Корупція1040 Рада 2014103 Уряд реформ284 Aтака Путіна1096
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте