Печерський суд: в режимі бульдозера, дива не сталося
Сьогоднішнє засідання Печерського суду було коротким. Суддя швиденько зачитала свій вирок: задовольнила позов Литвина проти мене.
Визнала, що у Литвина є честь, гідність і ділова репутація.
Визнала, що цим своїм блогом я завдав шкоди честі, гідності і діловій репутації Литвина.
Я того не визнаю і ніколи не визнаю.
Бо Литвину нема чого захищати в суді – нема предмету захисту: ні честі, ні гідності, ні ділової репутації Литвин не має.
Хто такий Литвин?
Полковник СБУ, який ніколи в СБУ не служив.
Учасник бойових дій, який ніде і ніколи не воював.
Академік, який нічим, крім плагіату (крадіжки чужих ідей і думок) світовій науці не відомий.
Політичний флюгер, який комфортно уживається на державній дачі в Кончі Заспі, поряд із Кучмою, Азаровим і Ющенком.
До того ж сплачує лише половину комунальних витрат, який же він бідний:)
Той суд так само може визнати, що не Литвин, а я маю відношення до справи про вбивство Георгія Гонгадзе.
Що не Литвин, а я підгодовую собі округ на Житомирщині, в обсязі 95 мільйонів бюджетних (народних) коштів.
Що завгодно може визнати їхній Печерський суд.
Я того – не визнаю. Думаю, Ви також.
Тож далі, на ближчу перспективу – апеляція.
На дальшу – люстрація в судах, починаючи з Печерського. І радикальні зміни судової і правоохоронної системи.
Більше інформації на www.grytsenko.com.ua
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
