Янукович поверне державі – і Межигір'я, і Сухолуччя

Журналістські розслідування Сергія Лещенка і Мустафи Найєма довели кожному, хто спроможний думати, що свої маєтки і мисливські угіддя у Межигір'ї та Сухолуччі Янукович отримав з використанням адміністративного ресурсу влади, шляхом махінацій, використання підставних фірм і осіб. Останні досить таки непогано облаштувалися у державній свиті Януковича – на Банковій і в ДУСі.



Сьогодні Янукович при владі. Мабуть, він думає, що президентська посада – це на все життя. Інакше не можна пояснити той цинізм і неприховане ігнорування повідомлень про майнові оборудки Януковича, що у нормальній країні, де шанують закон і свободу слова, уже б спричинило його відставку.

"Зачистки" фірм-прокладок з їх штучним банкрутством, реєстрації-перереєстрації власників тих маєтків і угідь на маловідомих людей, у далеких від України державах, прикриття якимись судовими рішеннями – усе це дарма. Не допоможе.

Як тільки зміниться влада, Янукович поверне державі – і Межигір'я, і Сухолуччя. Поверне добровільно.

А якщо ні – то він зробить це добровільно-примусово. І жоден суд не допоможе. Ні український, ні зарубіжний. Бо це не питання власності і її захисту, чим вирішили опікуватися соціалісти на чолі з міністром Уряду Януковича паном Цушком.

Це не та власність, яку Янукович заробив багаторічною тяжкою працею. Таким шляхом отриману власність держава не повинна захищати і не захищатиме. Таку власність держава поверне собі, державі, а не з метою чергового перерозподілу між новими керманичами, як це зараз відбувається і в Києві, і в регіонах.

Наступна, з іншими моральними установками влада, повинна це зробити – і зробить. Заради справедливості. І щоб відбити бажання збагачуватися таким чином – для всіх наступних президентів.

P.S. Приклад із власного досвіду роботи міністром. Приватна фірма відомого народного депутата шляхом штучного банкрутства вирішила прихопити державне підприємство Міноборони на південному узбережжі Криму. Діяла агресивно і досить успішно, виграючи один за одним усі суди. Коли це рейдерство "благословив" суд найвищої інстанції, депутат задзвонив мені і радісно повідомив: "Завод тепер наш. Рішення суду остаточне і оскарженню не підлягає". "Добре", – відповів я, – "бажаю успіху". Наступного дня дзвінок того ж депутата, тон уже інший – стривожений і злий: "Наші люди не можуть зайти на підприємство, навколо паркану колючий дріт і стоїть солдат-вартовий, у касці, бронежилеті, з автоматом, нікого не пускає?!". "І не пустить", – відповів я, – "за моїм наказом там проводяться військові навчання, тема навчань – взвод в обороні". Тривала пауза, потім: "А коли закінчаться навчання?" – "Коли повернете вкрадений завод до Міноборони!" І той завод залишився у військовому відомстві, попри всі проплачені у судах "рішення".

Більше інформації на сайті www.grytsenko.com.ua