14 вересня 2016, 11:45

Що українці думають про пріоритети зовнішньої політики?

Цей рік в Інституті світової політики ми великою мірою присвятили "Аудиту зовнішньої політики України". У поті чола брейнстормимо, аналізуємо, адвокатуємо з одною метою – зробити свій скромний внесок у більш ефективну зовнішню політику. Аналізуємо відносини з ключовими і просто важливими партнерами України. Готуємо експертні опитування. Робимо анонімні опитування послів. На кінець року, до Дня української дипломатії вийдемо з конкретними напрацюваннями, хоча деякі наші рекомендації вже взяті в роботу.

Для повноти картини вирішили поставити і кілька питань пересічним українцям за допомогою дружньої соціологічної компанії TNS. Відразу зазначу: далеко не всі наші партнери і колеги були в захопленні від цієї ідеї: мовляв, не народу вирішувати питання національної безпеки і зовнішньої політики. Ми так не думаємо. Зовнішньополітичні настрої людей мають магічну силу впливати на великі політичні рішення. І зовнішня політика суспільств інколи є сталішою та ефективнішою, ніж зовнішня політика держав.

У нас була змога поставити українцям два конкретні питання:

- Якими, на вашу думку, мають бути головні пріоритети у зовнішній політиці України?

-Зовнішня політика якої країни (станом на сьогодні) має стати прикладом для України?

З несподіваного і показового, що ми отримали:

- Українці бачать як пріоритет зовнішньоі політики пошук нових ринків для українських виробників. Очевидно, популярна за Анатолія Зленка економізація зовнішньої політики вимагає суттєвого апгрейду і ефнктивного втілення. Але так чи інакше, на фоні соціально-економічної кризи українці мають досить прагматичний підхід до зовнішньої політики.

- Як другий і третій пріоритет для українських дипломатів українці бачать інтеграцію до ЄС і до НАТО. Четвертий – але дуже, на мій погляд важливий – пріоритет: посилення співпраці з сусідами України задля протидії російській агресії

- Інтеграція до ЄС і НАТО має виражене чоловіче обличчя. Жінки суттєво менше налаштовані пріоритизувати наші європейські і євроатлантичні рухи, ніж чоловіки. Зате жінки чомусь більше дбають про підвищення професійного рівня українських дипломатів. Підвищити його хоче 26% жінок і 17% чоловіків (загалом 21% українців).

- Всупереч поширеним думкам і багатьом попереднім опитуванням, інтеграція до ЄС і НАТО найбільше підтримується не молоддю, а людьми середнього віку. Найбільші прихильники фокусу на інтеграцію в НАТО люди між 41 і 55 років.

- Достатньо помітні позиції тих, хто хоче, щоб українська зовнішня політика спрямовувала свої зусилля на закріплення за Україною нейтралітету (майже 25%).

- На Півночі, Центрі та Півдні України достаньо популярні настрої прихильників багатовекторності. Загалом за повернення до багатовекторної політики виступають 21,5% опитаних.

- Лише 2,2% українців підтримують оголошення війни з Росією

- Українці найбільше хочуть, щоб українська зовнішня політика брала приклад з зовнішньої політики Швейцарії, а також Польщі і Німеччини (приємний сюрприз польському і німецькому міністрам закордонних справ, які перебувають у Києві в ці дні). Набір країн досить цікавий. Тут і натяк на нейтралітет, і на членство в ЄС і НАТО одночасно. Але всі три країни об'єднує по-різному високий рівень життя. До п'ятірки найпривабливіших зовнішніх пліт так увійшли також США і Білорусь (стабільність – наше все).

- Країна, зовнішня політика найбільше поляризує українців, це Ізраїль. Чоловіки і старші люди підтримують, а жінки і молодь – ні. А от прихильників грузинської зовнішньоі політики вдвічі більше в Україні серед жінок, аніж чоловіків.

- Цікаво, що найбільше прихильників польської зовнішньоі політики мешкає у Києві і на... Півдні України. А найбільше прихильників німецької зовнішньоі політики – у Центрі України.

- Лише 3% українців вважають, що Україні варто рівнятись на зовнішню політику Росії

- Мене особисто здивував мізерний відсоток опитаних, які б хотіли, щоб Україна рівнялася на зовнішню політику Франції (0,7%). Ще менше українців приваблює зовнішня політика Ердогана.

- Важливо, що українці цікавляться зовнішньою політикою: тільки 1,8% визнали, що ніколи не замислювались над подібними питаннями. І тут для нас аналітиків роботи – непочатий край.

У цілому можна констатувати, що українці у своїх зовнішньополітичних поглядах достатньо прагматичні і відкриті до різних пропозицій. Хоч в повітрі і запахло нейтралітетом, але і інтеграція в ЄС і НАТО тримає свої позиції, незважаючи на досить скромні успіхи на цих напрямках.

Ну і головне: наше опитування ще раз підтвердило, що українці хочуть, аби Україна нарешті перетворилась на країну для життя, а не для боротьби.

Клуб паралізованих страхом і коаліція рішучих

Провальну комунікацію західних лідерів, у якій повністю відсутній елемент стратегічної невизначеності, ми в Центрі "Нова Європа" визначили як одну з топ семи помилок Заходу за два роки великої війни...

Гарантований безпековий самообман

Отже, президент Володимир Зеленський (не кажучи вже про главу його офісу Андрія Єрмака) й далі публічно наполягає на тому, що Україна домовляється з низкою країн-партнерів саме про безпекові гарантії...

Після Брюсселя

У той момент, коли вже європейські партнери і друзі почали приречено розповідати, що нічого катастрофічного не станеться, якщо "чистого" рішення у Брюсселі щодо відкриття вступних переговорів не буде, бо Україна залишається кандидатом на членство (і це ключове), а переговори можна відкрити і в наступному році, ми таки отримали повноцінне "так"...

Про американський список

Чи варта країна, котра має проблеми з корупцією та верховенством права, підтримки США лише тому, що вона є жертвою безпрецедентної за понад півсторіччя військової агресії в Європі? Має, якщо її існуванню як держави загрожує смертельна небезпека...

Емоції, які вбивають довіру. І партнерство з Польщею?

Отже, Україна та Польща на найвищому рівні вирішили винести українсько-польську кризу на трибуну Генасамблеї ООН. Прикро і, зізнаюсь, боляче...

Виправити помилки Будапешта та Бухареста у Вільнюсі

Зі стрімким наближенням липневого саміту НАТО стає дедалі очевидніше, що у справедливому світі Вільнюс мав би стати моментом виправлення помилок Будапешта та Бухареста, і Україна повинна цього прагнути...