
У першому-ліпшому підручнику з теорії права можна прочитати, що тлумачення (або ж інтерпретація) норм права – це розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта, пов'язана зі встановленням їх точного значення (змісту).
Тобто, кожен з нас, просто читаючи Конституцію (навіть не вголос, а "про себе"), здійснює цю саму "інтелектуальну діяльність тлумачення" і встановлює для себе, про що ж там йде мова.
З'ясувавши зміст норми (у тому числі – норми Конституції) для себе, суб'єкт може своїм інтелектуальним здобутком поділитися, спробувавши роз'яснити норму ще комусь.
Саме тому теоретики розрізняють тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення.
Нескладно зрозуміти, що без тлумачення абсолютно неможлива реалізація правових норм. Бо щоб дотриматися норми, слід ту норму розуміти.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Конституція прямо передбачає право кожного на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Отже розуміти (а значить – тлумачити) Конституцію має право кожен з нас.