12 серпня 2014, 11:56

Гуманітарна дискредитація

Як не тушкою, так чучелом Путін пробує закріпитись на Донбасі. І буде продовжувати це робити. Не виходить закріпитись нормально з допомогою терористів, можна спробувати ввести миротворців. Не виходить з швидко миротворців, буде поки що "гуманітарний конвой". А там ще щось вигадають. Як справжній гебешник, Путін звик все робити під прикриттям. Тому ті, хто очікує його офіційної заяви про повноцінне військове вторгнення на Україну, можуть, швидше за все, розслабитись, бо такого не буде. Він буде й далі діяти під прикриттям, поки Україна себе остаточно не дискредитує. А дискредитувати її зараз можна дуже просто: будь-яка провокація навколо гуманітарної колони може стати детонатором чи приводом для проштовхування Росією іншого конвою – миротворчого, наприклад.

Але питання навіть не в тому, що Путін запропонував її. Питання в тому, чому Україна погодилась її отримати. І чому про неї ми дізнаємось від Путіна? А про те, що домовленості були досягнуті ще в неділю, ми взнаємо від прес-секретаря Пєскова у вівторок? Якщо ця гуманітарна допомога – це був єдиний шанс уникнути повномасштабного військового вторгнення, то так і треба пояснити. Можливо ми, непосвячені в інсайдерські речі, дурні, нічого не розуміємо? Нема питань. Але просто поясніть вашу логіку. Поясніть, чому дисредитується держава?

А гуманітарна допомога від агресора – це і є дискредитація України як держави. І георгієвська стрічка на російських фурах з гуманітаркою – це лише підтвердження такої дискредитації, тому що георгієвська стрічка – це знак агресії і терору. Люди з цією стрічкою вбивають наших військових і тероризують наше населення, як можна приймати під її знаком допомогу?

І взагалі: я особисто не пам"ятаю ще в новітній історії України допомоги від Росії, яка б була спрямована на розвиток України, а не її регрес, і видавалась без якогось серйозного підступного задуму. Чи-то мутні знижки на газ, які застовпили Чорноморський Флот РФ в Севастополі й заблокували всі реформи в енергосекторі, чи просто гроші, які виплачувались Януковичам і Ко в обмін на непідписання Угоди з ЄС, чи багато інших "братських" подачок.

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...

Клуб паралізованих страхом і коаліція рішучих

Провальну комунікацію західних лідерів, у якій повністю відсутній елемент стратегічної невизначеності, ми в Центрі "Нова Європа" визначили як одну з топ семи помилок Заходу за два роки великої війни...

Гарантований безпековий самообман

Отже, президент Володимир Зеленський (не кажучи вже про главу його офісу Андрія Єрмака) й далі публічно наполягає на тому, що Україна домовляється з низкою країн-партнерів саме про безпекові гарантії...

Після Брюсселя

У той момент, коли вже європейські партнери і друзі почали приречено розповідати, що нічого катастрофічного не станеться, якщо "чистого" рішення у Брюсселі щодо відкриття вступних переговорів не буде, бо Україна залишається кандидатом на членство (і це ключове), а переговори можна відкрити і в наступному році, ми таки отримали повноцінне "так"...

Про американський список

Чи варта країна, котра має проблеми з корупцією та верховенством права, підтримки США лише тому, що вона є жертвою безпрецедентної за понад півсторіччя військової агресії в Європі? Має, якщо її існуванню як держави загрожує смертельна небезпека...

Емоції, які вбивають довіру. І партнерство з Польщею?

Отже, Україна та Польща на найвищому рівні вирішили винести українсько-польську кризу на трибуну Генасамблеї ООН. Прикро і, зізнаюсь, боляче...