Нові виборчі правила. Ще далі від Європи
Ухваленням нового закону про вибори Україна зробила ще один крок у напрямку від Європи. 366 голосів підтримки – такої одностайності у нашому парламенті не було давно. Дехто з опозиціонерів назвав своє голосування "вимушеним компромісом", а дехто навіть оголосив перемогу опозиції. Цікаво, про яку перемогу можна говорити? На які такі компроміси пішла влада, яка розробляла законопроект? Насправді гірку пілюлю загорнули в обгортку від цукерки. І смак її опозиція відчує вже під час виборів. Та тоді вже буде запізно.
Представник Президента у парламенті сподівається, що глава держави не гаятиме часу і скоро підпише документ.
Отже, що підпише Президент?
Повернення до змішаної системи виборів (за нею парламент в Україні останнього разу обирали в 2002-му). Тепер половину депутатів обиратимуть за партійними списками, іншу половину – у мажоритарних округах. Опозиція ж, як компроміс, вимагала затвердити законом систему виборів 75 на 25 відповідно.
Партійні списки так і залишаться закритими. Хоча, йдучи на минулі президентські вибори, майже усі кандидати запевняли, що законодавчо ініціюватимуть прозорість виборів нардепів та відкриті списки. Виходить, що вчорашні передвиборчі обіцянки й партійні програми забуті? Чи щось змінилося?
Виборчий бар'єр для політичних партій зріс до 5%, хоча опозиція наполягала, щоб він залишався на рівні трьох. Слід зазначити, що високий прохідний бар'єр для партій є тільки в тих країнах Європи, де існує виборча система, в демократичності і прозорості якої ніхто не сумнівається. Наприклад, 5% – у Німеччині, Чехії, Польщі та Словаччині. В інших європейських державах прохідний бар'єр складає від 2 до 4%. У Данії це – 2%, в Іспанії, Греції та Хорватії – 3%, у Словенії – 3,4%, у Швеції, Італії, Австрії та Угорщині – 4%.
Партія "УДАР" не боїться 5% бар'єру, ми розраховуємо на вищий результат. Але у політично неструктурованому суспільстві така висока планка спотворює вибір громадян. З усього політичного спектру до Верховної Ради потраплять лише кілька політичних сил. А багато хто з тих, кому симпатизують виборці, залишаться поза парламентом. За оцінками експертів, майже третина українських виборців не матимуть свого представництва у парламенті при бар'єрі у 5 відсотків.
Іще одне питання – чи є в умовах нового закону шанс на перемогу мажоритарних кандидатів, у розпорядженні яких не буде адміністративного та потужного фінансового ресурсу? Очевидно, що предметом домовленостей для такого масового голосування у парламенті було і те, як кулуарно перерозподілять округи між кандидатами. За схожим сценарієм відбулися вибори 2010 року до місцевих органів влади, які були визнані далекими від демократичних.
Цікаво, що змінилося у логіці й мотивах тих опозиціонерів, які спочатку закликали до бойкоту виборів, якщо не випустять Юлію Тимошенко, а тепер проголосували за такий закон?
Можна прогнозувати, що менше, ніж за рік, у розпал виборчої кампанії ті, хто підтримав нові правила виборчої гри, кричатимуть про системні порушення. Та передумови цих порушень вони заклали самі.
Те, що відбулося в парламенті, вкотре засвідчило – наша політична еліта, як провладна, так і "опозиційна", не збирається відповідати перед виборцями за свої дії. Власне, як і не збирається дослухатися до думок і рекомендацій європейських і міжнародних інституцій.
Тому 22 листопада – коли в Україні відзначатимуть День Свободи – я запрошую експертів та представників громадських організацій обговорити спільне бачення перспектив нашої держави – і в контексті нових виборчих правил, і, зокрема, у відносинах з Європейським Союзом. Ми повинні узгодити наші спільні дії, бо не можна далі мовчати, сидіти і чекати, поки хтось за нас вирішить нашу долю.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
