МНС та прокуратура підтвердили: Петро Мельник ризикував життям та здоров'ям дітей задля піару

Перед виборами нардеп і кандидат в нардепи Петро Мельник разом із депутаткою облради Наталією Семко та головою смт Коцюбинське Вадимом Садовським зібрали людей на відкритті озера й закликали всіх купатися.

Це вони зробили навіть після того, як бачили документ СЕС, в якому йшлось, що вміст лактопозитивної кишкової палички в воді вдвічі вище норми. Тобто свідомо знехтували безпекою громадян України.

Просто на фоні дітей дуже добре робити передвиборчі світлини. Їх навіть можна підписати в ЗМІ отак: "Петро Мельник та Наталія Семко почистили озеро, яке було занедбане 30 років. Тепер діти мають де купатись".

Але проблема не лише в тому, що в селищі в приватному секторі нема централізованої каналізації й в ґрунтові води, які живлять озеро, потрапляють нечистоти.

Держава Україна передбачила Правилами, що пляж можна відкрити лише тоді, коли є пляжний паспорт. Пляжний паспорт видають щороку за погодженням в т. ч. з відповідним підрозділом МНС та СЕС (п. 2.4. Правил).

Депутатка облради Наталія Семко запевнила нас, що в озера є пляжний паспорт і виданий він "давно".



Звісно, на слово ніхто чиновникам не вірить. Тому і був написаний відповідний запит до МНС. За підписом заступника міністра, який відповідає за безпеку населення надійшла ось така відповідь.



Ніхто при здоровому глузді не видав би на це озеро паспорт. Окрім водолазного спостереження дна тут би мав бути і розгорнутий рятувальний пункт. Тільки тоді, коли держава гарантує безпеку на воді, вона видає пляжний паспорт.

Після скандального сюжету на СТБ селищна рада вивісила "свої" аналізи проб води, зроблені не Київською, а "своєю" Ірпінською СЕС. Згідно з тими аналізами – все добре. Вода чиста, хоч їжу готуй.

Генпрокуратура доручила розбратися в ситуації прокуратурі міста Києва. Сьогодні на сайті прокуратури з'явилось повідомлення про проміжні результати перевірки.

Не дивно, але перевірка показала те ж саме, – паспорту нема, повторні результати СЕС, які були зроблені на вимогу правоохоронних органів 10 вересня, засвідчили – лактопозитивна кишкова паличка – вище норми.

Я розумію, що дуже хоче влада Коцюбинського роздерибанити ліс. Попри те, що навіть Ірпінський виконком підтвердив, що площа селища 87 гектарів, замахнулись на винищення 4 тисяч гектарів Біличанського лісу столиці. Їм плювати на доручення президента зберегти ліс.

Для них президент ніхто й Генпрокуратура ніщо, бо з сесії селищної ради, перетелефонувавши кудись на-гора, працівника генпрокуратури просто виганяють, прикрившись тим, що сесія закрита. Сесія, на якій розглядають протести прокурора щодо дерибану лісу. Протести на закритій сесії називають "барахлом".

Відповідно що для них якесь там МНС з їхнім погодженням чм непогодженням пляжного паспорта? Святошинське СЕС для них тим більше не установа.

Але ліс – це гроші. А діти і їхнє здоров'я – це те, ким просто не можна торгувати для чергової фотографії перед виборами ніхто. І нормальний громадянин не може стояти осторонь і мовчати.

Тому нами було написано звернення до прокуратури з проханням розібратися, хто був відповідальним за проведення масового заходу на воді і хто буде відповідати за те, що дітей представники влади трьох рівнів відправили купатися в воду за відсутності рятувальників, акту про водолазне спостереження дна й пляжного паспорту, не кажучи вже про те, що якість води не відповідала нормам СЕС.

Я чудово розумію, що вже завтра на сайті селища може з'явитись сканована копія погодженого паспорту (правда, я ще не розумію, з ким його погодять, оскільки погодити з управліннями МНС області вже не вийде).

Але швидше за все, влада цим навіть не обтяжиться. Що їм якесь МНС, якщо їм плювати на Генпрокуратуру й президента?

Так що поки нашій Коцюбинській Республіці, Петру Мельнику та Наталії Семко – ніхто не указ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.