Богдан Гаврилишин Громадський діяч, Президент Фонду Богдана Гаврилишина

Ціле життя в енергетиці. Пам'яті Олександра Тодійчука

23 березня 2015, 12:37

Олександр Тодійчук вивчав і працював все своє життя в сфері енергетики, найважливіше – економічне і через енергетичну залежність від Росії політичне питання незалежної України.

В Радянському Союзі ціни на нафту і газ були надзвичайно низькі, мабуть нижчі за їхню собівартість. Через це Україна в спадщину від Радянського Союзу залишилась дуже енергоємною: її інфраструктура, промисловість, житловий сектор. Це змусило Україну імпортувати величезний обсяг газу за надмірно високі ціни. Треба додати, що низькі тарифи за транспортування російського газу до європейських країн не набагато зменшували фінансовий тягар імпорту газу. Серед негативних результатів вище згаданої ситуації була й залишається досить низька конкурентоспроможність нашої економіки.

Чи це вже така доля України, чи можна було позбутися цих економічних, а тому й політичних, "ланцюгів"? Можливість була. В 1993 році нафтогазова компанія "British Petroleum", вивчивши уважно геологію України, зробила пропозицію інвестувати в нашу країну 15 млрд доларів і продукувати щорічно 20 млрд кубометрів газу, саме таку кількість, яку вже Україна видобувала. Пропозиція була надзвичайно цікава, користь з того могла бути надзвичайно велика. Щоби проект реалізувати, потрібен був малий закон про розподіл продукції, так званий "Production Sharing Agree-ment". Такий закон існує в усіх країнах, які продукують нафту чи газ і в яких зазвичай працюють міжнародні нафтогазові компанії. Це було італійське газонафтове підприємство "Ente Nazionale Idrocarburi", яке багато десятиліть тому запропонували такий закон-договір. Конкретно цей закон передбачає те, яку частину газу чи нафти, яку продукує іноземна компанія, вона передає державі, а скільки залишає для себе, експортує, рафінує, інше. Цей розподіл є нормально в таких рамках: 50 на 50 або 45 на 55 для компанії і країни або протилежно.

Я про цю пропозицію був дуже добре поінформований, бо голова "British Petroleum" був випускником спеціального семінару з енергетики Міжнародного інституту менеджменту в Женеві, якого я був директором. В той час я був радником не тільки Президента, але і голови Верховної Ради України. Представник компанії "British Petroleum" в Україні ходив різними коридорами два роки, чекав на прийняття згаданого закону Верховною Радою. Я пропонував голові Верховної Ради запозичити згаданий закон від будь-якої країни, в якій розподіл є на користь держави.

Що сталося? Нічого. Голова Верховної Ради, а може, й президія чи відповідний комітет вважали, що Україна не повинна запозичувати жодних законів від будь-якої країни, що ми повинні були і могли творити свої власні закони. "British Petroleum" вирішили піти до Росії, попробувати своє щастя в тій країні. Як добре знаємо – їм там не аж так добре повезло. Якби ми тоді прийняли закон і "British Petroleum" зробили згадану інвестицію, після 3-х років ми видобували б 20 млрд. кубометрів газу і при цьому різними способами зменшували енергоємність української економіки, то не було б потреби імпортувати російський газ. Росія тоді була би залежна від України, для транспортування російського газу до Європи. Ми могли б встановити належні тарифи за транспорт газу. Росія не мала б жодного ні економічного, ні політичного важеля впливу на Україну.

Олександр Тодійчук виконував свою місію в різні способи і робив все, що було можливо, щоб зменшити цю жахливу енергетичну залежність від Росії. Він був президентом "Укртранснафти", опісля професором енергетики в Бізнес-школі МІМ-Київ завдяки спеціальному фонду, який я дістав від голови шведської нафтогазової компанії Lundin Petroleum. Після року з цим фондом Тодійчук створив і став директором Міжнародного енергетичного центру ім. І.Люндіна, створив і був президентом Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club. Центр і клуб працюють під егідою Благодійного фонду Богдана Гаврилишина. Останній рік Тодійчук працював заступником голови правління "Нафтогазу" України, бо хотів подбати про те, щоб Україна бодай на цю зиму була забезпечена газом.

Це була людина чесна, справедлива, працьовита, компетентна. Він був фахівцем світового рівня, щирим патріотом, життєрадісною людиною з чудовим почуттям гумору. Він любив свою рідню, людей, країну, природу, життя. Як колега, в праці він був не порівняльний в оригінальних задумах і в стилі праці. Його смерть – це дуже болюча втрата для рідних, знайомих, для України. Думаю, що не приходитиме небесну люстрацію, бо його руки, серце, совість були чисті.

Першоджерело

Загрузка...
Коментарі — 14
чорнозем _ 24.03.2015 14:02
IP: 91.202.128.---
пане Гаврилишин, як експерт, фахівець, чи можете дати чіткі відповіді на чітко поставлені запитання: 1) чому зросли ціни на газ для населення? 2) звідки взявся борг Нафтогазу, який перевищує бюджет України; 3) чому, якщо Україна видобуває власний газ і який покриває 80% всіх потреб споживачів, і який дешевший за будь-який інших імпортний газ, продається так дорого для внутрішнього споживання? чому?
Наумов Роман _ 24.03.2015 09:52
IP: 194.44.125.---
Какая дача народ... Да в начале сороковых его семья вывезла деньги всего Маслосоза. 400 000 членов кооператива и несколько галицких хруней захватили все ихние оборотные средства... Ну да есть информация что часть потом они передали НКВД-КГБ для финансирования мировой революции и т.д но это только слухи...
Микола Злочевський _ 23.03.2015 22:01
IP: 46.211.230.---
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
=========
бывает. адрес дачи дать? с площади шевченко едешь в сторону петривцев, первый поворот налево, первая госдача, 5 гектаров, своя речка и озеро.
Да не, мне надо ссылку на то, что написал... Чтоб в инете было зафиксировано... Такого не бывает, чтоб в инете не было... Серега, кто-то тебя определенно в заблуждение завел...
========
Николай, а зачем какие то ссылки. Вот сам Гаврилишин собственной персоной. Спросите прямо у него. Предоставлял ли уряд Украины ему гражданину канады государственную дачу и кому он потом её передал
Серега, это нелогично... В интернете нет такой инфы...Так можно любого оклеветать, такое спрашивая...
Микола Злочевський _ 23.03.2015 20:30
IP: 46.211.230.---
Yuri Yurieff:
Діду Гаврилишин, не знаю звідкіль ти пишеш,
з Швейцарії, чи Канади.
Безкоштовна порада,
займайся своїми внуками, або правнуками.
Це – найкраще!
Пане Yuri Yurieff:, могли б і за гроші такі мудрі порвди радити.
Yuri Yurieff _ 23.03.2015 18:35
IP: 46.201.231.---
Діду Гаврилишин, не знаю звідкіль ти пишеш,
з Швейцарії, чи Канади.
Безкоштовна порада,
займайся своїми внуками, або правнуками.
Це – найкраще!
Сергей Бут _ 23.03.2015 16:19
IP: 94.178.123.---
Irena Boychuk:
Oleg Sokolenko:
Олег, розкажіть, хто ви і звідки взялися? Такого профілю на фейсьук нема.

Вічна пам'ять померлому.
О.Соколенко – это наверное тип "а ля Бузина"... По стилю писанины сильно смахивает...
Микола Злочевський _ 23.03.2015 14:57
IP: 46.211.230.---
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
=========
а что твой друг молчит про коломойского и петю?
Он пишет про специалистов...профессионалов...Т.е., – про созвучных ему людей.
Микола Злочевський _ 23.03.2015 14:55
IP: 46.211.230.---
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
=========
бывает. адрес дачи дать? с площади шевченко едешь в сторону петривцев, первый поворот налево, первая госдача, 5 гектаров, своя речка и озеро.
Да не, мне надо ссылку на то, что написал... Чтоб в инете было зафиксировано... Такого не бывает, чтоб в инете не было... Серега, кто-то тебя определенно в заблуждение завел...
Микола Злочевський _ 23.03.2015 14:23
IP: 46.211.230.---
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
======
Гаврилишин получил государственную дачу не будучи украинским госслужащим, потом продал её Игорю Михайловичу за 5 миллионов долларов. И пусть рассказывает теперь все, что угодно
Серега, в интернете об этом ни слова...Даже в желтой, прежелтой прессе... Что-то не то.
Микола Злочевський _ 23.03.2015 14:12
IP: 46.211.230.---
Oleg Sokolenko:
Микола Злочевський:
======
привет Николай. Никто ни
Привет Серега, Гаврилишин, в первую очередь, признанный в мире спец и патриот Украины... А те, с кем он стыкался, что были при власти в то время, – обыкновенные коммунистические и комсомольские ворюги., типа Литвина и Кучмы. Такова селявуха того времени...
Михайло Гнат _ 23.03.2015 14:11
IP: 74.125.18.---
Відходять кращі. Вічна пам'ять
Irena Boychuk _ 23.03.2015 14:08
IP: 178.136.120.---
Oleg Sokolenko:
Олег, розкажіть, хто ви і звідки взялися? Такого профілю на фейсьук нема.

Вічна пам'ять померлому.
Микола Злочевський _ 23.03.2015 13:48
IP: 46.211.230.---
Пане Богдане, хороший пост про справжнього фахівця і хорошу людину... Було б непогано, щоб Ви опублікували у своїм блозі про тих українців, що були і є такими фахівцями світового рівня, з якими Вам доводилося стикатись.
Michael Ratushnyy _ 23.03.2015 12:54
IP: 93.73.43.---
Знав його. Достойна була людина. Вічна пам'ять.
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте