Сергій Дацюк Філософ

КОЛИ НАСТАНЕ МИР В УКРАЇНІ?

14 квітня 2017, 09:00

Чи буде мир в Україні і коли він настане?

Щоб відповісти на це питання, потрібно побачити та оцінити ті фундаментальні бар'єри, які стоять на перешкоді миробудівництва.

Мир настає тоді, коли сторони конфлікту якимось чином вичерпали конфлікт: або хтось переміг, або у сторін з'явилась спільна позитивна перспектива.

Ця спільна позитивна перспектива може бути різна: новий спільний ворог, нова спільна проблема, новий спільний ресурс і відповідно нове бачення майбутнього.

Перемога теж може бути різна: це може бути відвоювання загарбаного чи зосередження на творенні нової перспективи на незагарбаній території і вже потім повільна інтеграція загарбаної території.

В обох випадках – чи у разі конструювання спільної позитивної перспективи, чи у разі перемоги – має бути довгострокова стратегія.

Сьогодні в Україні відсутня дієва стратегія двох рівнів: 1) стратегія миробудівництва; 2) стратегія розвитку післяреволюційної та післявоєнної України. Ці дві стратегії тісно пов'язані.

Перш за все, якою має бути післяреволюційна та повоєнна Україна – постіндустріальна, деолігархізована, реформована чи індустріальна, олігархічна і нереформована.

Як каже Володимир Нікітін, для того, аби реінтегрувати Донбас в Україну, потрібно наново відповісти на питання "навіщо нам бути разом", бо старі відповіді на це питання не працюють.

В постіндустріальній, деолігархізованій та реформованій Україні нинішній індустріальний, тотально олігархічний та непіддаваний реформам Донбас не потрібен. В тому чи іншому вигляді такий Донбас підлягає ізоляції, автономізації чи сепарації.

В індустріальній, олігархічній і нереформованій Україні сьогоднішній Донбас потрібен. Тому в таку Україну його варто реінтегрувати, не рахуючись з наслідками – з поширенням хаотизації на всю Україну, з продовженням війни в інших формах Росією через Донбас, зі збереженням олігархів, з продовженням блокади реформ.

Хто ж підтримує сьогодні проект інтеграції окупованого Донбасу? Перш за все, олігархи, олігархічна влада (Президент, Уряд, парламентська більшість) та проолігархічні експерти.

Давайте подивимось, а що ж підтримує громада?

У вівторок в Брюсселі в Центрі дослідження європейської політики директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна представила результати опитування суспільної думки в Україні.

Висновок з приводу можливої стратегії закінчення війни на Донбасі – жоден з варіантів щодо можливого вирішення ситуації, аби покласти край війні, не отримав схвалення більшості.

Ірина Бекешкіна сказала: "Я думаю, що такою є ситуація для політичних партій, політиків та парламенту. Найбільш популярна відповідь – це "відновлення стану цих територій у відповідності до того, яким він був до війни". Але я не думаю, що це реалістично", – вважає Бекешкіна. Другим варіантом вона назвала реінтеграцію цих територій шляхом надання особливого статусу, що підтримує тільки 14% населення. "Непопулярне вирішення – продовження поточної політики – підтримує також 14%, повну ізоляцію – 17% і 25% не мають будь-якої поради.

В дійсності сьогодення є п'ять різних стратегій миробудівництва в Україні: 1) повернення довоєнного статус-кво; 2) все має іти, як іде; 3) реінтеграція; 4) ізоляція; 5) відвоювання.

1-ша і 5-та стратегії є малоймовірними.

З трьох найбільш реалістичних стратегій (2, 3, 4), ізоляція є найбільш популярною. Але ця стратегія не влаштовує владу та олігархів. Тобто стратегічні розбіжності між українською громадою та владою і олігархами є найбільша перепона на шляху до миру в Україні.

Тобто проблема не просто у відсутності стратегій миробудівництва. Проблема у відсутності єдиної стратегії миробудівництва. Причому, наскільки відомо, відсоток тих, хто виступає за ізоляцію окупованого Донбасу постійно збільшується за умови того, що влада та провладні експерти по всіх олігархічних телеканалах просувають саме стратегію реінтеграції Донбасу.

Тобто чим більша пропаганда реінтеграції Донбасу, тим більше прибічників ізоляції Донбасу.

Це відбувається через дві причини – недовіру до нелегітимної влади, яка разом з олігархами використовує ситуацію війни для власного збагачення, та через недовіру до самих жителів Донбасу на окупованій території, які стали провідниками політики російського режиму.

Отже перша найбільша проблема миробудівництва – наявність п'яти різних стратегій, з яких правлячий клас не здатен сконструювати одну та консолідувати навколо неї суспільство.

Нелегітимна влада в нинішній Україні це фундаментальна причина існування множинності стратегій миробудівництва, з яких жодна не є домінуючою. Відтак легітимність влади це не якась проста формальність, а дуже практична річ, адже лише легітимна влада здатна консолідувати суспільство навколо єдиної стратегії.

Друга найбільша перепона для миробудівництва це всевладдя олігархів, які самі по собі, навіть незалежно від корумпованої ними влади, являють бар'єр для миробудівництва.

Олігархи сотнями способів вичавлюють гроші з державного бюджету, зменшуючи його можливості для фінансування військової оборони країни. Олігархи через здирницькі тарифи на інфраструктурні послуги забирають заощадження у громадян. Олігархи корумпують державу і роблять її слабшою – економічно та політично. Олігархи заробляють на контрабанді і спричинюють ситуацію, за якої Україна по суті фінансує сепаратистів. Олігархи змушені бути провідниками стратегії Росії, бо її фінансова міць все ще достатня, аби суттєво впливати на їх рішення. Зрештою олігархи зацікавлені у збереженні архаїчної індустріальної структури економіки України, основним елементом якої є нині сепаратистський Донбас.

Без деолігархізації процес миробудівництва ніколи не буде ефективним. Кожен тимчасовий мир у олігархічній країні буде призводити до повернення війни.

Третя найбільша перепона для миробудівництва – так звана гібридна суть конфлікту, яка робить неможливим його вирішення через міжнародне право та дипломатичні зусилля.

Тут найбільшою є проблема відсутності чітко оформлених і суб'єктних сторін конфлікту, як це бувало у минулих війнах. Тобто сьогодні конфлікт на Сході України є, а оформлених сторін конфлікту нема.

Досвід довгих перемовин в рамках Мінського процесу поставив питання, на яке влада досі не дала відповідь – з ким вести перемовини, з ким заключати мир, з ким домовлятися про перспективу. Все це – абсолютно неясно.

З так званими ДНР та ЛНР домовлятися сенсу немає – не тому що вони злочинці, а тому що вони не суб'єкти війни, ними командує та їх забезпечує ресурсами Росія.

Спроба домовлятися з Францією, Німеччиною та США за участі Росії безперспективна, бо Росія не виконує жодних таких домовленостей.

Але найбільша проблема – Росія не визнає себе стороною конфлікту. Тому зміна форматів – Мінський, Нормандський чи Будапештський -- нічого не дасть, допоки Росія не визнає себе стороною конфлікту. А вона цього робити не хоче. І будь-які правові акти чи навіть міжнародні суди не змусять її це зробити.

Більше того, Україна теж не є стороною конфлікту. Тобто всередині України є декілька сторін конфлікту, причому влада представляє одну з найменших сторін (реінтеграторів) – олігархів, проолігархічну частину правлячого класу та деяких обивателів. Решта сторін конфлікту (ізоляціоністи та відвойовники) взагалі не представлені на міжнародних перемовинах та у контактах з Росією.

Четверта перепона для миру – мандат від українського народу на миробудівництво, який отримала влада (Президент, Парламент, Уряд) в 2014-му році, вона втратила вже в серпні 2015-го, коли торгівля конституційним суверенітетом з боку влади призвела до кривавого громадського протесту під стінами Верховної Ради проти нав'язуваних ззовні змін до Конституції.

З того часу Україна не є цілісною стороною конфлікту у війні з Росією.

Більше того, з початку 2017-го року українська влада також втратила міжнародну довіру у ситуації війни.

Отже і Україна також не є повноцінною стороною конфлікту через нелегітимну владу як всередині України (з осені 2015-го) так і на міжнародному рівні (з початку 2017-го) та множинність суб'єктів всередині України, що відстоюють різні стратегії миробудівництва.

П'ята найбільша проблема миробудівництва – знаходження України в зовнішньому управління та перекладування владою процесу миробудівництва на західних партнерів.

Український правлячий клас звик бути у підпорядкованій позиції – якщо раніше така позиція у нього була щодо Росії, то тепер таку позицію він займає щодо Європи та США. Компрадорський характер нашого правлячого класу змушує його і питання миробудівництва перекладати назовні.

Більшості українського правлячого класу дуже хочеться запустити сюди миротворчі контингенти ОБСЄ чи ООН, які би контролювали кордон та правопорядок на окупованій території. Нашим керманичам дуже хочеться, щоб США, ЄС та міжнародні фінансові структури взяли на себе фінансовий тягар відновлення зруйнованого Донбасу.

Це дуже небезпечний шлях.

Не будують мир на своїй землі чужими руками. Бо той, хто будує мир, і претендуватиме на цю землю. Немає для України принципової різниці, хто забере Донбас – Росія чи Захід.

Отже маємо такі бар'єри на шляху до миробудівництва:

1) Нелегітимна влада не може консолідувати суспільство навколо єдиної стратегії миробудівництва, а множинність таких стратегій не дозволяє дієти українській громаді солідарно для миру;

2) Олігархи на фундаментальному рівні породжують війну та стимулюють її продовження в Україні;

3) Відсутність проявлених та цілісних сторін конфлікту не дозволяє досягти миру шляхом міжнародного права та дипломатичних зусиль;

4) Мандат українського народу для влади на миробудівництво вичерпав себе і має бути поновлений на перевиборах, яким влада опирається;

5) Доки ми намагаємося побудувати мир чужими руками на своїй землі, ця земля ніколи не буде нашою.

І найголовніша проблема над цими проблемами – влада не хоче бачити і вирішувати ці проблеми.

Влада буде і далі продовжувати пропаганду реінтеграції, підкуповувати чи інакше заохочувати різних експертів для підтримки цього процесу, але це не призведе до початку миробудівництва, бо інші стратегії протидіятимуть їй.

Влада буде і далі подовжувати та підтримувати олігархічний консенсус, а контрабанда та здирництво і далі заважатимуть миробудівництву.

Влада продовжуватиме перекладати відповідальність на західних партнерів, буде далі продовжувати мінський процес та здійснювати різні половинчаті дипломатичні та міжнародно-правові зусилля, уникаючи власної стратегічної роботи та кроків по відновленню солідарності українського суспільства.

Отже для миру в Україні потрібно декілька кроків:

1. Перевибори Парламенту та Президента для відновлення мандату влади на миробудівництво з боку громади.

2. Випрацювання новою владою єдиної стратегії щодо Донбасу, яка враховує неможливість закінчити війну через міжнародне право та дипломатичним шляхом.

3. Деолігархізація, особливо це стосується тих олігархів, які стимулюють архаїчний індустріальний тип економіки, займаються здирництвом української громади, паразитують на контрабанді з окупованими територіями та поширюють російський вплив на Україну.

4. Консолідація новою владою української громади навколо єдиної стратегії і просування її за кордоном та перед Росією.

5. Реалізація цієї стратегії незалежно від її міжнародної підтримки своїми силами – задля власного миробудівництва – власними силами, на власних ресурсах з власною перспективою.

Допоки ці масштабні проблеми не будуть вирішені, війна на Донбасі триватиме.

Як тільки українська громада буде готова затратити зусилля саме на ці кроки, миробудівництво в Україні зможе початися.

Без цих кроків мир в Україні не настане.

Коментарі — 240
Adam Viter _ 14.04.2017 14:29
IP: 37.55.35.---
Путіну вірити – себе не поважати. У Трампа халява теж не пройде. Є Будапештський меморандум гарантій ядерних країн територіальної цілісності і недоторканності держав, в обмін на відмову від ядерної зброї.
В Україні був третій ядерний потенціал у світі, після РФ і США. Стратегічні ракети українського виробництва типу "Сатана" з ядерними боєголовками були майже повністю націлені на США, в додаток стратегічна ядерна авіація. Пам'ятаймо про це, і нагадаймо Трампу, як було і як може бути знов, після окупації РФ.
І де ці гарантії ядерного клубу планети Земля?
Їх підло розтоптала РФ, порушивши весь світовий баланс сил. Замість надання гарантій цілісності і недоторканності для України сама окупувала Крим і Донбас. Торгові гібридні війни РФ закінчились військовим вторгненням і окупацією. РФ продовжує окупацію України в Криму і Донбасі силою зброї, яку Україна сама добровільно передала їй, під гарантії безпеки?
Так кому ж тепер вірити?
Як далі жити без'ядерним державам у Європі і Світі?
Петро Федоряка _ 14.04.2017 14:28
IP: 35.189.198.---
Ну, не знаю, не знаю. Например, в Германии мир наступил тогда, когда она проиграла во ВМВ и в ней была проведена тотальная денацификация.
Anatol Zubenko _ 14.04.2017 14:28
IP: 94.153.158.---
Юрий Жага:
Anatol Zubenko _ А украинский- это продолжение того языка, на котором разговаривала Русь до христианства, он развивался как народный, **** НЕ СОГЛАШУСЬ, ИБО:

- все просветители, и Кирилл с Мефодием, и Месроп Маштоц – автор армянского и грузинского языков не приносили АБСОЛЮТНО НОВЫХ, ВЫДУМАННЫХ языков, а давали способ записывать уже имеющиеся Попробуйте навяжите сейчас украинцам китайский – с нуля...:))
- от "народного" языка не осталось ни одного памятника (фальшивая Велесова Книга – не в счет), хотя бы в виде граффити мечом:"ДМБ-613"... ТАК ОТКУДА ЖЕ ИЗВЕСТНО, ЧТО ОН СУЩЕСТВОВАЛ?! Явно высосанная из пальца теория...
- точно так же можно утверждать, что народным языком русских до Крещения был КИТАЙСКИЙ: недаром же центр Москвы до сих пор называется "Китай-город"...:))
Я так понял, что вы считаете, что до принятия хрпистианства Русь вообще не разговаривала?Ведь ничего не сохранилось? А вот мова сохранилась, несмотря ни на что!
dnipro _ 14.04.2017 14:24
IP: 193.93.187.---
Ну і для чого проффесор-ффілософф Дацюк ви стільки води вилили всі нам голови? Ще й такої мутної і нудної. Написали б одним реченням:

"...потрібно...:
1. Перевибори Парламенту та Президента... "

Можливо вам ваші спонсори рвущієся до влади за букви платять? Але ж пожалійте читачів, які намагаються читати цю ахінею.
Paul Magogan _ 14.04.2017 14:19
IP: 46.133.158.---
Приклад Криму та Донбасу означає початок дезінтеграції країни, яка зветься Україною, але це не та Україна, про яку мріють українці як вільну, заможну, сучасну європейську країну. Це дезінтеграція прогнилої совкої системи, непридатної для реформування. У своїх блогах, які потім були забанені на сайтах gazeta.ua, korrespondent.net, uapress.info, я ще на початку президентства Порошенка писав про те, що він нічого не змінить, тому що він сам є одним із стовпів системи.
Yaroslav Yurkiv _ 14.04.2017 14:18
IP: 35.189.198.---
Юрий Жага:
- от "народного" языка не осталось ни одного памятника (фальшивая Велесова Книга – не в счет), хотя бы в виде граффити мечом:"ДМБ-613"... ТАК ОТКУДА ЖЕ ИЗВЕСТНО, ЧТО ОН СУЩЕСТВОВАЛ?! Явно высосанная из пальца теория...
- точно так же можно утверждать, что народным языком русских до Крещения был КИТАЙСКИЙ: недаром же центр Москвы до сих пор называется "Китай-город"...:))
===================

Брехня! Китайці тільки зараз панаехалі, і створили в Марьинє "китай-город" а в 15-му столітті ними навіть в Мацкве не пахло, як і Українцями, допоки Богдан не зробив собі тимчасову реєстрацію.
Стосовно Української Народної мови, то звідки їй було взятися, допоки Богдан з Мацкви не привіз?
Юлия Ягода _ 14.04.2017 14:18
IP: 104.199.59.---
Пан Дацюк продолжает ныть. Пене, ідіть робіть вже що небудь. Харе ныть.

Як будет, так і буде, якось то воно буде, ще ніколи не було щоб ніяк не було. (с)
Mikolaj Kren _ 14.04.2017 14:17
IP: 95.132.151.---
Aleksandr Ruslanov:
...Отож – з ким спілкувалися...Алє замість того щоби розвиватися під більш розвиненою українською культурою...

Культурний капітал.-це знання.що дозволяє його власнику розуміти і оцінювати різні типи культур
них відносин і культурних продуктів.
"Твір мистецтва має смисл тільки для того,хто володіє культ.компетентністю,тобто знає код,яким закодоване культурне повідомлення".П.Бурдьйо.
"Ідіоти взгалі дуже небезпечні люди,і навіть не тому,що вони неодмінно злі (в ідіотові злість і добро
та доконано байдужі якості)...
...Це просто з усіх боків наглухо закорковані істоти,котрі ломлять вперед,тому що не в стані усвідомлювати себе в зв*язку з яким би то не було порядком речей".Салтиков-Щедрін.
бун _ 14.04.2017 14:04
IP: 130.211.103.---
Юрий Жага:
Aleksandr Ruslanov _Тому й росіяни вживають ординські назви речей – богатырь, халат, арбуз, диван,тайга, карандаш, деньги, лошадь, чулок, ямщик, чердак, халва, ******

І знову ж таки – ми теж тривалий час жили поруч з тюрками – спочатку з торками, берендеями, кипчаками, половцями, чорними клобуками – і отримали від них козака, бунчука, казана, коша, бурку, отару, шаровари, майдан...
І В ЧОМУ Ж РІЗНИЦЯ?!
Підніміть російськомовну Вікіпедію. Там все є, і про Орду, про ярлик, про Сарайську єпархію, про Москву до Петра Першого, про Великий терор і за списком. Але люди, їх діти та онуки живуть тут і тепер, і відповідальні громадяни на цій гілці хотіли б порадитися між собою щодо авторської теми. Таке враження, що ваші діти та внуки вже давно там, по австріях та штатах, і тому вам теми сьогодення не цікаві.
Aleksandr Ruslanov _ 14.04.2017 13:44
IP: 77.52.78.---
Юрий Жага:
... в українській мові заїмствованих слів ще більше – бо ми межували здебільшого з більш розвиненими державами – Польщею, Венгрією, ......Тому й українці можуть розмовляти з народом ціх держав.
...а росіяни – з Ордою, ......Тому й росіяни вживають ординські назви речей – богатырь, халат, арбуз, диван,тайга, карандаш, деньги, лошадь, чулок, ямщик, чердак, халва, чемодан и сотни других – а спілкуватися з родичами – Аксаковы, Асадовы, Баксаковы, Басмановы, Бехтеревы, Булгаковы, Корсановы, Беклемишевы, Чаадаевы, Колычевы, Карамышевы, Бутурлины, Куракины, Сабуровы, Огарковы, Ушаковы, Аракчеевы, Мансуровы, Салтыковы, Бахметьевы, Мусины, Муратовы, Исаевы, Юсуповы, Булатовы, ...- не можуть в силу примітівності моску.
......з більш низькою культурою....Отож – з ким спілкувалися – так вам і требі. Алє замість того щоби розвиватися під більш розвиненою українською культурою – тільки й можете що нищіте усе що попадае на вашому шляху як саранча.
Петро Бурчак _ 14.04.2017 13:38
IP: 194.44.168.---
" КОЛИ НАСТАНЕ МИР В УКРАЇНІ?"

Ніколи. Нас чекає страшна доля прекрасної Палестини...
Anatol Zubenko _ 14.04.2017 13:35
IP: 94.153.158.---
Юрий Жага:
Aleksandr Ruslanov _ 1. Досі не чув (за единичними винятками) "чиста російску". *** Ще б пак -почитайте листи Хмельницького. Яка там мова?! А в донських козаків?! Лящ-лещ- "чебак", майдан – майдан і т.п.
2 Ото й погано, що Бог мовну проблему в Україні вирішив, а зараз диви – хтось чогось повинен "добиватися"...
3. "Москві" не було жодної необхідн Роздивиться хоч "берестяні грамоти" з Новгорода та Твері...
4. Аналогічно і наши переселенці нічого нікуди не несли, окрім топонімів – Звенігорода, Трубіжа, Переяславля, Либіді, Галича...
Бо важко спростувати, що церква – від Галича до Рязані, від Ладоги до Тьмутаракані користувалася ОДНОЮ МОВОЮ.
Да церква, да.После принятия христанства, языком деловодства стал церкославянский, придуманный специально для Руси просветителями, именно он и есть предшественник современного русского языка. А украинский- это продолжение того языка, на котором разговаривала Русь до христианства, он развивался как народный,
braterstvo _ 14.04.2017 13:35
IP: 89.252.61.---
Юрий Жага:
Юрий Жага:
...Бо важко спростувати, що церква – від Галича до Рязані, від Ладоги до Тьмутаракані користувалася ОДНОЮ МОВОЮ.
Вам дописувач -Yaroslav Yurkiv- чітко пояснив, чому ви "обрусіли" в 10 ст... Тому що колонізовані русинами МОСКОВИТИ забули, праматеринську угро-фінську. Дещо в інший спосіб "обрусів" і тюркський народ – болгари.
Aleksandr Ruslanov _ 14.04.2017 13:32
IP: 77.52.78.---
Юрий Жага:
... З хрещення київський мітрополіт звався в них – "Всея Русі"......
.Алє ж не "Россії". Тім паче, що тоді тє що ви називаете щас "Россіею" мало другу назву – Гранд (Велика) Тартария (з грецької – АД (Пекло), тобто Великий Ад (Пекло), Врата Ада (Пекла), що ми зараз і спостерігаемо у реалі.
Adam Viter _ 14.04.2017 13:28
IP: 37.55.35.---
Чому там тільки не вчать, у цьому Ольгінському інституті пропаганди Геббельса гібридних воєн ФСБ – РПЦ Путіна – Кирила? Які такі Локальні війни у РФ проти України в Об'єднаній Європі? Запевняю Вас, не буває ніяких локальних воєн у РФ. Це навіть Трамп у США цілковито усвідомив і засвоїв. Це третя світова війна імперії зла проти цивілізації всього Людства. Не більш і не менш. Адже агресія РФ несе людству планетарні катаклізми. РФ уже відкинула цивілізацію людства на десятки років назад і не тільки в Україні. Яка там можлива локальна цивілізація в окупованому РФ Криму і Донбасі, крім подальшої військової підготовки і війни проти Святого Києва і України в Об'єднаній Європі. А люба війна, де потрібно поставити імперські амбіції РФ на гідне місце, це далеко не локальна війна, а Світова, чи планетарна.
У нас нові Ветерани із АТО
Ветерани 2 Світової війни в Україні давно і повністю матеріально забезпечені набагато краще ніж в РФ.
За кожну бойову нагороду отримують значні надбавки до пенсії
Alex Wright _ 14.04.2017 13:27
IP: 104.155.87.---
до тех пор, пока власть зарабатывает на войне кровавые деньги, мира не будет:

Менеджер по-президентськи: три роки "схем" в Укроборонпромі
ГЛІБ КАНЄВСЬКИЙ
П'ятниця, 14 квітня 2017, 11:00
Різноманітні "схеми" залишаються візитною карткою концерну "Укроборонпром" навіть після трьох років війни. І хоча закупівлі гіганта фактично закриті від очей громадськості, свіжі кримінальні справи трохи підводять завісу. При новому, начебто успішному менеджменті з колись потужних бронетанкових, авіа- та машинобудівних заводів державні кошти вимиваються через фіктивні одноденні контори.
Причому загальну ситуацію ускладнює бездіяльність вищих органів влади та кумівство, яке розквітло в концерні по-новому.
Anatol Zubenko _ 14.04.2017 13:22
IP: 35.187.56.---
бун:
Майк
Сінгапур для нас – це маніловщина. В РФ авторитарний режим, а чуда сінгапурського нема. Бо можна взяти кількість успішних вождів, поділити на кількість взагалі вождів в історії і отримати цифру менше долі відсотка, яка буде відповідати ймовірності приходу Піночета чи Куанлі, а не Мугабе чи Путіна. Ото ж цей варіант утопічний.
Залишається моя пропозиція, яка і буде втілена. В країні багато відповідних, компетентних та порядних людей, які можуть зібратися в партії республіканського типу на кшталт англосаксів, перемагати на виборах і проводити те, що ви проповідуєте, тобто республіку Вольтера і Джеферсона. Отакий колективний Вашингтон з новим і праведним законом. Я навіть вас буду агітувати до цієї братії.
Всю эту братию, скупит на корню коллективный Рабинович...
Aleksandr Ruslanov _ 14.04.2017 13:22
IP: 77.52.78.---
Юрий Жага:
Aleksandr Ruslanov: додам ще очевидну навіть для ксьондзика "Братерство" річ: росіянин з українцем запросто спілкуються без перекладача, з поляком – з певними труднощами. А ось з фінами, "уграми" – мадярами та татарами росіянин без перекладача спілкуватися абсолютно не може... ЧОМУ Б ЦЕ?!
тому що моск "росіянина" настільки примітівен, що маючи у своему лексіконі 70% заімствованих іноземних слів не можуть спілкуватися з "родичами " того лексікону.
Це як "крутив барабан, вгадав усі літери, алє не зміг составити з вгаданих літер слово"
Anatol Zubenko _ 14.04.2017 13:19
IP: 35.189.198.---
Юрий Жага:
Aleksandr Ruslanov: додам ще очевидну навіть для ксьондзика "Братерство" річ: росіянин з українцем запросто спілкуються без перекладача, з поляком – з певними труднощами. А ось з фінами, "уграми" – мадярами та татарами росіянин без перекладача спілкуватися абсолютно не може... ЧОМУ Б ЦЕ?!
Конечно не финны. Я это понял, когда прочитал статистику, что финны в десять раз используют больше туалетной бумаги, чем рассеяне...
Yaroslav Yurkiv _ 14.04.2017 13:15
IP: 130.211.103.---
Юрий Жага:
Aleksandr Ruslanov: додам ще очевидну навіть для ксьондзика "Братерство" річ: росіянин з українцем запросто спілкуються без перекладача, з поляком – з певними труднощами. А ось з фінами, "уграми" – мадярами та татарами росіянин без перекладача спілкуватися абсолютно не може... ЧОМУ Б ЦЕ?!
Тому що забув, скурвий син, праматеринську угро-фінську!
Yaroslav Yurkiv _ 14.04.2017 13:11
IP: 104.155.13.---
Mike_Kharkov:
Вот с этого и начинать, спросить себя – а почему, собственно, не три госязыка?
++++++++++++
Цілком подуріли, вже їм треба ТРИ язики!!!
Писок не трісне?
Aleksandr Ruslanov _ 14.04.2017 13:10
IP: 77.52.78.---
Adam Viter:
....У мирний час можливо для України були б кращими такі прихильники політики соціалізму Обами, як Тимошенко, Садовий, Ляшко, ... Але у нас четвертий рік війна і окупація РФ Криму і Донбасі. Тому, щоб не загинути, приходиться обирати між політикою Трампа, Тягнибока і Порошенко......

угу. "Мирна" Тимошенко каже що треба Кремль ракетами розфуячить а "войовничий" Порошенка каже – "Ні, ракети тратити нє будемо – ми Московію конфетами закидаемо".
Orest Pecharskyy _ 14.04.2017 13:09
IP: 146.148.24.---
:
подиву гідний артистизм відомих більших чи менших керівників українського простору, з яким вони, ці керівники, ведуть статистів (українців) у краще майбутнє... Вони, ці керівники, грають свою роль достатньо переконливо власне тому, що вони знають менталітет статистів (українців), знівечений віковими "соціально-психо-страхо-ментальними" експериментами...Як би там не було, але статисти (українці) не приймали участі в розробці сценарію постановки в театрі Україна. Режисери і керівники постановки розуміють, що менталітет змінити на протязі короткого часу неможливо. І тому постановка буде продовжуватись в тому ж ключі – високий артистизм режисерів і керівників і не менший артистизм статистів, що їх ведуть до якогось відомого тільки режисерам щасливого фіналу постановки...
бун _ 14.04.2017 13:07
IP: 104.155.13.---
Майк
Сінгапур для нас – це маніловщина. В РФ авторитарний режим, а чуда сінгапурського нема. Бо можна взяти кількість успішних вождів, поділити на кількість взагалі вождів в історії і отримати цифру менше долі відсотка, яка буде відповідати ймовірності приходу Піночета чи Куанлі, а не Мугабе чи Путіна. Ото ж цей варіант утопічний.
Залишається моя пропозиція, яка і буде втілена. В країні багато відповідних, компетентних та порядних людей, які можуть зібратися в партії республіканського типу на кшталт англосаксів, перемагати на виборах і проводити те, що ви проповідуєте, тобто республіку Вольтера і Джеферсона. Отакий колективний Вашингтон з новим і праведним законом. Я навіть вас буду агітувати до цієї братії.
Aleksandr Ruslanov _ 14.04.2017 13:04
IP: 77.52.78.---
Юрий Жага:
...- значна частина громадян України має рідною з дитинства мовою – російську......Досі не чув (за единичними винятками) "чиста російску".
УСІ "російскомовні" балакають на "суржику". Перша й найголовніша відзнака "суржику" – "штоканье" а нє "чтоканье" в розмові. Тому логичніше "російскомовним" добиватися " другого державного" не "російского" а "суржика".
... тобто – його нам Бог дав. Навіщо ж відмовлятися від Божого дару?!...Звичайна маніпуляція, бо "Бог" не народився у Москві та не пішов на землю українську "проповедовать русскоязічие і обращать дремучіх аборігенів українськіх у веру русскую".
Усе було навпаки – з теріторії україни мову руську (не "русскую" а саме – руську – прародительку української мови) "переселенці" несли на теріторію Московії.
Вибори-2014151 Корупція943 Україна та Європа831 Aтака Путіна1073 Майдан 2013519
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте