Щоденник євроатлантиста. Для чого регіоналам Європа?

У п'ятницю ввечері – тобто менш ніж за два дні до другого туру виборів – Янукович планував зустрітись з європейськими послами. Чи то повечеряти, чи то просто погомоніти про життя-буття. Не склалось. Європейські посли, за моєю інформацією, організували неформальне обговорення такої пропозиції з боку Партії регіонів і визнали, що такі посиденьки з кандидатом на президентський пост напередодні самого голосування – занадто сумнівний крок для їх репутації.



Відчайдушні спроби регіоналів перед виборами знайти контакт з європейцями, чесно кажучи, дивують. Замість того, аби спокійно насолоджуватись статусом "проросійського" кандидата, який до Віктора Федоровича прилип ще з 2004 року, йому та його команді ніяк не дає спокою "проєвропейський" статус іншого кандидата. Здавалось би, для чого це їм, якщо Янукович, за їхньою версією, майже президент? Якщо перемога в них майже в кишені?

Для чого всі ці причитання з приводу телевізійного ролика Європейської народної партії, в якій Юля Тимошенко "рукостискається" з Саркозі, Меркель та Туском? Для чого запити Анни Герман в німецьке посольство з проханням роз'яснити справжню позицію канцлера Німеччини? І прихід Леоніда Кожари на захід, котрий організовував Інститут світової політики у понеділок за участі трьох послів Веймарського трикутника, на якому він попросив німецького, французького та польського глав дипломатичних місій прокоментувати ролик Тимошенко. І тріумфально слухав, як посли озвучували давно відому позицію: офіційні уряди цих країн не мають фаворитів на українських виборах.

Один з європейських дипломатів вчора ввечері поділився з автором цих рядків думкою, що ніхто не заважав регіоналам зробити ролик-відповідь на рекламу Тимошенко, в якій би різні європейські лідери говорили про те, що будуть працювати з будь-яким президентом, обраним українським народом, і таким чином девальвувати зміст месиджа, надісланого у своїй відомій відеокартинці Юлією Володимирівною. Звісно, мене особисто теж трохи дивує, як можуть Туск, Меркель та Саркозі як члени Європейської народної партії підтримувати Тимошенко, а як прем'єр, канцлер та президент дотримуватись нейтралітету. Але якби керівництво цих країн вважало, що Тимошенко безбожно і без жодних на те прав маніпулює іменами тамтешніх лідерів, очевидно, якимось чином відреагувало б на такі ролики, чи не так?

Дивне вся ця істерика з боку регіоналів ще й тому, що Янукович зробив все можливе для того, аби в Європейському Союзі його сприймали як ідеологічного чужака. І за останні п'ять років Янукович не прогресував, як прийнято чомусь вважати, а, швидше, деградував. Загравав з визнанням Південної Осетії та Абхазії, бавився в зрежисовані політичні ток-шоу, на яких питання йому в основному ставили відібрані журналісти та експерти, переховувався від передвиборних дебатів (хоча в 2004 році спокійно на них виступав двічі), агітував невідомо для чого за російську як другу державну в Україні, хоча в європейських країнах для захисту мов нацменшин достатньо вміло використовувати Європейську хартії про регіональні мови (а в 2004 році принаймні не записував цього пункту в свою програму), обіцяв залишити ЧФ РФ після 2017 року, чого я не пригадую від нього п'ять років тому, спокійно говорив про свої відомі гріхи молодості etc. Не можна, зрештою, всю свою політичну діяльність будувати на тому, щоб сподобатись російському керівництву, а потім дивуватись, чому європейці не реагують на його запити й ролики Тимошенко?

Інше питання, наскільки подібні ролики прем'єрки з використанням прізвища Меркель, Саркозі та Туска дієві? Будемо відвертими: чи багато в Україні людей, які взагалі знають, хто такий Туск і чим він в Польщі займається? Чи багато з них в курсі, що він, будучи найрейтинговішим політиком, на минулому тижні відмовився балотуватись у президенти на осінніх президентських виборах в своїй країні, віддаючи перевагу роботі прем'єра? І що за його прем'єрства Польща стала єдиною в ЄС країною, котра за минулий рік продемонструвала економічний ріст (в 1,7%)?

Чи не ефективніше було б запозичити рекламу, котру в свій час використовували у Словаччині проти схожого до Януковича персонажа – одіозного екс-прем'єра Мечіяра. Рекламний месидж був простий і зрозумілий, як світ: "Хто не голосує, той голосує за Мечіяра". Проте, можливо в тому й полягає трагедія Тимошенко, що вона не те що може програти вибори, а може програти ТАКОМУ слабкому за європейськими мірками кандидату як Янукович?

У такій ситуації тішить хоча б те, що регіонали взагалі переймаються думкою Євросоюзу. І добре, що хоча б ролик Юлії Тимошенко допоміг це виявити,,,