Василь Горбаль Член Наглядової ради Нацбанку України, народний депутат України IV,V та VI скликань.

Інноваційні основи імпортозаміщення

19 вересня 2011, 14:46

Одним із уроків економічної кризи можна вважати відсутність у держав ефективного інструментарію реагування на виклики, пов'язані з "провалом" внутрішніх ринків. В Україні криза виявилася удвічі відчутнішою у зв'язку з домінуванням у структурі економіки експортно-орієнтованих галузей, слабким розвитком внутрішнього виробництва, відсутністю конкурентоспроможної товарної номенклатури, нестабільністю правил економічної гри. Висока залежність від зовнішньоекономічної кон'юнктури яскраво показує, що необхідно шукати внутрішні резерви і джерела для якісного економічного росту. Тим більше, що після кризи в зовнішньоторговельному балансі спостерігається зростання імпорту. Так, за підсумками семи місяців поточного року негативне сальдо зросло до $ 6,66 млрд (експорт – $38,2 млрд, імпорт – $44,87 млрд). У зв'язку з цим Кабінет Міністрів пропонує вирішити проблему торговельного дисбалансу шляхом розвитку імпортозамінних виробництв з перспективою їх переведення на експортні рейки за умови задоволення внутрішнього попиту. Проте, питання полягає не стільки в кількісному розширенні лінійки товарів, хоча і це важливо, скільки у виробництві високотехнологічної інноваційної продукції, здатної зайняти свою нішу на регіональному та європейському ринках.

Європейський досвід показує, що економічне зростання можливе за рахунок розгортання інноваційних виробництв, значних капіталовкладень в науку і освіту ще на докомерційній стадії, а також створення коопераційних мереж, що об'єднують бізнес, науку і державу. Найбільш відомим прикладом подібної кооперації в ЄС стала розробка літака Airbus A380, що консолідувала фінансові, технологічні, освітні, менеджерські ресурси самої корпорації Airbus, суміжних промислових компаній і ряду дослідницьких центрів.

В Україні після розпаду СРСР традиції широкої науково-промислової кооперації були загублені. Досвід створення так званих технопарків виявився малоефективним внаслідок їх орієнтації на вирішення локальних технологічних та інноваційних завдань. А практика створення спільних підприємств, яка багато в чому спирається на досвід радянського економічного планування, вже не відповідає сучасним вимогам, а тим більше вимогам інноваційного технологічного оновлення. В результаті Україна, опинившись поза сучасними коопераційними зв'язками та технологічними ланцюжками, зуміла компенсувати пусте місце внутрішнього ринку експортом технологічної сировини та імпортом низькоякісної продукції.

У сучасних умовах необхідно заново створювати коопераційні зв'язки, які б у комплексі охоплювали весь виробничий цикл, починаючи від розробки ідеї і до збуту готової продукції. Це можливо за рахунок створення технологічних платформ (ТП), в рамках яких формується інноваційно-виробничий ланцюжок: наука – бізнес – держава. Філософія ТП припускає, що бізнес виступає замовником ідей та інновацій, комплексне інноваційне проектування розвивається за рахунок приватно-державного партнерства, де бізнес виконує роль інноватора, а держава бере на себе функції стратегічного таргетування і менеджерування, визначає інноваційні вектори розвитку. У цьому відношенні держава може взяти на себе функції фінансування науково-дослідних програм, оскільки відповідає не тільки за створення правової та інституційної інфраструктури для бізнесу, а й за суспільний розвиток. Завдання бізнесу – зорієнтувати наукові розробки в інноваційне та виробниче русло, тим самим забезпечуючи соціальний комфорт для держави і створюючи соціальний сервіс для суспільства. Бізнес не може бути передовим, якщо таким не є суспільство.

Подібні ТП зможуть забезпечувати міжсекторальну взаємодію і задавати стратегічність економічного розвитку. Це не швидка мета, а довгострокове планування, яке передбачає реструктуризацію економіки, технологічний та інноваційний апгрейд, переінсталяцію правової системи та деадміністрування податкової політики в бік стимулювання активності в бізнесі. Лише в цьому випадку замість пострадянської кооперації виникне ТП сучасного типу, де кожен партнер виконує свою роль, а не скутий взаємовідштовхуючими адміністративними, регуляторними, корупційними зобов'язаннями.

Досвід створення технологічних платформ в Європі показав, що Україні доведеться вирішити ряд важливих проблем. По-перше, проблема стратегічного інвестування. В Україні у бізнесу немає достатніх ресурсів для довгострокових інвестицій, а держава, на жаль, дуже бідна і не має структурних ресурсів таких, як наприклад нафта і газ, кошти від продажу яких можна перенаправити на фінансування платформ. Відповідно виникає проблема наявності стратегічного інвестора, який крім власне фінансового інвестування здатний взяти на себе ще й інвестування технологічне. Як відомо, фінансові та технологічні ресурси, інноваційне виробництво зосереджені в Європі. Тому для України, яка не має в своєму розпорядженні достатньо ресурсів і можливостей, вигідно, так би мовити, вбудуватись у вже спроектовані загальноєвропейські технологічні основи.

Друга проблема пов'язана з інституційним розривом між домінуючою адміністративно-командною структурою держави і недокапіталізованою інфраструктурою бізнесу, яка їй опирається. По суті, держава і бізнес-інфраструктра є елементами різних конструкцій, до того ж з різного часу. Сьогодні зібрати пазл в єдине ціле для інноваційного стрибка і відтворення внутрішнього ринку по суті неможливо. Для цього необхідно капіталізувати державне управління, докапіталізувати ринкову і бізнес-інфраструктуру, рестратифікувати соціальну структуру суспільства.

Третя проблема більшою мірою специфічна для України. У Європі традиції кооперації засновані на горизонтальних зв'язках і будуються на ініціативах самого бізнесу, а партнерство складається "знизу до гори", тобто активні і бізнес, і суспільство, і держава. В українських умовах, коли держава бере на себе роль ініціатора та координатора інноваційного стрибка і в цілому економічного зростання, вимоги будівництва ТП можуть прийняти традиційну для пострадянських країн добровільно-примусову форму в рамках нав'язувальної корпоративної ієрархії. Виникає небезпека, що в разі створення ТП з'являться супервідомства радянського типу, що керуватимуть цілими секторами економіки. До речі, подібна тенденція вже простежується в Росії, де технологічні основи зависли на рівні докомерційної розробки і поки що не мають промислового втілення.Зарубіжний досвід свідчить про те, що економічне зростання в Україні залежить від вирішення двохг головних завдань: створення сучасної інфраструктури бізнес-середовища та вбудовування його в загальноєвропейські технологічні ланцюжки.

Загрузка...
Коментарі — 15
Дмитро Ларін _ 20.09.2011 21:32
IP: 46.202.146.---
Andrey-from-East:
Да это же красивый реферат и не более!:)
Типа, чтобы отцепились.
А может это начало pr-компании, Горбаль открывает конторку по торговле рефератами, а то соратнички по-ловчнее Василия без бизнесу оставили...
Дмитро Ларін _ 20.09.2011 21:29
IP: 46.202.146.---
Вы себя в бизнесе и госуправлении уже показали...: (
__AGENT__ _ 20.09.2011 09:08
IP: 195.114.129.---
Ведь может же быть умным, когда хочет.
Но, почему то однопартийцы, и собственно, - сам Вася, предпочитают не заморачиваться, ведь проще у кого то что отобрать (бизнесс, например), присосаться к распределению государственных денежных потоков, впарить народу ненужную услугу...
И НАХХХЕРА выдумывать ИННОВАЦИОННЫЕ ОСНОВЫ ИМПОРТОЗАМЕЩЕНИЯ...
Dasein _ 20.09.2011 02:53
IP: 178.137.129.---
ВОР
Dasein _ 20.09.2011 02:52
IP: 178.137.129.---
Спасибо жителям донбаса за горбаля и как там ну синие баклажаны...
У ВОРА И НА ВОРЕ ШАПКА ГОРИТ.
Краснолапчатый _ 19.09.2011 18:04
IP: 212.82.212.---
Поэтому необходимо как можно скорее ввести 50% пошлины на импортные автомобили с двигателем до 2 литров.
Тогда правильные пацаны "заместят" импорт автомобилей с колесами – автомобилями без колес, которым в условиях существующей бизнес-среды будут прикручивать добавленную стоимость))))
харківський _ 19.09.2011 16:49
IP: 46.118.232.---
Пане Василю, з регіоналами в Україні про інновації можна лише мріяти. Злодії мріють лише про скорий зиск, а саме – вкрасти гроші з бюджету, взяти земельки в ласих місцях для перепродажу, "прихопити" щось з нерухомості і т.д. Словом, це те чим займається парптія регіонів. Все інше – болтологія.
reed _ 19.09.2011 16:09
IP: 41.215.250.---
а держава, на жаль, дуже бідна...Відповідно виникає проблема наявності стратегічного інвестора, який крім власне фінансового інвестування здатний взяти на себе ще й інвестування технологічне...

Вода, вода і більше нічого... Порожні розмови, з такою корупцією як відомо ніякий інвестор не прийде до нас, наука і всі галузі не розвиваються, всі кредити МВФ йдуть як у пісок... і ніяких перспектив.
Автору – ви не на Росію поглядайте, краще поцікавтесь хоча б на прикладі Польщі як уряд дбає про економічний розвиток країни.
Кондолиза _ 19.09.2011 15:50
IP: 217.20.188.---
Василий, если вы читаете комменты, подумайте: может ли нормальный человек прочитать подобный опус в стиле большой советской энциклопедии? Не знаю, кто вам такие "блоги" пишет, но увольте их немедленно! Блог, уважаемый Василий, это ваши личные мысли и наблюдения, а не реферат, как кто-то ранее заметил.
doktor21 _ 19.09.2011 15:46
IP: 194.44.208.---
Я думав Горбаль вже під слідством,а він тут всілякі розумні статті пише. Сподіваюсь це буде не дуже довго тривати і він займе своє місце на нарах.
ice 7 _ 19.09.2011 15:40
IP: 93.74.237.---
Як може людина, що збанкрутила крадіжками Укргазбанк, бути членом наглядової Ради Нацбанку? Ще й щось про економіку маніпулятивне бложити. Таке, можливе тільки в Україні, яка семимильними кроками йде в російский мір...
Kovaljov _ 19.09.2011 15:37
IP: 85.90.193.---
З цією статтею автор затримався, мінімум, на 20 років.
З середини 90-х років західні компанії "кооперуються" з країнами наближеними до екватору.
Ті, хто цього не робив, просто розорилися, бо не витримали конкуренції.
Економічна криза на Далекому Сході змусила Японію та Південну Корею активно переносити свої виробництва до півдня Китаю, Малайзії та Індонезії.

Автору непогано було б, щось почитати по темі – глобалізація економіки.
KOMP _ 19.09.2011 15:30
IP: 193.238.153.---
"Моніторинг зарубіжного досвіду показує, що економічне зростання в Україні залежить від вирішення двох завдань – створення сучасної інституційної інфраструктури бізнес-середовища та вбудовування в загальноєвропейські технологічні ланцюжки."
Василёк!!! Главное то ты в "мониторинге" и не заметил – кровосиси Прдоновские не глушат там всё на корню!
Проведи эксперимент – пусть кто-то организует технологичное производство на твои деньги но от своего имени – типа "человек с улицы", а ты будешь плотно наблюдать (за свои-то денюжки), я тебе обещаю – ты прозреешь!
Andrey-from-East _ 19.09.2011 15:16
IP: 92.112.184.---
Да это же красивый реферат и не более!:)
Типа, чтобы отцепились.
leoox _ 19.09.2011 15:01
IP: 77.121.177.---
Чи існує математична модель того що написано чи це тільки рефлексії невідомого автора на ситуацію за вікном?
ONLINE
Уряд реформ297 Свобода слова544 Україна та Європа891 Корупція1068 Aтака Путіна1104
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте