4 квітня 2015, 12:00

Матросы и тишина

Прошел месяц с тех пор, как я угодил в московскую тюрьму за страшное преступление – попытку почтить память, расстрелянного в спину Бориса Немцова.

Я говорю "за попытку", так как был вычислен ФСБ на месте сбора людей еще до начала траурного шествия. Не знаю, узнали ли они меня в лицо или их напрягла моя футболка с портретом Бориса и надписью "Герої не вмирають!", но меня грубо оттеснили от народа и арестовали. Так, что помянуть Бориса пришлось на нарах Китайгородского РУВД города Москвы. Подобно тому, как невозможно перейти реку не замочив ног, невозможно принять участие в антикремлевском митинге и не получить по ребрам. Досталось также и мне, не смотря на целую кипу документов, свидетельствующих о моем дипломатическом неприкосновенном статусе.

Следственный комитет России, непонятно на каких основаниях принял заведомо провальную попытку обвинить меня в трагических событиях 2-го мая в Одессе. И хотя попытка, носила скорее пропагандистский, чем юридический характер, в тот момент надо мной нависла реальная угроза стать заложником для путинского шантажа и провести какое-то время в "Матросской тишине".

Но видимо Кремль посчитал, что не сможет пропагандистским образом обосновать пленение сразу двух депутатов Верховной Рады Украины и членов ПАСЕ, и включил "заднюю".

В итоге, благодаря вмешательству Президента Петра Порошенко, помощи моих коллег по Раде и широкому информационному резонансу, мне удалось вырваться из драконьей пасти. Оказавшись на свободе, я тут же подал иск за незаконные действия кремлевской репрессивной машины. С того момента прошел месяц, а в ответ- тишина.

Несмотря на все, я вижу реальную перспективу в дальнейшем юридическом сопротивлении кремлевской монархии, и дело не столько во мне, сколько в Надежде Савченко. Признание незаконности моего задержания, как члена ПАСЕ, создаст правовой прецедент, который неминуемо поспособствует освобождению депутата Верховной Рады Украины, члена ПАСЕ Надежды Савченко. И хотя все это кажется метанием гороха об стену, но как говорил юный Ульянов "Стена, да гнилая – ткни, и развалится!", а руины московского самодержавия станут лучшим мемориалом для Бориса Немцова.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Корупція та зловживання навколо Укрнафтобуріння і Укрнафти: чому мовчить НАБУ?

Друзі, я чимало уваги приділяю подіям навколо Укрнафти та Укртатнафти, а особливо – паразитуванню на них деяких осіб в умовах воєнного стану...

Україна може заробляти на Росії 50 мільярдів гривень на рік

Саме стільки надійде у бюджет, якщо встановити рентну плату за транзит російського газу друзям путіна. Дефіцит бюджету очікується на рівні 500 мільярдів гривень...

Три найголовніші проблеми ВПО в Україні: що потрібно змінити?

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України почалося масове переміщення населення в середині країни і виїзд мільйонів за кордон...

Чому #демобілізаціябезставки – важлива?

7 січня в першому читанні був прийнятий скандальний мобілізаційний законопроєкт. Про його попередника, урядовий мобілізаційний законопроєкт від 25 грудня минулого року – багато писали та говорили...

Продюсер, сценарист, Офіс Президента: як можна провалитись, коли граєш всі головні ролі

Якщо зараз зрозуміліше говорити про кіно, то поговоримо про аналогії з кіномистецтва. Зараз в Голівуді був страйк сценаристів. І здавалось гроші є, знамениті актори є, режисери ж, а кіно не знімається...

Строковики та курсанти почуті: тепер будуть доплати та відпустки

Верховна Рада прийняла важливий законопроєкт N9342, який стосується військових. Про нього сьогодні напишуть всі, але важливий акцент я хочу зробити на строковиках та курсантах...