26 квітня 2011, 19:27

Дерибан лісу: у пошуках політичної волі й правової держави

Історія з дерибаном лісу поблизу столиці селищною радою смт Коцюбинське сьогодні розглядалась суддями касаційної інстанції.

Як не дивно, з боку селищної ради смт Коцюбинського не було жодного представника, хоча вони, за словами головуючої судді Леонтович, були належним чином поінформовані.

Інтереси України у Вищому адміністративному суді захищав представник Генпрокуратури Олексій Комаса.

У залі суду він наголосив, що апеляційна інстанція не дала оцінку в своєму рішенні додатковим доказам, що їх надавала прокуратура області.

Нагадаємо, що тоді таки була надана оцінка цим доказам. І якщо у рішенні трьох суддів вона не відображена, то в залі суду цей прояв ерудованості й справедливості слуг Феміди (Костюк та Ізмайлової) вдалося записати на камеру.

Судді за десять секунд оцінили докази фаховим юридичним терміном: "Це всьо брєдні".





Після перерви судді касаційної інстанції виголосили рішення: задовольнити касаційну скаргу частково, рішення апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Експерти називають таке рішення цілком законним, оскільки судді касаційної інстанції не оцінюють докази, а слідкують за дотриманням законодавства попередніми інстанціями.

Це перша битва, яку вдалося виграти у війні за збереження цього лісу представникам прокуратури.

У МВС телефоном сьогодні повідомили нові деталі справи.

"Порушена кримінальна справа. Мінімум раз на тиждень прокуратура заслуховує слідчих про хід розслідування. Зараз на ці землі накладено арешт," – розповідає Микола Жукович, начальник Центру громадських зв'язків МВС Київської області.

Попри те, що це ще небажаний кінцевий результат, активісти та журналісти, які третій рік ведуть боротьбу за збереження лісу, відзначають, що це перше позитивне зрушення у справі.

"Дорогу осилить лише той, хто йде," – говорить коцюбинчанка Юлія Васіна, яка сама вирішила звернутися до суду, щоб захистити ліс від винищення другою хвилею дерибану місцевої влади.

"Але нам кажуть, що в нас не та правова держава, щоб щось вирішувалось без політичної волі," – додає вона.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Санкції РНБО. Коли адвокат не України Кравець стане підсанкційним і підсудним?

Ворожа агентура працює постійно в інформаційному полі. Рівно рік тому "Голка" виявила кремлівську мережу в Telegram, яка дискредитує судову гілку влади, доброчесних суддів, а такі дійсно є, і тих представників громадського сектору, хто вболіває за судову реформу...

Відсутність комунікаційної стратегії у Верховному Суді та ''зачистка'' коментарів. Що ж шкодить довірі до правосуддя?

Наприкінці минулого тижня відбувся Пленум Верховного Суду. Для третьої гілки влади це масштабна подія, до якої мають ретельно готуватися...

''МазепаГейт'': як відбілювали Мазепу і до чого тут Татаров та лобісти забудовників у парламенті?

Рівно рік тому Державне бюро розслідувань затримало Ігоря Мазепу. Справа стосувалася будівництва котеджів на землі Київської гідроелектростанції, а це – критична інфраструктура...

У Комітеті зі свободи слова вбачають проблеми у комунікаціях Верховного Суду і готові допомогти

Фундація DEJURE наприкінці року заявила, що на сторінці у Facebook Верховного Суду витирають критичні коментарі. Тут треба зауважити, що над комунікаційною стратегією Верховного Суду майже півтора роки безуспішно працює ціла робоча група суддів...

Інтерв'ю Шуляк для ''Поваги''. Що з цим не так і чому з Шуляк ліплять лідеркиню?

Для України зараз критично важливо розвивати жіноче лідерство. Значна кількість чоловіків пішла на фронт, є, безумовно, й жінки і вони воюють на рівних...

Що активісти захищали у Києві та областях України і що захищатимуть 2025 року?

У війну культурну спадщину, археологію та зелені зони треба боронити не лише від окупантів, а часом і від місцевої влади та забудовників...