Олексій Гарань Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними

Володимир Кулик: "В усіх типах медій споживачі віддають перевагу продуктам українською мовою. Про що свідчать соціологічні опитування, проведені на замовлення автора КМІСом"

14 серпня 2017, 15:36

Для мене результати дослідження виявилися навіть несподівано оптимістичними. Вони ламають усталені стереотипи (у тому числі й мої), спростовують позицію тих власників і топ-менеджерів ЗМІ, які не прагнуть поширювати україномовний продукт.

Питання для дослідження та аналіз результатів здійснював Володимир Кулик, добре знаний у міжнародній експертній спільноті (викладав у Колумбійському, Єльському та Стенфордському університетах, а з 2013 р. – український представник в European Commission against Racism and Intolerance). Саме дослідження здійснив КМІС, а стаття надрукована у "Детекторі медіа". Нижче текст статті:


Пояснюючи вживання у своїх виданнях або програмах лише чи переважно російської мови, українські медійні менеджери традиційно твердили, що цій мові віддає перевагу їхня авдиторія. У цих твердженнях була частка правди: українськомовні читачі охочіше споживали медійні продукти звичною для них російською, аніж російськомовні приймали українську, в якій за совєтських часів не мали потреби. Додаткову перевагу російській мові давало її істотне переважання серед міських читачів, які були заможніші й тому привабливіші для рекламодавців, ніж сільські, а в деяких випадках ще й фізично досяжніші для виробників. Ще одним важливим чинником успіху російськомовних продуктів була можливість їх використання на ринку не лише України, а й багатьох інших постсовєтських країн, зокрема найбільшому й найприбутковішому російському.

Тому протягом двох перших десятиліть незалежності частка української мови в медіях досить стабільно знижувалася, якщо держава не протиставляла ринковим перевагам російської мови законодавчих вимог щодо вживання української. Насамперед це стосується тих типів медій, де держава зовсім не реґулювала мововжитку, тобто друкованих та онлайнових, де навіть за президентів та урядів, начебто перейнятих долею української мови, її позиції послаблювалися. На радіо й телебаченні, де держава в певний час удавалася до реґулювання мововжитку, відбувалися більш чи менш рішучі зміни на користь української мови, які, втім, зупинялися чи навіть повертали навспак, коли реґулювання припинялося. Нарешті, в кінопрокаті до середини 2000-х років української мови не вживали практично взагалі, але від 2008 року, після ухвали Конституційного Суду про обов'язковість перекладу іншомовних фільмів українською, вона швидко вийшла на провідні позиції, яких не втратила навіть за часів Януковича.

Перемога Євромайдану, прихід до влади політичних сил, зорієнтованих на підтримку української мови, а особливо військова аґресія Росії суттєво змінили політичні й економічні умови функціювання українських мас-медій та преференції споживачів щодо вживаних у них мов. З одного боку, війна породила в суспільстві уявлення про те, що масштабна економічна співпраця з країною, котра стала ворогом, є не просто морально проблематичною, а й загрозливою для національної безпеки. Тому під тиском антиросійськи налаштованої громадськості влада заборонила обіг деяких типів російських медійних продуктів, насамперед фільмів і телепрограм, котрі явно демонстрували підтримку російської держави та її військових формувань. Згодом влада також наклала заборону на імпорт російських книжок "з антиукраїнським змістом" та заборонила провайдерам надавати користувачам доступ до популярних російських інтернет-ресурсів.

З другого боку, самі споживачі стали більше віддавати перевагу українській мові в різних медійних продуктах, навіть якщо в інших ділянках вони далі вживали переважно російську. Прибічники української мови вважають домінування російської в медійному просторі одним із найнеприйнятніших аспектів мовної ситуації в постсовєтській Україні. Тим часом навіть після Майдану та початку війни це домінування в деяких практиках послабилося не дуже істотно, а в деяких, як-от на телебаченні та радіо, не послабилося взагалі. Громадські активісти й діячі культури закликали владу втрутитися, проте медійні менеджери доводили, що продукти російською мовою дуже популярністю серед їхньої авдиторії й замінити їх українськомовними неможливо без істотної шкоди для якості. Тому, зокрема, вони заперечували проти запровадження квот української мови, до яких влада зрештою вдалася для музичних творів на радіо та для телевізійних програм.

Проте соціологічні опитування показують, що української мови в медійному просторі бажають не лише нечисленні активісти, а й мільйони пересічних громадян. Київський міжнародний інститут соціології вже тричі – в лютому 2012-го, у вересні 2014-го та травні 2017-го – проводив на моє замовлення опитування щодо мовної ситуації та мовної політики, важливу частину яких становили запитання про реальні та бажані мови споживання різних типів медій. Порівняння відповідей різних років показує в усіх випадках істотне зміщення преференцій від російської мови до української, із певною варіацією масштабу залежно від пропозиції продуктів на відповідному ринку.

Почнімо з друкованих медій, преференції щодо яких змінилися найвідчутніше. Перше запитання стосувалися купівлі газет: респондентів запитували не лише про мову, а й про статус найохочіше купованої газети, але нас тут цікавитиме тільки мовний вимір. Як видно з Таблиці 1, українську мову з часом стали вибирати частіше, а російську – рідше: якщо 2012 року дві мови були в цій практиці однаково привабливими, то 2017-го про вибір на користь української заявили принаймні вдвічі більше респондентів, ніж віддали перевагу російській. Це сталося за рахунок того, що українськомовні в повсякденному житті люди стали більше наполягати на газетах зручнішою для них мовою, а російськомовні – навпаки, менше. Це можна побачити хоча б за часткою респондентів, які сказали, що не звертають уваги на мову: з-поміж тих, хто взагалі купує газети, 2012 року так сказали 35 % українськомовців і 21 % російськомовців, а 2017-го – 23 % і 36 % відповідно. Крім того, серед російськомовців набагато більше зросла частка людей, які газет не купують, що можна пояснити швидшою переорієнтацією на інтернет-видання в містах, де вони переважно живуть. А якщо зважити також на дедалі більшу чисельну перевагу самої українськомовної групи (в останньому опитуванні про переважне вживання української мови в повсякденному житті заявили 49 % респондентів, а російської – 26 %), то попит на українськомовну продукцію нині значно переважає, навіть беручи до уваги велику групу "симетричних білінґвів", тобто людей, які вживають обидві мови приблизно рівною мірою. А отже, співвідношення мов у газетній продукції, де частка російської мови майже вдвічі вища, ніж української, зовсім не відбиває нинішньої "українізації" читацьких преференцій. Ясна річ, цей висновок слушний лише за умови, якщо люди справді думають і роблять так, як кажуть в опитуваннях.

Повний текст з таблицями тут

Коментарі — 44
Макс Максимов _ 15.08.2017 09:42
IP: 35.192.9.---
Подтвердить или опровергнуть это утверждение можно деньгами. Простой подход – два одинаковых кинотеатра в каждом крупном городе, один – транслирует фильмы на украинском, другой – на русском, в конце года сравнивают кассовые сборы. Все остальное, это бла-бла-бла, особенно на фоне квот и запретов.
Anatol Zubenko _ 15.08.2017 08:39
IP: 35.190.198.---
Ostap Kycher:
война с немцами породила военных поэтов, писателей, было написано много патриотических песен, возникло много имен, которые стали легендарными и помогали в борьбе с фашистами. Почему сейчас Украина не произвели ни одной патриотической песни, ни одного исполнителя которые стали бы символом борьбы с оккупантом?
А вы подумали, как на это отреагируют на рассеи? Как наши артисты потом будут бабки зарабатывать там?...Нет, уж лучше скалозубить как 95 квартал...
Ostap Kycher _ 15.08.2017 07:38
IP: 35.190.221.---
война с немцами породила военных поэтов, писателей, было написано много патриотических песен, возникло много имен, которые стали легендарными и помогали в борьбе с фашистами. Почему сейчас Украина не произвели ни одной патриотической песни, ни одного исполнителя которые стали бы символом борьбы с оккупантом?
Michael Strogoff _ 15.08.2017 03:03
IP: 35.189.208.---
Украина не обладает возможностями для создания контента того качества, что уже есть на русском.

Единственный выход: изучение настоящих европейских языков, а не славянского эрзаца.
Luka Lukich _ 15.08.2017 02:19
IP: 176.38.247.---
Відмовляти в прийомі на роботу через незнання державної мови – звичайна європейська і світова практика. На жаль в нашому заповіднику гулаго-мовних лінгво-імбецилів такі випадки – рідкість.
Ostapenko Taras _ 15.08.2017 01:57
IP: 104.155.12.---
Так так так. Як тільки націоналістичне мракобісся мине, ви, пане, будете здивовані, скільки людей виберуть дві, чи російську. Неможна в народу забирати мову. Все ще перевернеться зовсім іншим боком.
Andrey Kononenko _ 14.08.2017 22:36
IP: 188.163.73.---
Николай Чаварга:
Після захоплення ЗМІ нові власники 26 років інтенсивно нищать все українське, особливо Козацький Дух.
Aaa, так до 1991 г. украинское процветало, всё принадлежало украинцам, а Украиной правил козацкий дух (что это такое, кстати?). Короче говоря, украинский рай существовал и назывался он Советским Союзом. Так?
Andrey Kononenko _ 14.08.2017 22:16
IP: 188.163.73.---
Николай Чаварга:
Твій друкований примірник читає лише автор, наборщик тексту і ще 2-3 людини з невідомої причини
Не пробовали друкувать что-нибудь полезное?
Николай Чаварга _ 14.08.2017 21:31
IP: 35.189.208.---
Це Гараньтована брехня і обман. Після захоплення ЗМІ нові власники 26 років інтенсивно нищать все українське, особливо Козацький Дух. Ти або шабес-гой, і гараньтовано служиш своїм господарям, або просто придурозумник. Твій друкований примірник читає лише автор, наборщик тексту і ще 2-3 людини з невідомої причини (наприклад, запор, і людині нема чого робити, то мусить читати текст), а "Квартал 95" дивляться мільйони. А хто віддав у їх руки медіа-ресурс?
Олег Чирва _ 14.08.2017 20:58
IP: 35.196.88.---
Иоганн Вайсс:
Пока на украинском пишут только ''Залишенцев'', а снимают только,,Молитвы за Мазепу'' – она никому и на... нужна не будет. И никакие фальшивые гаранеопросы это не изменят...
Олег Чирва _ 14.08.2017 20:57
IP: 35.185.52.---
Иоганн Вайсс:
Пока на украинском пишут только ''Залишенцев'', а снимают только,,Молитвы за Мазепу'' – она никому и на... нужна не будет. И никакие фальшивые гаранеопросы это не изменят...
Ostap Kycher _ 14.08.2017 18:43
IP: 35.190.198.---
Иоганн Вайсс:
Если при социологическом опросе спросить человека: Вы честный человек? 90% ответят – да. А в действительности...
========
а в действительности посмотрите афишу Дворца Украина. До конца года ни одного сольного концерта украиноязычного певца.
Иоганн Вайсс _ 14.08.2017 18:17
IP: 176.37.192.---
Если при социологическом опросе спросить человека: Вы честный человек? 90% ответят – да. А в действительности...
Ігор Мицько _ 14.08.2017 18:06
IP: 37.54.66.---
Замість "протягом двох перших десятиліть незалежності " потрібно – "протягом двох перших десятиліть ПІСЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ незалежності"
Andrey Kononenko _ 14.08.2017 17:23
IP: 188.163.73.---
hrim:
Такий поступ української мови – самоусвідомлення себе як нації.
Вот видишь, николашка, что творится. А ты, николашка, уже готов самоусвiдомiть себя как часть нации?:)
hrim _ 14.08.2017 17:11
IP: 35.195.151.---
Такий поступ української мови – самоусвідомлення себе як нації. Це об'єктивний процес, який затягнувся в часі. насамперед, з вини "верхів". Частина з них ще не зрозуміла надважливості такого процесу для України, а частина дуже добре це розуміє й гальмує наскільки може. Тому, максимально ініціативи "знизу", максимально "тиснути" на усі гілки влади.
Ostap Kycher _ 14.08.2017 16:57
IP: 35.189.208.---
Гарань не заметил, что Шустера закрыли, Шеремета убили... заметил, что мовы стало больше
Ostap Kycher _ 14.08.2017 16:37
IP: 35.195.245.---
все коррупционеры хорошо знают украинский язык. сейчас дерибанить бюджет на русском некошерно
_ABM_ _ 14.08.2017 15:43
IP: 104.155.40.---
Навіть Запердолеко з Воронежа почав читати українські газети.
Корупція1038 Рада 2014103 Уряд реформ284 Україна та Європа876 Aтака Путіна1096
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter