05.05.2008 17:34___Віктор Коваленко
Мас-медіа і служіння добру
4 травня Католицька Церква відзначила День засобів масової інформації.
Католицькі парафії в Україні того дня теж згадували про журналістів. (Серед католицького світу їх не згадувала того дня хіба що Польща. Тамтешній єпископат переніс День ЗМІ на третю неділю вересня).
Свою увагу на ЗМІ Католицька Церква традиційно звертає 4 травня, адже це день святого Франциска Салезія, який вважається небесним покровителем журналістів. У цей день Церква заохочує молитися за ЗМІ, аби вони служили для добра і розвитку євангельських цінностей. Папа Римський Бенедикт XVI з цієї нагоди написав послання під назвою: "ЗМІ: на роздоріжжі між саморекламою та служінням".
Папа стверджує, що споживач повинен ставитися до ЗМІ критично і відповідально, а самі ЗМІ повинні уникати будь-якої спокуси маніпулювати.
"Медіа можуть підтримувати діалог, створюючи збалансований обмін ідеями, проявляючи жести солідарності чи спроби сприяння миру. Всі ці кроки можуть допомогти розвинути глибше усвідомлення гідності людської особи, а особливим чином найбільш слабких членів суспільства, щоб збудувати цивілізацію любові", – зазначається у коментарі
Католицького медіа-центру.
Бенедикт XVI безперечно правий, що "медіа, щоб підвищити рейтинг програм, без вагань вдаються до вульгарності, насильства і переходу за межі культури".
Він має рацію, що "ЗМІ створюють собі право не тільки до переказування реальності, але також до її визначення. Наприклад, в деяких випадках медіа не використовують за їх правдивим призначенням, але використовують їх для створення самих подій".
Папа Римський наголошує, що "не все те, що є можливим технічно, є дозволеним етично".
І радить: "Необхідно, щоб ЗМІ ревно обороняли особистість людини і повною мірою шанували її гідність. Щораз більша кількість людей вважає, що в цій галузі нині необхідна "інфоетика", за прикладом біоетики в галузі медицини і наукових досліджень, пов'язаних з життям".
Понтифік твердить, що ЗМІ "можуть і повинні слугувати пізнанню правди про людину, обороняючи її перед тими, хто намагається їй заперечити або її знищити. Більше того, можна сказати, що пошук і висвітлення правди про людину є найбільшим покликанням мас-медіа".
Первосвященник Католицької Церкви закликає: "Просімо Святого Духа, щоб не забракло відважних працівників ЗМІ й правдивих свідків правди. Вони, будучи вірними наказам Христа і, прийнявши послання віри, можуть ставати тими, хто – як зазначав Папа Римський Іван Павло ІІ у 2002 р. – буде виражати прагнення сучасної культури і намагатися переживати сучасну епоху масової комунікації не як час відособленості і загибелі, а як цінну здатність пошуку правди і будування спільноти між людьми і народами"
Unique
Оскільки дописувач Unique нехтує попередженнями про дотримання моральної поведінки на блозі, і продовжує використовувати його для спаму, плагіаторства і неморальності (образ і приниження співрозмовників) доведеться вживати заходів, а саме: заборонити тут коментування взагалі. Unique, виливайте свій негатив деінде!
06.05.2008 23:06___
Историчка
06.05.2008 22:51___ Unique ----------Можете вважати це плагіатом
Уважаемый Unique, это Вы называете цитированием? Теперь, если Вы настоящий мужчина, Вы должны поступить так, как Вы советовали Литвину.
12.04.2008 21:55___ Unique Блог Олексія Гараня Плагіатор очолить Київський університет?
Академік – якщо без лапок – у відповідь на перелічені Гаранем факти покінчив би життя саогубством. А тупі селянські діти – у відповідь на харчки в обличчя, – вдячно усміхаються.
І така між нами принципова і довічна різниця...
06.05.2008 22:52___
Unique
06.05.2008 20:39___ Ольгин
Недолугі – гоп до купи!!!
СП організуєте...
06.05.2008 22:51___
Unique
06.05.2008 20:39___ Ольгин
Ми вже не встигли – ви були першими, в конвульсіях он як б'єтеся.
Дочка Єшкілєва цитувала.
Я – цитував дочку.
Можете вважати це плагіатом, але вона все-одно краще пише – значно краще – ніж Ви чи Коваленко, не нагадуючи на кожному кроці: я – журналіст!
Посвідчення мало.
Журналістом треба бути.
А це вже – треба могти.
І еліта – це не ті, хто хоче. А ті, хто спроможний.
І це те, що змінилося. і обумовило такі конвульсії, плачі-стенання.
06.05.2008 20:39___
Ольгин
Господа, а давайте, при всей – иногда – полярности мнений, объединимся в одном вопросе, – Не будем реагировать и вступать в любой диалог с нашими виртуальными вампирами и провокаторами – Unique, 1964, иже с ними. Они тогда от злости сами себе печенку выедят.
06.05.2008 19:23___
Историчка
06.05.2008 09:36___ Unique
Моя дочка... готувала творчий доробок для участі у конкурсі на факультет журналістики. Статтю опублікували під назвою "Яким я хочу бути журналістом".
Наші предки вважали, що тільки Вищий Суд, де голова – сам Творець, а присяжні – Його архангели, спроможний втнути справжню, незаперечну і остаточну справедливість. Тому укладачі Салічної, Руської та інших стародавніх Правд, передбачили, окрім княжого і королівського, ще й суд Божий – ордалії, які виконували розпеченим залізом і водою. Руку, що тримала розжарений до білого шмат металу і залишалася необпеченою, вважали чесною, а її власника – невинною жертвою наклепу. Чудо найдосконаліше нищить людські підозри, бо ж воно не від світу людського. Воно вище за всі світи.
10.05.2005 Володимир Єшкілєв
http://politanaliz.com.ua/?mhnews_id=186&mhnews_newsid=5483&mhnews_page=9
Й тільки Вищий суд, вважали наші предки, той суд, де за голову сам Творець, а за присяжних – Його архангели, спроможний втнути справжню, незаперечну й остаточну справедливість. Тому укладачі Салічної, Руської та інших стародавніх Правд передбачили, окрім княжого і королівського, ще й суд Божий – ордалії. Які виконували через розпечене залізо і воду. Рука, що тримала розжарений до білого шмат металу і залишалася необпеченою, вважалася чесною рукою. А її власник – невинною жертвою наклепу. Чудо найдосконаліше нищить людські підозри, бо ж воно не від світу людського. Воно є вищим за всі світи.
Уважаемый Unique, найдите различие
06.05.2008 17:41___
Unique
06.05.2008 17:07___ Віктор Коваленко
" (Бо впізнав стиль і збагнув, що багато років тому ми перетиналися в інтернеті)."
Отже Ви не заперечуєте моєї унікальності: мене справді важко не запам'ятати.
Ваш стиль хтось десь впізнає? Чи пам'ятають Вас роками?
Чому ж Ви відсутність нещирої скромності пихою вважаєте?
Не я принижую співрозмовників, а лише деяких моїх співрозмовників принижує порівняння зі мною – так буде чесніше.
Не відчуваю я ніякої гіркоти. Гірко тим, кому булочку показують і вони послушно віддаються.
Нікому й в голову не прийде мені таке щось пропонувати.
Фамільярність нарочита – Ви і віком молодший, і з розумом незрілим. Я так думаю. Та й питання відверто ідіотське було...
Блог вести можу, значно цікавіший від Вашого, але не хочу.
Моя присутність на кожному блозі суттєво збільшує його відвідуваність.
Це – об'єктивно і чесно мною зароблено.
Це не мій пасаж. Це пасаж моєї дочки – минулорічної абітури, щирий та по-дитячому наївний. Я – значно жорсткіший в оцінках.
Коло тих, з ким мені цікаво спілкуватися, вибираю я. І ніхто більше.
"Мас-медіа і служіння добру" - так Ви сформулювали тему блогу.
Судячи з Ваших дописів, ні Ви, ні Кушнірук – на моє глибоке переконання – Добру служити не можете. Ні професійно, ні взагалі.
А все через оту кляту булочку...
Вам знову залишається виконати прохання Андрєйкі с Востока. І ще один віршик "втиснути".
Але чи можна мене покарати? Це ж Ваш блог стане менш цікавим...
Unique Сірість і опосередкованість називати сірістю і посередністю – хіба це хуліганство?
Не треба пересмикувати! Ви зрозуміли, що я маю на увазі, коли кажу, що Ви – інтернет-хуліган. (Бо впізнав стиль і збагнув, що багато років тому ми перетиналися в інтернеті). Я маю на увазі те, що Ви ображаєте і принижуєте співрозмовників. Це – інформаційне хуліганство. А те, що Ви це робите роками анонімно – то ще більш аморально виглядаєте.
Безумовно, Ви мене образили.
Ви заслужили. Заслужили Ви цю оцінку своїм хуліганством. Гіркота Вашого становища в тім, що бракує совісті визнати, що чинили і чините неморально (Хоч плюй йому в очі, а йому все Божа роса).
Ось лише витяг Ваших дій:
власну невиразність, неоригінальність та приземленість... опускається до рівня дешевої проститутки-пристосуванки, що й демонструє автор-власник блогу...
Ось перелік свідчень Вашої пихатості, зарозумілості.
бути яскравим, цікавим і дотепним співбесідником, як наприклад Unique... я справді унікальний... Право на творчість ми Вам забезпечили... Ми, Вітя, ми: люди, Громадяни, не фарисеї...
Я вже не кажу про Ваше панібраство на кшталт звертання "Вітя...", що свідчить про хамовиту натуру й бажання з рівня "коментатора до блогів" стати на рівень "блоггера".
Чому Ви самі відкрито, не анонімно не ведете свій власний блог? Може, в такому разі Ви вже не зможете ображати, принижувати й не нести за це жодної відповідальності?
Разом із журналістами "П'ятого каналу" свій вибір робило все суспільство і найважливіше, що суспільство свій вибір зробило раз – остаточно і назавжди, на відміну від більшості політиків і окре-мих журналістів, кар'єра яких залишилася в минулому.
Цим пасажем Ви знову хотіли образити, але через необізнаність це не вдалося. Чи відомо Вам, що під час "помаранчевої революції", крім "5 каналу" чесну журналістику робили ще й журналісти "Радіо- Ера ФМ" і я з ними в тому числі? Що слухання новин "Радіо – Ери ФМ" в авто по дорозі на мітинг в Донецьку спровокувало "умовно першу леді" на пасаж про "наколоті апельсини"?:-))) Звідки Вам знати? Для того, щоб ображати і принижувати людей ніякої обізнаності таким як Ви й не треба...
Це – моя остання реакція на Ваші коментарі. Поводитиметесь морально на блозі – будемо з Вами далі спілкуватися.
06.05.2008 14:03___
Unique
От є тут ще такий Боря Кушнірук. Для мене – він втілення болонки, що на задніх лапках.
Бо їй показали кусочок булочки.
Тому я дуже рідко там буваю, щоб не повторилася жахлива історія блокадного Лєнінграду.
Пам'ятаєте:
"В Ленинграде, в час блокады,
В тёмном переулочке"...
06.05.2008 13:44___
Unique
06.05.2008 13:31___ PRO2
Ви – може несвідомо і мимоволі – пробуєте канонізувати Чикатило, аргументуючи це любов'ю до ближнього свого.
Така суть дріб'язкоово-лицемірної брехливості і чисто комуністичного світогляду: я справді унікальний і в неті – не Вашим же коштом.
Хіба за це можна дорікати?
Я – не боюся бути собою.
Ви – панічно боїтеся бути не таким як всі.
Відчуваєте різницю?
06.05.2008 13:31___
PRO2
___ Unique
Різниця проста: я, як і решта нормальних людей, не називаємо себе унікальними, геніальними, надзвичайними...Ми намагаємось просто жити, працювати, любити (очевидно це не завжди вдається, але ми намагаємось). А от про наші характеристики, даруйте, нехай судять інші, хоча цей суд часто буває неправдивим, бо лише БОГ знає правду. А сидіти цілими днями в неті і переконувати себе та інших у власній унікальності та геніальності – це вже до психологів!
06.05.2008 13:23___
Unique
06.05.2008 13:12___ alimm
ство права, свобода особистості, громадянські свободи.
В українському медіа-просторі класично-радянський продукт від-різнити тепер – після революції 2004-го – дуже просто, не всі журна-лісти пройшли випробування на елементарну порядність, не кажучи про політиків. Разом із журналістами "П'ятого каналу" свій вибір роби-ло все суспільство і найважливіше, що суспільство свій вибір зробило раз – остаточно і назавжди, на відміну від більшості політиків і окре-мих журналістів, кар'єра яких залишилася в минулому.
Саме це мав на увазі Папа Римський: "Просімо Святого Духа, щоб не забракло відважних працівників ЗМІ й правдивих свідків правди. Вони, будучи вірними наказам Христа і, прийнявши послання віри, можуть ставати тими, хто – як зазначав Папа Римський Іван Павло ІІ у 2002 р. – буде виражати прагнення сучасної культури і намагатися переживати сучасну епоху масової комунікації не як час відособленості і загибелі, а як цінну здатність пошуку правди і будування спільноти між людьми і народами".
І саме це пробує заперечити Віктор Коваленко, як не дивно і алогічно...
06.05.2008 13:18___
Unique
06.05.2008 10:16___ carbil
Але ж бути фарисеєм – це гидко.
Я теж так думаю.
А Коваленко і PRO2 інакше. Їм не гидко.Вони так живуть. Поки що.
І така іж нами принципова і довічна різниця...
06.05.2008 13:14___
Unique
Мені не кортить стати знаменитим
Це не суттєво, але логічно.
Я думаю, що Ви НЕ МОЖЕТЕ стати знаменитим...
І це принципово-суттєво.
06.05.2008 13:12___
alimm
Колеги, Ви говорите про журналістику, католицьку церкву й існування дня журналістів 4 травня. Для мене це нова інформація, дякую. Хочу згадати, що 5 травня тривалий час відзначався день преси, отже – день журналістики в СРСР. Бо цього дня 1912 р. війшов перший номер "Правди". Традиції варто пом"ятати. Так, як наші бітьки й бабусі в радянські часи пам"ятали й святкували (інколи таємно) Пасху. Отже, вітаю колег із старим професійним святом! Воно було певною мірою аполітичним. Прикро, що не міг сказати це вчора – був у редакційному відрядженні. А 7 травня – День радіо, отже за "старим стилем" цей день вважали своїм проф. святом радійні й телевізійні журналісти.
06.05.2008 13:11___
Unique
Для мене це велика честь
Це не обов'язково честь.
Просто реноме треба заробити важкою і чесною працею.
Це можуть далеко не всі.
Але для тих, хто це заробив, безумовно, що назавжди залишається предметом заслуженої гордості. Із "совком" про це ще зарано...
06.05.2008 13:09___
Unique
Ви керуєте планетою?
Ми, Вітя, ми: люди, Громадяни, не фарисеї...
06.05.2008 13:07___
Unique
06.05.2008 12:39___ Nick_M
На соціології вчиться, стипендію отримує, із журналістами-старшокурсниками рок-концерти відвідує, не шкодує, про другу вищу із третього курсу – психологія, по-моєму, вже думає.
Факультети журналістики, як це не прикро, деградують, рівно як і українська журналістика, за невеличкими виключеннями, опускається до рівня дешевої проститутки-пристосуванки, що й демонструє автор-власник блогу...
06.05.2008 13:02___
Unique
06.05.2008 12:30___ Віктор Коваленко
Сірість і опосередкованість називати сірістю і посередністю – хіба це хуліганство?
Безумовно, Ви мене образили.
Але ображатися варто було б на власну невиразність, неоригінальність та приземленість:
я мав на увазі палити щирими, відвертими і актуальними репортажами і публікаціями серця людей, щоб мати право називатися журналістом, або бути яскравим, цікавим і дотепним співбесідником, як наприклад Unique, щоб заводити блоги...
Ходити на роботу і чекати платню, називаючи її чомусь заробітною, воно, звичайно, безпечніше.
"...захищати права людини, її право на творчість і служінню Батьківщині, захищати демократичні принципи, які базуються на активності громадянського суспільства". (carbil).
Це не Ваше, правда?
Право на творчість ми Вам забезпечили. Залишилася дрібничка: треба МОГТИ.
06.05.2008 12:39___
Nick_M
06.05.2008 09:39___ Unique
Моя дочка таким чином готувала творчий доробок для участі у конкурсі на факультет журналістики. Статтю опублікували під назвою "Яким я хочу бути журналістом".
Документи забрала в останній момент. Може й добре?
І в об'єктивності вироку сумніватися не доводиться, бо судді тут – Час і Люди, – а хіба не це тепер – Ордалії?
І яку ж спеціальність вибрала Ваша дочка, забравши в останній момент документи? У мене просто – здобула ще одну, тепер уже, на моє розчарування, гуманітарну.
Unique Безумовно, посвідчення журналіста ніяк ще не означає, що його власник є журналістом.
Коли будь-хто дискутує в блозі без образ – тоді я готовий відповісти, підтримати дискусію. Хай це буде пам"яткою на майбутнє.
Відомими і шанованими журналістами стають ті, хто може
Мені не кортить стати знаменитим і especially seek someone's respect.
моя Вам підтримка – анонімна і персоніфікована – гарантована.
Для мене це велика честь – мати шанс дістати підтримку знаного багаторічного анонімного хулігана української інтернет-мережі. Гадаю, я Вас цим словесним портретом не образив.
Рівно як і світового співтовариства
Ви керуєте планетою?
Дрібничка залишилася: почати палити...
"Лучше бы пил и курил, и от этого стало бы легче жителям Южных Курил..." Дякую, не треба! Я кинув палити 1,5 роки тому остаточно.
Чи ви мали на увазі "палити архіви совка"?
06.05.2008 12:07___
Unique
06.05.2008 10:50___ Віктор Коваленко
Безумовно, посвідчення журналіста ніяк ще не означає, що його власник є журналістом.
Відомими і шанованими журналістами стають ті, хто може "глаголом жечь сердца людей".
І якщо це будете Ви – моя Вам підтримка – анонімна і персоніфікована – гарантована.
Рівно, як і всіх криворізьких людей, не тільки журналістів.
Рівно як і всіх українських громадян, не тільки журналістів.
Рівно як і світового співтовариства., не тільки журналістів.
Адже хіба не для цього "...якраз і писалася Біблія, дозволив Себе розіп'яти Ісус Христос, найшляхетніші люди планети в усі епохи творили мистецтво, літературу, музику..."?
Дрібничка залишилася: почати палити...
06.05.2008 11:55___
Unique
06.05.2008 11:08___ Историчка
Ні. В мене зовсім інше і, до речі, дуже гарне прізвище. Як і ім'я по-батькові.
Я їх дуже люблю. І вони перекликаються, до речі, асоціативно, з моїми ніками Унік і Експорентіал. Але чому Ви так подумали? Хто такий Лєщук?
06.05.2008 11:08___
Историчка
06.05.2008 09:39___ Unique
Уважаемый Unique, Ваша фамилия ЛЕЩУК?
carbil щось Вас не видно протягом останніх років серед журналістів, які б чинили спротив місцевій Криворізькій владі.
Я працюю в Кривому Розі трохи більше року. Але знаю всіх місцевих журналістів. Жоден з них не звертався до мене з приводу організованого чи якогось іншого спротиву місцевій владі, за якоюсь солідарною підтримкою і так далі. Агов?!
Але тим часом я спостерігаю, як по інтернету хтось анонімно з Кривого Рогу (в тому числі віднедавна і в коментарях на моєму блозі), видаючи з себе місцевого журналіста, пише відчайдушний негатив загальними словами. Я лише здогадуюсь, ХТО САМЕ так робить.
Анонімно, не будучи знайомим звинувачувати мене у фарисействі може знезнайомий літній пан З. Він, кажуть, має посвідчення журналіста, дружину якого, теж з посвідченням журналістка, багато років тому звільнили з криворізького відділення обласного ТБ і вона виграла суд і щось там незрозуміло з її поновленням на посаді. Подейкують, він вкотре, збирається за це чи за щось інше голодувати попід стінами телекомпанії...
Не буду судити цю людину і прошу, передайте йому, нехай анонімно не судить і мене. Бо взагалі то, якщо є проблема і потрібна допомога, то треба не анонімно когось ображати, а поводитися адекватно. І, повірте, в Кривому Розі понад 80 журналістів, і в разі адекватного звертання вони б допомогли. Та чомусь ми маємо анонімний негатив в інтернеті... Або анонімно вдається до образ теж незнайома мені літня пані К., яка все життя веде підривну про-українську політичну діяльність в різних правих партіях проти кривіорізьких властей усіх мастей. Вона – такий собі пожиттєвий ідеологічний терорист, яка лише використовує посвідчення журналіста різних партійних газеток, щоб брати слово на прес-конференціях і виголошувати політичні промови, докори, звинувачення і навіть прямі образи. Нещодавно її вигнали з чергової політичної партії, попередження про що отримали криворізькі газети, мовляв, вона більше не представляє цю партію в регіоні.
Скажіть мені, чи це журналістика? Чи повинні ми, журналісти, ставати на бік таких осіб і слухняно боротися за те, чого добиваються вони? Отже, не думайте, деякі анонімні панове з Кривого Рогу, що я не бачу, як ви "чудово" тут використовуєте журналістські посвідчення.
PRO2 Шановний Пане Віктор! Щиро дякую за ваші дописи! Сьогодні, на жаль, не так багато залишилось журналістів, котрі готові підтримати "не модні" і "не сучасні" думки,
Дякую Вам за те, що читаєте мій блог і за те, що Ви не є байдужі. Ось це – найголовніше!
06.05.2008 10:16___
carbil
Не знаю, пане Вікторе, що Ви згодом будете писати про служіння добру, але щось Вас не видно протягом останніх років серед журналістів, які б чинили спротив місцевій Криворізькій владі. А завдання жуоналіста (власне, його місія) – захищати права людини, її право на творчість і служінню Батьківщині, захищати демократичні принципи, які базуються на активності громадянського суспільства. Тож цитувати речі, у яких є заклик творити добро, – це справді добра справа. Але ж бути фарисеєм – це гидко.
ганна_ахметова як приклад "журналістська знахідка" про ляльку -гітлера!
Ви вчора подивились
"Свободу слова" Андрія Куликова на цю тему? Так, це кричущий випадок. І не всі журналісти тут повелися професійно. Але не згаданий Вами
Андрій Капустін! Він якраз вчинив порядно, розповівши про факт і надавши йому оцінку.
Непрофесійно і неетично вчинив власкор Першого каналу (Росія)
Віталій Кадченко, гіперболізувавши цей факт і вдавшись до маніпуляцій.
За своїми джерелами від російських колег я знаю, що це була "заказуха". Крапка. За таке тут в Україні треба подібних журналістів і подібні ЗМІ обов"язково піддавати моральному осуду.
Крім цього треба йти далі – показувати ХТО ЗАМОВИВ ляльку, ХТО ЇЇ ПРИВІЗ, ХТО ВЛАСНИК МАГАЗИНУ, де вона продається? Чому на це не реагують чиновники з київської мерії, з Комісії щодо суспільної моралі при Президентові України?
була підхоплена як по команді ЗМІ за кордоном і запаскудили країну брудом.
На жаль, українське МЗС мало б миттєво і системно на це відреагувати... Може хтось не знає, але МЗС надає іноземним журналістам дозвіл (акредитацію) працювати тут в Україні. Чому Україна, як держава, не застосовує цей важіль впливу, як позбавлення акредитації конкретного журналіста за певні його неетичні дії, незалежно від того Перший канал Росії чи Бі-Бі-Сі Великобританії? Спочатку жорстке попередження до ЗМІ, а якщо не реагують чи тон їхньої відповіді неетичний – позбавлення акредитації журналісту... Далі неетично поводяться – позбавлення акредитації для цілого ЗМІ на певний час. Все просто.
06.05.2008 09:39___
Unique
Стати успішним журналістом в сучасній Україні, на мій погляд, тепер можливо лише пройшовши через такі своєрідні ордалії на предмет вірності чи то "європейським цінностям", чи то традиційним загальнолюдським морально-етичним цінностям і критеріям, які в минулому завжди були неприбутковими і навіть небезпечними. Це об'єктивність, правдивість і неупередженість, елементарна коректність...
Для того, аби ми правильно розуміли розмаїту суть людську, якраз і писалася Біблія, дозволив Себе розіп'яти Ісус Христос, найшляхетніші люди планети в усі епохи творили мистецтво, літературу, музику...
Журналістика – це не тільки і не стільки інформування про події, це посполите, щоденне, рутинне продовження саме цієї благородної і невдячної справи. І це посполите, щоденне, рутинне продовження такої благородної і невдячної справи може бути гідним своїх кращих попередників, а може й не бути таким.
Моя дочка таким чином готувала творчий доробок для участі у конкурсі на факультет журналістики. Статтю опублікували під назвою "Яким я хочу бути журналістом".
Документи забрала в останній момент. Може й добре?
І в об'єктивності вироку сумніватися не доводиться, бо судді тут – Час і Люди, – а хіба не це тепер – Ордалії?
06.05.2008 09:36___
Unique
Наші предки вважали, що тільки Вищий Суд, де голова – сам Творець, а присяжні – Його архангели, спроможний втнути справжню, незаперечну і остаточну справедливість. Тому укладачі Салічної, Руської та інших стародавніх Правд, передбачили, окрім княжого і королівського, ще й суд Божий – ордалії, які виконували розпеченим залізом і водою. Руку, що тримала розжарений до білого шмат металу і залишалася необпеченою, вважали чесною, а її власника – невинною жертвою наклепу. Чудо найдосконаліше нищить людські підозри, бо ж воно не від світу людського. Воно вище за всі світи.
І чудом цим повинна бути власна совість і, мабуть, професійна етика працівників мас-медіа.