Блоги

30.06.2009 10:54 _ Олексій Гарань

Дипломи і плагіат

28 червня – не тільки День Конституції. За кілька років до її прийняття, а саме з 1992 р., для Національного університету "Києво-Могилянська Академія" 28 червня – урочистий день конвокації (випуску) нових бакалаврів і магістрів. Святкова й радісна подія! Але деякі студенти були "зрізані" прямо в день захисту диплома. З дня свого заснування НаУКМА відома як територія, вільна від корупції. Тепер ми змушені боротися ще й з плагіатом. Минулого року кільком студентам виставили на захисті диплому 0 із 100 балів через плагіат. Вчена Рада прийняла спеціальну постанову щодо боротьби із плагіатом. Однак це сумне явище лишається. А цього року трапився взагалі трагіфарсовий випадок. Комісія вказує студенту на сайт, з якого закачано кілька сторінок, а студент у відповідь: розумієте, а це висить мій же реферат, який я відправив ще на 1 курсі. Так це чи ні, але прізвища автора на сайті немає, і тому комісія залишилася при своїй думці. "Постраждалі" прийдуть захищатися наступного року (хоча, як на мене, санкції мають бути жорсткішими).

Читати далі...

Коментарі - 47

24.06.2009 11:26 _ Олексій Гарань

"Стратегія" Януковича – поляризувати країну за зразком 2004 р.?

Починаючи з 2006 р., часто можна почути від коментаторів, що Янукович уже не той, що 2004 р.: він дечому навчився і грає за новими правилами. Я теж про це говорив, хоча і з застереженнями. Однак виступ Януковича в програмі А.Куликова 22 червня мене, чесно кажучи, просто налякав. І справа навіть не твердженнях на кшталт: "Я никогда не пользовался грязными методами в борьбе с оппонентами... Сила – в правде" (так і хочеться додати завершення фрази із сумнівної російської "кінокласики": "сила – в правде, брат"). Це вже традиційно для риторики регіоналів, які хочуть забути, що вони робили в 2004 р. (і, на жаль, провали "помаранчевих" їм в цьому допомагають). Так що цьому дивуватись не треба. Мабуть, не треба дивуватися і тому, що "не хочеться" ходити Януковичу до парламенту, бо там нема чого робити: "Ви мене часто у парламенті бачили?" (ну це просто супертехнологічна "знахідка"!)

Читати далі...

Коментарі - 54

22.06.2009 12:11 _ Олексій Гарань

4% місць крайніх правих у Європарламенті: чи це є успіх?

Пан Тягнибок бачить в результатах крайніх правих і ксенофобських сил на виборах в Європарламент свідчення "відродження Європи". Мені чомусь здається, що ксенофобія ніколи не була ознакою "відродження". Скоріше навпаки. Однак я б волів сказати про цифри. Так по окремих країнах дійсно є зростання впливу "ультра". І це небезпечно. Однак сумарно вони набрали в Європарламенті аж 4% місць. Див. абзац з матеріалу, підготовленого в Школі політичної аналітики НаУКМА:

Был ли успех ультраправых?

В таких государствах, как Нидерланды, Австрия, Венгрия, Великобритания, ряд ультраправых партий набрали достаточное количество голосов, чтобы быть представленным в ЕП. Партия "За свободу" Нидерландов открыто провозглашает свои ксенофобские взгляды, антимусульманскую позицию, выступает за необходимость закрытия границ для мигрантов – на выборах в ЕП она получила 17% голосов избирателей, которые являются очень серьезным сигналом, в первую очередь для правительства Нидерландов и социальной, эмигрантской политики, которую оно проводит. Но это дало ей лишь 4 места в Европарламенте. Партия свободы Австрии также достигла существенного результата на выборах – 13% голосов избирателей (2 места). Они в свою очередь выступают резко против вступления Турции в ЕС, влияния европейских политик на австрийские внутренние, увеличения взносов Австрии в бюджет ЕС и требуют ужесточения законодательства в сфере гражданства. Партиями с подобными настроениями в Великобритании стала Британская национальная партия, а в Венгрии – Движение за лучшую Венгрию. Все они крайне скептически относятся к расширению полномочий европейских институтов как форме наступления на национальный суверенитет. Плюс к этому, как видим, призывы ксенофобского характера.

Но в общей сложности крайне правые будут иметь в Европарламенте менее 4% мест. Поэтому преувеличивать степень их влияния на общеевропейском уровне тоже не стоит.

Коментарі - 14

13.06.2009 14:52 _ Олексій Гарань

"Чому Обама не зможе перезавантажити стосунки з Росією Путіна"

"Росія Путіна має поводити себе як пост-веймарська Німеччина, тому що тільки агресивність зовнішньої політики може легітимізувати владу Путіна і режим, який він створив", – такою є думка відомого американського науковця Олександра Мотиля, оприлюднена Атлантичною Радою США.

Тобто виправити помилки адміністрації Буша не так вже й складно, але базові речі в політиці Кремля лишаються незмінними, у тому числі щодо України. Тому і перезавантаження не відбудеться, якщо тільки Обама не займеться "умиротворенням" Росії – але це мало б катастрофічні наслідки для всіх.

Читати далі...

Коментарі - 32

09.06.2009 19:48 _ Олексій Гарань

Ще раз про етику телеканалів і (не?) можливі правила боротьби

Минулого року я давав інтерв'ю одному з центральних телеканалів у коридорі інституту Академії наук. В цей час за моєю спиною повезли працівникам обід, тож я кажу: "ну ось і обід привезли". І в страшному сні не могло мені приснитися, що цю фразу канал дасть в ефір у випуску новин, більше того, ще й домалює мені "мультяшними" засобами відповідні флюїди, які йдуть, пардон, з мого носу на запах їжи. Такого в моїй довголітній практиці інтерв'ю (чи в нас, чи за межами країни) ще не було. Кадри попали на інші канали, друзі сміялись, казали, що я тепер став телезіркою.

Вчора в інтернеті зявився відеосюжет з кадрами Тимошенко напередодні її виступу. Я спочатку подумав, чи це коректно, але зрештою на те й "щука в ріці" (в смислі журналісти), щоб "карась не дрімав". Та й справді прикольний сюжет із серії "нарочно не придумаешь". І "5 копійок" такі приколи фіксують, і сюжети з іншими діячами гуляють інтернетом. І західні політики потрапляють у курйозні ситуації.

Але зовсім інша річ, коли цей самий сюжет ставить у випуску новин той самий телеканал, на якому давала інтерв'ю прем'єрка. Тобто в даному випадку канал скористався своїм службовим становищем: на ньому цей сюжет записали і вони ж його оприлюднили. Наскільки мені, наївному, зрозуміло, з професійної і етичної точки зори абсолютно неприпустимо давати підготовчі кадри зроблені перед офіційним виступом в ефірі. А тим більше, коли йдеться про офіційну особу країни. Уявляєте, якщо будуть потрапляти такі кадри з президентом, спікером, лідером "тіньового уряду" тощо.

Читати далі...

Коментарі - 24

08.06.2009 12:44 _ Олексій Гарань

Під час кризи на виборах до Європарламенту перемагають... прихильники ринку

Як на мене, це справжня сенсація, оскільки під час кризи перевагу зазвичай мають ліві з їхніми гаслами державного регулювання, соціального захисту тощо. А ще криза зазвичай б'є по тих, хто при владі. А тут виявляється, що Європейська народна партія залишається найвпливовішою – 36,3% місць проти 21,6% у соціалістів (за підрахованими результатами на даний момент).

При цьому правоцентристи з ЄНП набрали більшість в усіх ключових країнах: Франції (30 місць проти 14 у соціалістів), Німеччині (42:23), Італії (35:22) – тобто там, де вони перебувають при владі. В Британії перевагу над лейбористами здобули опозиційні консерватори (11:14), в Іспанії првлячі соціалісти також програли (21:23).

Якщо до результатів ЄНП додамо групу лібералів (11%), то це вже 47% місць. А ще британські консерватори, польська "Право і справедливість" (які не входять до цих груп) тощо – тобто прихильники ринкової конкуренції переважають.

До речі, і явка за умови кризи (44%) не така вже й погана (могло бути гірше:), хоча, зрозуміло, із суттєвими варіаціями по країнах. Я думаю, що ці результати ще потребують глибшого аналізу, але для мене принаймні цікаво, що європейські виборці в умовах кризи все-таки довірили на цих виборах своє представництво в Європарламенті саме правим, а не лівим.

Коментарі - 37

23.05.2009 12:43 _ Олексій Гарань

"Чорні ради" як символ демократії чи як загроза демократії?

Фрагмент вчорашнього виступу президента (у викладі УП):

"в цій країні не буде прогресу, поки ми не запровадимо європейські цінності", – зазначив президент. При цьому він зауважив, що це не треті цінності, які треба привнести, а те, що було в Україні часів "чорних рад", коли були демократичні вибори. За його словами, такі цінності може нести тільки "ідейна" політична сила".

І далі за текстом про роль "Нашої України".

Насправді шкода, що не вдалося створити широку правоцентристську силу за європейським зразком, якою могла стати "Наша Україна" після 2005 р., або ж "третю силу" після виборів 2007 р. Зараз розмови про неї як "авангард", м'яко кажучи, навряд чи виправдані.

А щодо "чорних рад", то найбільш відома (описана у Куліша) рада 1663 р. призвела до обрання підтриманого Москвою Брюховецького і страти його супротивників (у 1668 р. був розтерзаний козацьким натовпом і сам Брюховецький). Науковці (не ура-патріоти) далеко не ідеалізують козацьку демократію і саму Січ, яка, граючи на соціальному популІзмі і маневруючи між Польщею, Росією, Кримом, часто ставала на заваді державницьким устремлінням (зокрема і шанованого президентом Мазепи).

Тому приклад "чорних рад" є невдалим, але він справді може характеризувати нинішню ситуацію в країні, коли замість контрольованої народом влади, отримуємо безперервну боротьбу в самій владі в умовах кризи і наступу зовнішніх сил.

Коментарі - 37

18.05.2009 01:36 _ Олексій Гарань

Кучма як моральний авторитет???

Роль політичного діяча в історії буває різною на різних етапах. Під час першого президентства Кучми ця роль була доволі позитивною, а вже друге президентство засвідчило сповзання в авторитаризм. Звичайно, той хаос і протистояння в самій владі, які ми нині спостерігаємо, дають Кучмі можливість для обілення власної діяльності. От і у недільному інтерв'ю "Інтеру" він черговий раз згадує, що країна на грані розвалу, а на питання ведучого, в чому ж причина, говорить про "местечковость во время помаранчевой революции и после 2005 г.". Отже, Кучма робить вигляд, що "не розуміє":

- як країна свідомо розколювалася протягом 2004 р. командою самого Кучми і російськими технологами, адже втілювався сценарій "контрольованого хаосу" з метою збереження Кучми при владі, або ж з метою послаблення майбутнього президента, байдуже хто ним би став;

- як таким чином зрештою вдалося проштовхнути хаотичну конституційну реформу, що заклала інституційні підвалини нинішнього протистояння (хоча сам факт парламентської відповідальності уряду – безумовний позитив, але ж як це було виписано і втілено!);

- а народний протест проти фальсифікацій (які робилися за його згодою) – це для Кучми вияв "местечковости".

Серед невиконаних обіцянок помаранчевої революції однією з найболючіших є якраз той факт, що не відбулося належної якщо не правової, то бодай моральної оцінки всього того, що робилося в останні роки режиму Кучми.

А історія, на жаль, швидко забувається.

Коментарі - 66

04.05.2009 22:31 _ Олексій Гарань

Балога не зробив "нічого, що нашкодило б суспільству і державі": тільки вбито рейтинг Президента і розвалено "Нашу Україну"

Святкові вихідні закінчились, Віктор Балога дав інтерв'ю "РИА новости". Його тези в принципі не нові і загальновідомі. Але мою увагу привернула відповідь на питання, чи йому "соромно або незручно" за якісь дії:

"команда секретариату під час моєї праці в ній не зробила нічого, що нашкодило б суспільству і державі".

А між тим розвалено "Нашу Україну", дезорієнтовано її рештки. Говорю про це з прикрістю, як політолог, бо блок міг стати сильною, правоцентристською (в класичному розумінні) силою, яка так потрібна Україні. Щодо рейтингу Ющенка, це ж вміти треба: в результаті дострокових виборів 2007 р. його рейтинг наблизився до рейтингу Тимошенко (що зрозуміло, бо спільні дії підсилювали один одного). Зараз – 3%, і Ющенкові готують роль технічного кандидата. Знову ж таки мені прикро, що така доля спіткала лідера Майдану, Балозі, очевидно, ні, бо він вважає, що все робив правильно.

Інша річ, що Балога з багатьох питань мав, очевидно, підтримку від самого Ющенка або вміло ним маніпулював. Але те, що Балога виходив за межі адміністратора і, за висловом Ющенка, "сантехніка", само собою зрозуміло (у тому числі і коли йшлося про "оренду" однією структурою мукачівського замку). Але не соромно...

Коментарі - 39

12.04.2009 13:05 _ Олексій Гарань

Российско-украинский диалог

У нас на телеекранах почему-то доминируют с российской стороны Затулин, Жириновский, Марков и т.д. с их открыто шовинистической риторикой. Но есть и иная Россия, которая, к сожалению, как раз в нашем эфире почему-то не представлена. А она есть, с ней можно и говорить, и договариваться. И если не могут договариваться политики, инициативу может взять на себя гражданское общество. Такие инициативы есть (например, Центра Разумкова и Фонда "Российский общественно-политический центр"), встречи происходят. И одна из них, которая собрала представителей, условно говоря, либерального, общедемократического направления, состоялась в пятницу-субботу в Киеве.

Как-то так получилось, что контакты организаторов встречи сложились еще во времена перестроечной "Демплатформы в КПСС". Во всяком случае именно вокруг них сложилось инициативное ядро этой встречи. С российской стороны приезд участников поддержал "Фонд первого президента России Б.Н. Ельцина". А гостеприимным хозяином стал Институт философии НАН Украины во главе с М.Поповичем. Перед встречей было немало настороженности. Но общее нашлось сразу – наше совместное сопротивление тоталитарной системе. Разговор сложился и стал непринужденным. И перспективы наметились довольно быстро. Как ни парадоксально, но наиболее прагматичным оказался В.Шендерович, предложивший идею совместного сайта. С его помощью можно было бы преодолевать искаженные представления и прорывать информационную блокаду, которую навязывает, как пелось в когда-то популярном советском сериале, "кто-то кое-где у нас, порой". Идея поддержана, теперь будем думать о ее реализации.

Читати далі...

Коментарі - 47