Сергій Дацюк Філософ

ДОНБАСЬКИЙ СИНДРОМ

10 жовтня 2017, 16:55

Навколо окупованих територій України склалася стійка політична та соціо-психологічна ситуація, яка описується цілим набором проблем та залежностей.

Суть цієї ситуації – українці є заручниками: агресії російського владного режиму, корупції, відмови від реформ українського владного режиму та вичікування і переслідування власних інтересів західними країнами.

Події навколо прийняття законів про продовження особливого статусу та про особливості державної політики щодо ТОТДЛО (тимчасово окуповані території донецької та луганської областей) засвідчили неспроможність українських політиків та українців загалом дійти до сутнісного консенсусу з цього приводу.

На сторінках газети "Дзеркало тижня" заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд звинуватила Президента України у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків як Головнокомандувача під час війни. Тобто по суті особа вищого керівництва держави звинуватила нашого Головнокомандувача у державній зраді, бо відмова від оголошення воєнного стану під час війни цим і є.

Водночас це не призвело ані до якоїсь реакції суспільства, ані до якоїсь позитивної реакції з боку Президента. Натомість Президент Петро Порошенко звинуватив політиканів у відмові від окупованих територій, у напруженні стосунків з нашими ключовими союзниками та у створенні загрози, що ми останемось з агресором сам на сам.

Тобто ми маємо ситуацію, коли сторони не чують чи роблять вигляд, що не чують змісту позицій одна одної та аргументації цих позицій. Ми також маємо ситуацію, коли українська громада перестала зважати на гостроту політичного конфлікту всередині країни.

Отже мова йде про виникнення якоїсь нової соціо-психологічної ситуації в Україні. На мій погляд, в Україні склалася ситуація, яка нагадує Стокгольмський синдром.

Згідно з визначенням української Вікіпедії, "Стокгольмський синдром – психологічний несвідомий захисний стан, який характеризується прив'язаністю жертви до кривдника. В процесі захоплення, викрадення або застосування (чи загрози застосування) насильства, жертви починають співчувати своїм загарбникам, виправдовувати їх дії, і, навіть, ототожнювати себе з ними, переймаючи їхні ідеї".

Причини такого парадоксального стану у наступних факторах: 1) жертва відчуває, що коли будуть виконані вимоги агресора, вона сама отримає звільнення від терору, тому підсвідомо підтримує агресора; 2) жертва знає, що під час штурму зі звільнення заручників може постраждати не тільки агресор, але і вона сама (всі пам'ятають терористичний акт на Дубровці під час мюзиклу "Норд-Ост", коли під час штурму терористів загинуло 130 заручників), тому вона зацікавлена в мирному вирішенні ситуації, тобто знову ж у виконанні умов агресора без загострення конфлікту.

Тобто Стокгольмський синдром означає підсвідому залежність жертви від агресора, виникнення певного позитивного емоційного зв'язку між агресором та жертвою. Така емоційна залежність стала можливою приблизно з ХХ століття, коли концепція прав людини проникла не тільки в політику, але і у соціальні норми девіантних форм політики – таких як тероризм та локальні війни.

Але Україна спричинилася до створення та демонстрації на весь світ нової форми Стокгольмського синдрому – Донбаського синдрому.

Донбаський синдром є ускладненим варіантом Стокгольмського синдрому. Він може бути описаний, як набір складних залежностей чотирьох різних сторін: 1) української громади; 2) української влади; 3) російської влади; 4) владних представників західного світу, зокрема ЄС та США.

Поки що можна описати ці залежності дуже схематично.

В основні Донбаського синдрому лежить хвороблива залежність Росії і зокрема російської влади від приналежності до неї України та української громади, бо без них Росія не імперія, хай навіть всіх решту колишніх республік СРСР вона збере навколо себе.

Трохи меншою мірою, аде досить сильно, Росія залежить від Європи, чи скоріше їй потрібен владний вплив на Східну Європу так само, як і Україна у її складі, для задоволення імперського збочення.

Також значною мірою Україна та Східна Європа агресуються Росією через хворобливу заздрість до США. Росія ніби говорить США – ми рівні вам, а якщо ви нас так не будете сприймати, то ми будемо руйнувати Україну та Східну Європу, а відтак і робити більш слабкою цілу Європу.

Отже в основі Донбаського синдрому лежать хворобливі прояви російського імперського комплексу глобальної меншовартості.

Але сам Донбаський синдром є описом складних відносин Росії з жертвами – українською громадою, українською владою та європейськими владними лідерами (і як найбільш упослідженими Росією – громадами східноєвропейських країн).

Найбільш одіозною є залежність нинішньої української влади від російської влади. Щонайперше, це безпосередня залежність українських політиків від війни з російськими режимом (зокрема олігарха-президента). Завдяки цій війні вони отримують підтримку всередині України та за кордоном, навіть не проводячи реформи та посилюючи корупцію, продовжуючи незаконне збагачення себе та свого вузького кола, нехтуючи підтримкою української громади та дозволяючи собі публічно знущатися над опозицією.

Це також залежність українських олігархів від бізнес-зв'язків з Росією, від впливової досі в їх середовищі російської культури, яка дозволяє їм, перебуваючи в корпоративному середовищі, уникати широкого тренду українізації та української ідентифікації, яка нині проблемно, але невідворотно, шириться Україною.

З іншого боку, залежність української громади від російської влади підсвідома і більш цікава, бо вона непряма.

Українська громада підсвідомо бажає, аби російський режим якомога більше зруйнував весь пафос та псевдореформістську брехню української влади. Українська громада підсвідомо бажає, аби російський режим своїми агресивними діями викрив усю корупцію та всі олігархічні зв'язки, щоб було зручно всьому цьому покласти край під час чергових протестів. Українська громада підсвідомо бажає, щоб російський режим своїми діями допоміг викрити зрадників серед українських політиків та серед українського генералітету. Українська громада підсвідомо бажає, щоб виклик російської агресії був настільки сильний, щоб українська влада знайшла в собі сили до самолюстрації.

Тому коли Президент говорить про опозицію, яка стає на бік української громади у протистоянні з українською владою, що немовби опозиція є залежна від російського режиму, то ліпше було б йому мовчати про це. Бо це така залежність, яка зовсім не на користь його політичному майбутньому.

З іншого боку, залежність європейських лідерів від російського режиму виходить з двох обставин – економічна залежність від Росії та погане реноме української влади. Саме ці дві обставини змушують європейських лідерів зволікати зі справжньою підтримкою України. Саме це змушує говорити Президента України, що ми не впораємося з Росією сам на сам.

Звичайно, українська громада ніколи не впорається з агресивним російським режимом з такою залежною від нього українською владою.

Якщо впродовж трьох років війна Росії проти України тривала в контексті проекту Новоросії чи хоча б Донбасу у складі Росії, то після трьох років цієї війни, коли вже стало зрозуміло, що Росія не зможе отримати Новоросію, а Донбас вона може отримати лише зруйнованим, війна продовжується винятково через наявність Донбаського синдрому.

Цей Донбаський синдром існує як набір стійких свідомих та несвідомих залежностей між чотирма сторонами цього конфлікту. Іноді здається, що Путін напряму домовився з Порошенком продовжувати цю війну у млявому режимі. Обом ця війна вигідна в політичному плані. Страждають лише громади – українська, російська та значною мірою навіть європейська.

Донбаський синдром відрізняється від Стокгольмського синдрому не тільки складністю чотирьохсторонніх залежностей, але і тим, що агресор-терорист виступає для української громади в двох позиціях: російська влада шантажує українську громаду небезпекою від української влади, а українська влада шантажує українську громаду небезпекою від російської влади. І це ще питання – чий шантаж більший, бо ресурси української влади для шантажу власної громади більші, ніж у російської влади.

Українська влада постійно дає зрозуміти українській громаді – не чіпайте нас, бо російський владний режим значно гірший, ніж ми. Тобто це фактично українська влада тримає власний народ у заручниках, погрожуючи йому посиленням агресії російської влади.

Іноді здається, що навіть не російська влада є агресором для української громади, а українська влада є його агресором, оскільки відкрито зраджує українську громаду у ситуації війни, відкрито продовжує корумпувати державу, відкрито займається здирництвом через тарифи та відкрито робить корпоративний бізнес на крові.

Українській громаді немає в цьому соціо-психологічному процесі Донбаського синдрому чим пишатися, окрім власних спроб воювати – тобто окрім громадянської традиції добробатів та громадянської традиції волонтерів, тобто окрім власних спроб подолати цей синдром.

Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою, принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому та показавши, що він може існувати в ситуації опосередкованого шантажу.

Як можна зруйнувати Донбаський синдром?

Суть російського режиму ми змінити не зможемо. Хвороблива залежність від України, яка лежить в основі імперського збочення Росії, в будь-якому разі залишиться.

Європейську позицію ми теж змінити не зможемо, допоки є економічна залежність Європи від Росії, а наша влада не виглядає привабливою в жодному аспекті політики для європейців.

Так само ми не зможемо змінити українську громаду, яка бажає поразки українській владі, підсвідомо намагаючись використати для цього агресивний російський режим.

Ми можемо змінити лише одне – нинішню українську зрадницьку та корумповану владу.

Це ключова ланка Донбаського синдрому.

Саме її потрібно зруйнувати.

Інакше Донбаський синдром як набір уже доволі стійких чотирьохсторонніх залежностей залишиться в Україні надовго.

Коментарі — 130
Олег Чирва _ 12.10.2017 22:34
IP: 35.196.246.---
LYCIV_OLGA:
valsh01:
Он не просто "ольгинский тролль или доморощенный украинофоб", он – самый обычный сумасшедший, который просто одержим "русским миром" (Смайлик "sad")
Поэтому – ещё ни одному (!) из комментаторов УП ни одного раза (!!) в течение многих лет (!!!) не удавалось хоть в чем-то "убедить" или "переспорить" ни одну его "реинкарнацию"!
Яркая иллюстрация раздвоения личности олечек луцив-сидоровых: исповедование европейских либерально- демократических взглядов они искренне считают признаком сумасшествия, а одновременно – прутся... в либерально-демократическую Европу со своим пещерным донцово-михновско-муссолиниевским нацизмом, выброшенным там на помойку ещё 70 лет назад...

ГЕНИИ КАРПАТ...
Mike Naplekov _ 12.10.2017 21:44
IP: 35.190.198.---
LYCIV_OLGA:
Можна до нескінченності сперечатися про те у чому саме сутність сучасного (!) українського націоналізму (і чи існує він взагалі), а от – зводити все це "питання" тільки і тільки (!) до думки/висловів С.Бандери майже вікової давнини і "будувати" на цьому свої "умовиводи" – дитячий сад і не більше!...
Сучасного укр. націоналізму вже майже не існує, існує лише той, ОУНівський, старий, у колективній пам'яті людей, у історії. Це так тому що укр. нац-м був надбудовою над укр. селянством, його політичною платформою. Сьогодні він може бути лише пугалом, і плоть буде мати лише ставши державною ідеологією, силоміць, каральними органами.
Доречі, грубіша помилка плутати взагалі націоналізм з українським націоналізмом. Останній належить до етнічних, ще феодальної доби. З цього питання багато праць, ознайомтесь.
Стосовно ж "тільки Бандери" можу навести і Донцова, і Сциборського.
LYCIV_OLGA _ 12.10.2017 19:51
IP: 35.195.195.---
Mike Naplekov:
А, да...
Зрозуміло – "Вам В сад, сер" (Смайлик "smile")
LYCIV_OLGA _ 12.10.2017 19:40
IP: 35.195.125.---
Mike Naplekov:
Можна до нескінченності сперечатися про те у чому саме сутність сучасного (!) українського націоналізму (і чи існує він взагалі), а от – зводити все це "питання" тільки і тільки (!) до думки/висловів С.Бандери майже вікової давнини і "будувати" на цьому свої "умовиводи" – дитячий сад і не більше!...
До речі – ви ж самі писали:
Mike Naplekov:
... Неможливо та безглуздо інсталювати одну епоху в іншу...
А – щодо націоналізму взагалі (!) – то кожен бажаючий має можливість самостійно ознайомитися з значенням цього терміну в таких авторитетних/академічних/міжнародних виданнях:
1) Webster's Revised Unabridged Dictionary.1998 MICRA (Словник Вебстера);
2) Еncyclopaedia Britannica.2002 (Британська енциклопедія);
3) The American Heritage Dictionary of the English Language (4th ed.), 2000 by Houghton Mifflin Company (у вільному перекладі – "словник американської англійської мови")
Тож – повторюю – "Вам сад, сер" (с) І бажано – дитячий!
Mike Naplekov _ 12.10.2017 16:05
IP: 46.118.250.---
бун:
І ще майк скажіть чесно, ніколай второй міроточить чи не мироточить.
Так, ще одно, не помітив.
Кілька разів вже я відповідав – зверніться до школи анналів, до замкненості епох та людини в них. Неможливо та безглуздо інсталювати одну епоху в іншу, ось вам відповідь. Ані царя, ані ваш "український ренесанс" у сучасність не впишеш. Інша справа, хотілося б чи ні. Я такого бажання не маю. Казати можна про якісь дії, вектори, яких бракує у сучасності, наприклад, просвітницьку монархію Липинського як проміжний виховний стан для нас, українців-індивідуалістів, це так.
Зараз хто мироточить, так це Лі Куан Ю, аж пищить.
Mike Naplekov _ 12.10.2017 15:08
IP: 46.118.250.---
І вже на завершення, може хто й замислиться, міркуючи про комунізм та націоналізм, та взагалі ідеологію.
"Авторитарность идеи предпочтительнее авторитарности власти лишь до тех пор, пока идея не приходит к власти. Отчужденная, сделанная кумиром, она, облекшись в форму государственности, порождает наиболее бесчеловечные, нетерпимые, насильственные формы тоталитаризма. Она определяет не только новый государственный строй, но и начинает диктовать строй мысли своим подданным. К одному и тому же стволу принадлежат идеи, которые привели к октябрьскому перевороту, и те, что в последующие десятилетия стали знаменем протеста против бесчеловечности победившего режима. Новым мученикам идеи нелегко было осознать, что это их и их предшественников порывами, трудами и жертвами создано и держится слепое чудовище, пожиравшее и создателей своих, и детей."
При дворе торжествующей лжи. Генрих Орлов
Mike Naplekov _ 12.10.2017 10:58
IP: 46.118.250.---
Далі.
Так що ж там з Росією? та будь що. Всяка людина повинна замислюватися над що там з Україною. Наш досвід поки такий, на мою думку – з часу відокремлення невпинне падіння. В чому причина? в феодальній суті української людини, яку посилила демократична процедура обирання. Тобто, стереотипи народу спрацьовують на кожних виборах, і відповідну владу і маємо. Ну чим олігархія не старшина?:) Проблема, т.ч., у відсутності політичного та економічного досвіду народу, а зараз вже і у стіні між владою та народом, який навіть якщо захоче, то не зможе просунути свого кандидата.
І тут зверху нам гукають "Слава україні", українізуємося й заживемо. Брєд олігархокобили. Чим це краще казки про "колонізацію"? Чим краще наша олігархія за "рос. імперіалізм"? все зводиться до тих персон, що спустошують наші кішені.
Дурять нас, буне, кому не ліньки – ось що я вам скажу:) тому що темні.
Mike Naplekov _ 12.10.2017 10:39
IP: 46.118.250.---
Далі.
Гаразд. Я не проти відокремлення, виокремлення та самостійного польоту. Ми бачимо вади Росії.
Тобто, якщо ми можемо краще, самі, маємо потенциал – вперед. І тут виникає головне – де наши активи, в чому вони? Звідки взялося, що з національного зерня вийде краще дерево, хто це перевіряв? нам все одно прийдеться займатися і економікою, і політикою, і позитивною євгенікою. Все одно міць держави у ступині розкриття талантів громадян. А яким боком до цього етнічна складова? більше того, приклади успішних держав говорять, що усунення етнічного з приоритетів дає поз. результат.
Я не бачу цілі, не бачу звідки піде ріст держави при "диктатурі нації". Бандера каже про гноблення самостійності, етнічного, так це ж фейк! і фактично все зводиться до влади, ОУН жадала влади, а що буде потім вони й самі не знали.
Mike Naplekov _ 12.10.2017 10:25
IP: 46.118.250.---
Далі, буне.
"наша генеральна лінія визвольної політики базу-ється на тому фактичному стані, що боротьба за державну неза-лежність України – це боротьба проти Росії, не тільки проти большевизму, але проти кожного загарбницького російського ім-періялізму, який є притаманний російському народові, в цілій історії і тепер. Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звер-неться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні."
Отже, буне, суть укр. націоналізму – боротьба з рос. народом, це зараз презентується як визволення з-під колоніалізму.
Тобто, не просто відокремитись від Росії, що вже є, а продовжувати боротьбу з рос. народом, я акцентую – продовжувати. Це важливо для розуміння майдану-2014, війни та т.з. українізації.
Mike Naplekov _ 12.10.2017 10:06
IP: 46.118.250.---
бун:
Mike Naplekov:
valsh01:
. Не забудем и С. Бандеру: укр. национализм это прежде всего антироссия.
.
Погугліть венчание на царство ивана васильевича грозного, прелставник султана, він же представник патріарха ще у 1547р...Майк, в якому столітті ви живете?
Здоровеньки були, буне, почнемо?:)
1. Це ж ви події 1547 імплантуєте в сучасність? то ж хто в якому ст.?
2. Вот источник по антирос. – "В визвольній революції вся боротьба й уся діяльність на внутрішньому, українському відтинку мусить бути так поставле-на, щоб найсильніше зміцняти, загострювати в усіх царинах фрон-тову лінію між Україною і Москвою, між: українством, україн-ським духом і змістом – і російщиною" – Бандера, "Персп. укр. рев". Прочтіть цілком, рекомендую. Мене дивує той факт, що я фактично вже 10 років тлумачу ази укр. націоналізму:)
-Vesna- _ 11.10.2017 23:24
IP: 35.195.113.---
Олег Чирва:
-Vesna-:
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
Пока ты шлялась по бассейнам, а не по барам – значительно меньше ахинеи продуцировала...
Аэробикой, что ли займись – в порядке борьбы с ''Фээсбэшным Мордором''...
... на злодії шапка горить (с)
Знає хахол Чирва чиє сало з'їв.
бун _ 11.10.2017 21:33
IP: 77.123.162.---
І ще майк скажіть чесно, ніколай второй міроточить чи не мироточить.
бун _ 11.10.2017 21:28
IP: 77.123.162.---
Mike Naplekov:
valsh01:
. Не забудем и С. Бандеру: укр. национализм это прежде всего антироссия.
Майк, ви вже задовбали. Погугліть венчание на царство ивана васильевича грозного, прелставник султана, він же представник патріарха ще у 1547р. Під час венчания сказав, що москрвскій цар є царем всіх православних, така мол воля чи то алаха чи то ще якогось верховного божества. В перекладі на сучасну мову, хто цього не визнає, той не визнає росію, ви майк задовбали тим трансцедентним, про що все життя иван васильевич розписував свому другу-сопернику кн.курбському. до речі, Майк, в якому столітті ви живете?
LYCIV_OLGA _ 11.10.2017 21:00
IP: 35.189.218.---
valsh01:
Иван Круча:
Можно вас спросить еще раз – Россия оккупировала Крым в 2014 году? Россия, с помощью своих гиркиных-моторол, развязала войну в Донбассе? И, если можно, то просто одним словом – да или нет))
А вообще – не напрягайтесь)) Не надо)) То, что вы – русскожизанутый на всю голову, мне понятно даже из ваших аргументов)) Господа форумчане – стоит ли дискутировать о чем-то с настолько пророссийским индивидом? И важно ли, кто он – ольгинский тролль или доморощенный украинофоб)) Вы что, действительно хотите его в чем-то переубедить?))
Он не просто "ольгинский тролль или доморощенный украинофоб", он – самый обычный сумасшедший, который просто одержим "русским миром" (Смайлик "sad")
Поэтому – ещё ни одному (!) из комментаторов УП ни одного раза (!!) в течение многих лет (!!!) не удавалось хоть в чем-то "убедить" или "переспорить" ни одну его "реинкарнацию"!
Олег Чирва _ 11.10.2017 18:22
IP: 35.196.63.---
-Vesna-:
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
Пока ты шлялась по бассейнам, а не по барам – значительно меньше ахинеи продуцировала...
Аэробикой, что ли займись – в порядке борьбы с ''Фээсбэшным Мордором''...
Mike Naplekov _ 11.10.2017 16:15
IP: 46.118.250.---
Дмитро Вешняк:
влада... є наслідком існування СИСТЕМИ – постсовітської, злочинної, феодально-ієрархічної СИСТЕМИ громадсько-політичного та соціяльно-економічного державного устрою. Функціонування СИСТЕМИ забезпечується існуючим в Україні міжнаціональним конфліктом між українцями та "неукраїнцями", ... знищити СИСТЕМУ, на моє глибоке переконання, можливо лише в наслідок національно-визвольної революції
kren теж так думає, в результаті шукає портрет Ульянова над ліжком Чінгісхана.
Де ви бачите в олігархічній Україні, де по кількох сцм'ях розписані всі активи, щось подібне на радянське? де? де ви бачили "міжнац. конфлікт" за радянщини? що ви верзете, вибачте?
До того ж, ніяких нац-визв. революцій не існує в природі, все прогресивне робиться працею, у мирний час, а не революціями. Африка 50 років тому вже все це показала, ці революції потрібні лише місцевим феодалам. Розвиток йде від цивіл-х змін.
Mike Naplekov _ 11.10.2017 15:59
IP: 46.118.250.---
valsh01:
Забавно, как передергивают россияне)) "Националистическая фаза" Майдана-2014, говорите)) Да бросьте. Не была она националистической. Поскольку тогда к власти бы в стране пришли националисты.
Я не росиянин. По поводу майдана2014. Первая фаза была евроинтеграционной, а 2-я националистической, "славаукраинской" т.с., основной. Ошибочно считать, что "пришли бы националисты", посколько их использовали и используют, да и идейных почти нет (как и коммунистов, впрочем). Элементы идеологии укр. националистов были использованы и используются олигархией, поскольку они ей выгодны. Это нац. видение истории и гос. идеология (законы Вятровича 15 года), курс на моноэтническое (через моноязычное) государство и ничем не ограниченную власть, отвечающую только перед "нацией", но не перед народом... Это украинский вариант феодализма. Не забудем и С. Бандеру: укр. национализм это прежде всего антироссия.
kren _ 11.10.2017 15:52
IP: 188.0.104.---
valsh01:
Mike Naplekov:
...Россия отодвинула потенциальную границу между военными блоками вглубь Украины
Ждем с нетерпением, когда Китай или США, ожидая потенциальную угрозу для себя,
начнут кроить границы России.
...шо значть "начнут"? Як казав Міхаіл Сєргєєвічь;
- процес пашол.
Великий жовтошкірий брат,на Далекому Сх.в же давно почав.І почав найпевнішим для успіху спосо
бом,москель йому все сама віддає,без війни без збройного вторгнення.І процес успішно розвивається.
Про Далекий Сх.москель,вже, може забути.
Щодо Штатів,там ще простіше-всі гроші \ "заощадження"і не тільки москелі,але й всього СНД,гаранту ються їх банківською с-мою,на яку кгбешники не мають жодного впливу...за одного "необережного",
дотику до "клавіші"...всі вони без трусів залищаться.
Про* граніці вглупь *-якби від москелі...шо можна обговорювати з ублюдком,який навіть карти Зах.частини москелі не знає?
kren _ 11.10.2017 15:13
IP: 188.0.104.---
-Vesna-:
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
+++++++++++++++++++++
Дмитро Вешняк _ 11.10.2017 15:01
IP: 91.196.80.---
Дмитро Вешняк:

Так завернув з цими "синдромами" – аж страшно!

Те, що влада складається з "неукраїнців" і є ворожою до української громади – це по за сумнівом. Але це жодним боком не стосується будь-яких "синдромів", а є наслідком існування СИСТЕМИ – постсовітської, злочинної, феодально-ієрархічної СИСТЕМИ громадсько-політичного та соціяльно-економічного державного устрою. Функціонування СИСТЕМИ забезпечується існуючим в Україні міжнаціональним конфліктом між українцями та "неукраїнцями", з усіма наслідками, конфліктом, котрий залишила Московія на українських етнічних землях в наслідок тривалого колоніяльного володарювання.
Вочевидь, що нагальним завданням українців на цьому історичному етапі є не лише повалення злочинної влади, а також цілковите руйнування та остаточне знищення СИСТЕМИ! А знищити СИСТЕМУ, на моє глибоке переконання, можливо лише в наслідок національно-визвольної революції, в першу чергу тої революції, котра відбувається в головах!...
Дмитро Вешняк _ 11.10.2017 14:37
IP: 91.196.80.---
.
САНДРО _ 11.10.2017 13:52
IP: 35.190.219.---
valsh01:
Вы очень опасный человек, правду вздумали говорить – Вас бы Николай 1- на Заячий остров в Петропавловскую крепость лет этак на 25.
Или Лаврентий Павлович бы на Соловки, без права писать в постах на УП
valsh01 _ 11.10.2017 12:45
IP: 37.203.22.---
Mike Naplekov:
valsh01:
в 2014 году – региональные элиты договорились с Киевом
==
Майдан-2014 имел существенное отличие, он закончился националистической фазой, чего не было в 2004-м...
Результат – Россия отодвинула потенциальную границу между военными блоками вглубь Украины
Забавно, как передергивают россияне)) "Националистическая фаза" Майдана-2014, говорите)) Да бросьте. Не была она националистической. Поскольку тогда к власти бы в стране пришли националисты. Но, если вам известны результаты парламентских выборов-2014 в ВР, явные националистические партии и движения потеряли поддержку по сравнению с правлением Януковича. Свобода даже в ВР не смогла пройти.
По поводу, что "Россия отодвинула потенциальную границу...вглубь Украины", спасибо за честность – за ваше признание первичности роли России в событиях на Донбассе. Ждем с нетерпением, когда Китай или США, ожидая потенциальную угрозу для себя, начнут кроить границы России))
-Vesna- _ 11.10.2017 11:56
IP: 35.195.121.---
Єдине, чим можуть пишатися українці, так це тим, що ми внесли певний розвиток у теорію парадоксальних зележностей між агресором та жертвою принципово ускладнивши всю схему звичайного Стокгольмського синдрому (с)

Тю.
Цей "внесок" відомий вже давно і називається він "меншовартісність".
Насліддя колоніального минулого від ФСБшного Мордору, що немало доклався до плекання цього ментального "внеску".
Навіть філософи ним інфіковані.
Mike Naplekov _ 11.10.2017 09:40
IP: 46.118.250.---
Vlad Doroshenko:
...В основі корупційного синдрому лежать хворобливі прояви проросійського імперського комплексу глобальної меншовартості (колишніх підкорених сьогоднішніх меншовартих)...
Тут не погоджуся. В основі вікова звичка жити своїм господарством, бо природа це дозволяла. Не потрібно було думати про створення своєї держави, достатньо було відкупитися від влади відсотками з продукту. Тому і влада завжди була чужа. А зараз відкупитися вже нічим, бо чергова влада забагато хоче, і свого господарства вже нема – народ попав у наймити, без власності і без прав.
Уряд реформ279 Україна та Європа871 Свобода слова538 Корупція1021 Майдан 2013523
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter