Нація емігрантів
Чужі народи розчиняють українців як етнос
Недолуга державна політика перетворює українців на потенційних емігрантів. Це, без перебільшення, національна катастрофа.
Україна з катастрофічною швидкістю втрачає свій найбільший скарб – наукові та технічні кадри, а також найбільш працьовиту та талановиту молодь. Діти українців, що емігрували, поповнять інші етноси, в більш благополучних країнах. Місце ж українців в Україні займають представники етнічно чужорідних регіонів, які не мають ні освіти, ні бажання влитися в українську національну спільноту. За даними Держслужби статистики, 2011 року в країну в'їхало вдвічі більше осіб, ніж виїхало – близько 32 тис осіб проти 14,6 тис. І це дуже нерівноцінний обмін!
Насправді офіційна статистика не дає справжнього уявлення про ситуацію, бо більшість мігрантів є нелегальними. Так, за даними ООН, потік мігрантів в Україну за останні 10 років збільшився в 20 разів і нині загальна кількість мігрантів складає 5-7 млн осіб. В той же час, Україна стала одним з найбільших світових донорів робочої сили та наукових кадрів, – з країни виїхало близько 7 млн українців. Чужі народи поступово розчиняють українців як етнос, зусиллями якого постала ця держава. За такого жорсткого пресу Україна поступово може втратити самобутність, свою історію та національну перспективу.
Це все – наслідок антиукраїнської державної політики, яка не дає українцям реалізувати себе з користю для себе і для держави. Українці, як і за радянських часів, залишаються кріпаками у бюрократів. Малий бізнес – під Дамокловим мечем Податкової, десятків організацій-контролерів, корумпованої дозвільної системи. В цілих регіонах немає роботи. Процвітає рейдерство, а судова система не захищає власність та конституційні права громадян.
До економічних утисків додається політика національного пригнічення українців. В Україні нищиться все українське, – в першу чергу, мова, що робить етнічних українців ізгоями у власній державі. Особливо багато ганебних досягнень у Табачника. Вочевидь, він вирішив увійти в історію не як державник, – це надто важкий та невдячний шлях, – а як Герострат, на культурних руїнах півтора-тисячолітньої України-Руси. Економічне, національне та культурне пригнічення українців стимулюють їх масову еміграцію. Загалом, ніяка держава не спроможна довго існувати за відсутності національної державної політики. Лише реалізація всіма без виключення політичними силами, урядами та депутатами принципу "Захищай українське!", який десятиліттями сповідує УНП, може зупинити Україну перед прірвою й надати їй перспективу.
