Суд захистив ліс і визнав незаконним претензії новоспеченого власника
Як виявилося, Коцюбинська селищна рада не є поодинокою у своїх зазіханнях на роздачу тисяч гектарів київського лісу.
Сусідній з нею Гостомель пішов тим самим шляхом і так само почав роздавати ділянки з лісом, який понад півстоліття обслуговує київське КП "Святошинське лісопаркове господарство" і який обліковується за Києвом.
Показовим є і той факт, що інтересами Гостомельської селищної ради у цій справі опікувався той самий адвокат, що представляє в судах і Коцюбинському селищну раду – Денис Крайник.
Після довготривалої боротьби за рекреаційний ресурс держави, до якої підключилась і прокуратура, і зрештою Київрада, Феміда нарешті почула й проаналізувала докази у справі згідно з законом.
Проти Нового року Апеляційний суд Київської області виніс рішення на користь лісу і позбавив права власності першого з сотень громадян, яким селищні ради протизаконно роздали ліс у приватну власність.
(Нагадаю, що в Коцюбинському акти на ліс отримали депутати, їхні родичі й близькі, та, згідно з постановою слідчих, підставні особи.
Понад півтисячі гектарів депутатська більшість планує відвести, за вже поширеною практикою, на кооперативи.)
У рішенні суду апеляційної інстанції встановлені факти, які впродовж трьох років журналісти наводили у телесюжетах, статтях, колонках та блогах:
"По справі встановлено, що рішенням Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року за N1425-55У передано у приватну власність Ч***** А.М. земельну ділянку розміром 0,1 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: смт. Гостомель, вул. Щорса **, 27 жовтня 2010 року Ч****** А.М. видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
...
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство", належить до території міста Києва та є лісом, що підтверджується виявленими у справі письмовими доказами: копією рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 9 червня 1959 року "Про встановлення межі міста Києва", описом міської межі міста Києва, витягом з каталогу координат по межі міста Києва (а.с. 19-26, 49-68).
Відповідно до положень ст. ст. 38,39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки у межах населених пунктів і їх використання здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою.
З наявних матеріалів у справі вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Гостомель, землі запасу на території Гостомельської селищної ради не обліковуються, а генеральний план смт. Гостомель відсутній.
За наведених обставин Гостомельська селищна рада не мала права передавати спірну земельну ділянку у власність Ч***** А.М., оскільки вказана земельна ділянка відноситься до іншого населеного пункту і право розпоряджання нею відповідно до положень ст. 122 ЗК України Гостомельській селищній раді не належить.
Доводи відповідачів, що у комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство відсутній державний акт на право постійного користування земельними ділянками, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали землевпорядкування.
За таких обставин колегія суддів доходить до висновку про те, що передача спірної земельної ділянки у власність Ч****** А.М. була здійснена з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим оспорювань рішення селищної ради та виданий на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку відповідно до положень ст. ст. 155, 211 ЗК України підлягають визнанню недійсними та скасуванню."
Новопризначений прокурор Ірпеня Андрій Іванович Шило, коли програли першу інстанцію в Ірпені, обіцяв, що прокуратура докладе всіх зусиль аби краще виступити в апеляції.
Це рішення колегії суддів (Антоненко В.І., Гуля В.В., Сашко Я. С.) є прекрасним прецедентом у багаторічній боротьбі за збереження тисяч гектарів лісу – легенів столиці й області.
Прокуратура Києва раніше вже повідомляла про те, що підготовлено 501 позов проти тих, хто отримав ділянки лісу в Коцюбинському 2008 року й частину таких справ вже прийнято до судового провадження.
Залишається сподіватися на те, що прокуратура продовжить непохитно захищати інтереси держави.
А задля збереження лісу від можливих зазіхань в майбутньому столичної влади – рекреаційному ресурсу варто надати природоохоронний статус, як того вимагають столична та сусідні громади у своєму зверненні до гаранта Конституції – Президента України.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
