03.06.2008 17:52___Віктор Коваленко
Французи вчать українців бути на висоті
Конференц-зал на 4-му поверсі в адмінкорпусі колишньої "Криворіжсталі", нині ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". На годиннику обідня пора і з їдальні на 1-му поверсі доносяться запахи їжі. Проте в конференц-залі голодні директори понад 75 підрядних організацій добровільно-примусово дивляться слайди, на яких їхні порушення норм охорони праці.
Підрядники капітально ремонтують доменну піч N8, а незабаром будуватимуть нову агломератну фабрику. В атмосфері шалених заробітків, як кістка в горлі для будівельно-монтажних організацій, травматизм їхніх робітників й безупинні смертельні випадки.
- Минулого тижня на території "АрселорМіттал Кривий Ріг" загинув 22-річний юнак, якого найняла підрядна організація. В мене є син П'єр такого ж віку і я вважаю, що людське життя – це найвища цінність. До того ж, безпека працівника є цінністю й нашої компанії. – веде мову генеральний директор ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", француз Жан Жує.
Він розповідає, що не можна грати в футбол руками, бо за це видаляють з поля, і не можна переходити дорогу на червоне світло, бо зіб'є машина. Француз указує на слайд, де сфотографовано, як електрозварювальник на драбині, приставленій до стовпа, намагається приварити залізну поперечину на висоті 5 метрів.
- Драбина існує тільки для того, щоб кудить залізти чи злізти. Драбина – не є робочим місцем! – втовкмачує Жан Жує директорам приватних фірм, тим, хто має стати омріяним середнім класом, на який повинна спиратися держава Україна.
Будь-кому з господарів, якому б у віці 40-50 років, хтось дорікав би нехтуванням елементарних правил, стало б соромно. В горлянку будь-кого з таких горе-господарів у розвиненій країні вже б вчепилися профспілки. Та новітнім українським бізнесменам не соромно, вони впевнені, що ця розмова не вийде поза межі зали, тому виходять на трибуну і зухвало тиснуть на француза:
- Ми готові дбати про безпеку праці робітників, якщо ви збільшите нам плату за виконання робіт...
Або:
- Ми згодні нести витрати на підготовку й інструктаж робітників, якщо будуть гарантії виграти тендер...
Або:
- Та в країні взагалі немає системи навчання роботам на висоті, нема кому навчати, немає підручників для висотників!...
Генпідрядники кивають на непрофесійність субпідрядників. Мовляв, це ті набирають людей з вулиці без спецодягу й інструктажу. Тим часом за 5 останніх місяців на території ВАТ "АМКР" загинули 3 монтажника, а за один лише квітень зафіксовано 45 грубих порушень під час висотних робіт.
- Вибачте, підрядники, відтепер ми самі будемо жорстко контролювати те, як ви дотримуєтеся норм безпеки праці. Ці норми давно існують, але чомусь ви постійно ними нехтуєте. Керівники підрядних організацій, розкрийте очі! Побачте те, як небезпечно ви здійснюєте роботи, й відверніть лихо від своїх людей! – майже вигукує в зал французький гендиректор українського підприємства.
Я дивлюся в зал: дехто з присутніх грається з мобілкою, дехто взагалі спить, схиливши голову набік. Невинне й голосне хропіння стає українською відповіддю європейській інтеграції...
P.S. Для підготовки цього матеріалу я не взяв ані копійки у ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Дякую лише за надану можливість бути присутнім, в якості журналіста, на згаданій нараді.
04.06.2008 09:52___
Rena
//Подрядчики подрядчиками, а никогда не наблюдали, как народ переходит дорогу на красный свет, шарахаясь от машин//
А ВИ ніколи не бачили, як на ПЕРЕХОДІ машини додають газу, замість пригальмувати?!
Як на тому ж ПЕРЕХОДІ люди стоять і очікують, КОЛИ МАШИНИ ПРОЇДУТЬ і МОЖНА БУДЕ ПРОЙТИ!!!
Навіть у Польщі, якщо ви тільки ПІДХОДИТЕ до переходу, машини ЗУПИНЯЮТЬСЯ! Щоб Ви пройшли.
//Какой такой интеграция, однако? Азиаты мы, однако//
НЕПРАВДА,
Були ми у В'єтнамах. Там ЗІ ВСІМ ПОРЯДОК, нам і не снився!
Не знаю, як в Китаї, але там, можливо, теж...
04.06.2008 08:49___
darvan
ех,жизня,жизня...
03.06.2008 22:36___
Микола_
Безумовно, людське життя – найвища цінність у будь-якій країні. Чому ж так стається у нас? Я сам власник і керівник підрядної організації і про проблеми знаю зі свого досвіду. Причин травматизму у подібних ситуаціях декілька. По-перше: контроль за охороною праці на виробництві практично відсутній, державні органи, покликані займатися цією справою просто збирають гроші за видачу дозволу та особливо за покриття керівників фірм у випадку нещастя. Тобто вони по-суті, зацікавлені у нещасних випадках: тоді можна буде більше здерти! Відповідно, робота по запобіганню нещасним випадкам перетворюється на формальне ставлення "галочок" у різноманітних звітах, та за збір грошей за їх оформлення. По-друге, усі замовники вибирають виконавців робіт на основі тендеру, тобто вибирають тих, хто дасть найнижчу ціну, а це означає, що будь-який "Дядя Вася" зможе виграти тендер на виконання робіт за рахунок того, що він не забезпечує виконання вимог охорони праці, і відповідно, економить на цьому та й дає нижчу ціну. Ті ж самі французи для запобігання нещасним випадкам могли б замість співбесід про охорону праці проводити елементарний кваліфікаційний відбір, щоб до робіт не допускалися дилетанти. Однак, при цьому зросте вартість робіт, тому простіше зекономити на контракті, а потім проводити збори підрядників і розказувати які вони хороші і які тупі українці.
03.06.2008 22:19___
NELLI
Подрядчики подрядчиками, а никогда не наблюдали, как народ переходит дорогу на красный свет, шарахаясь от машин, или машины виляют, чтобы не сбить пешехода – не хочет водитель брать грех на душу, хотя и не его вина. Я говорю о нашей внутренней культуре, которая проявляется во многом. Приходилось сталкиваться с такими вещами, когда вечно куда-то торопясь, откровенно нарушали технику безопасности. Не было подрядчиков, это были мы сами.
03.06.2008 21:49___
Карлик
Як казали у нас на підприємстві:"Ініціатива карається"
03.06.2008 20:05___
Victorio
Підрядники упевнені, що у них "всьо схвачено" – можна відкупитися від будь-яких інспекторів, а як ті ж французи застосують санкції, то будуть уникати платити, і таке інше...
Європейці, не пускайте Дуньку в Європу!
03.06.2008 19:57___
Андрей-с-Востока
Невинне й голосне хропіння стає українською відповіддю європейській інтеграції...
Какой такой интеграция, однако? Азиаты мы, однако. Китай и Бутан – друзья наши. А евроинтеграция мы не понимать. Где наш обещанный великим Императором мешок риса? Император сказал, будем себя хорошо вести, однако, мешок риса даст бесплатно. Вот так-то.
03.06.2008 18:30___
ганна_ахметова
а хто у нас цінує людське життя?! Люи гинуть на дорогах, на виробництві, від рук хуліганів і злодіїв, та й самі себе не жаліють – п"ють, б"ються... Як би якась державна особа оголосила пріорітетом і національною ідеєю – людське здоров"я та життя як найвищу цінність – але це ж бути державним діячем, а не бізнюками, які припадають до країни як п"явки і п"ють кров з народа