21 квітня 2010, 19:03

Щоденник євроатлантиста. Януковича – в оренду Росії на 25 років

Янукович таки догрався. Завдяки Путіну він виглядає просто-таки людиною слова: казав на кожному кутку під час передвиборної кампанії, що пролонгує перебування ЧФ РФ і знизить ціну на газ – так воно й вийшло... Причому в пакеті.

Звісно, сам Віктор Федорович навряд чи сподівався, що притиснуть його до стінки вже менш, ніж за два місяці президентства. Планував взагалі акуратно з'їхати з теми. Представники його "команди професіоналів" в неформальних розмовах розповідали, що не такі вони дурні, аби їхати в Москву і говорити з порогу про Чорноморський Флот РФ в Севастополі. Мовляв, у нас це питання взагалі стоїть в кінці списку пріоритетів на російському фронті. Ще й постійно нервували, чого раптом їх про це питають закордонні посли, акредитовані в Україні. Але росіяни вирішили інакше: кувати залізо, поки гаряче. "Невідомо, хто в Україні буде президентом з 2015 року, тому краще все вирішити зараз", – якось нетипово завбачливо розповідали в кулуарах вже російські дипломати. І правильно розповідали: вони про свої інтереси дбають.

Можна багато говорити про те, як красиво Янукович все розставив на свої місця: хто він насправді такий і де він насправді бачить Україну. Можна лише сподіватись, що у Януковича вистачить сірої речовини, аби посприяти тому, щоб угода не пройшла ратифікацію у Верховній Раді (як у свій час з ЄЕПом).

Але найстрашніше в цій історії інше. Те, що Янукович і деякі доблесні представники його оточення навіть не розуміють, що переступили межу, за якої не існує вже жодних червоних ліній. Що вони навіть і не усвідомлюють, що зробили щось не так. Що для них питання безпеки держави і питання 30% знижки на газ – на одній шальці терез. Тільки непотрібно розповідати, що без цієї знижки економіка країни рухнула б – вона вже, як ми всі добре пам'ятаємо, так само "рухала" перед кожним підвищенням ціни на газ після $50.

Янукович правий: ця домовленість є "безпрецедентною в історії відносин між країнами". Такі домовленості затьмарили навіть найфантастичніші прогнози з приводу того, що Янукович може здати Росії. Все, зрештою стало на свої місця. Жодних ілюзій з приводу того, що Янукович змінився нема і бути не може. Комедія закінчилась. Совки не можуть бути європейцями. Брюссель не може для них замінити Москву. Шкода тільки, що замість Севастополя ми не можемо здати в оренду Росії Януковича...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...