Безперспективність лякає більше, ніж війна, або одного безвізу замало
З початку запровадження безвізу – з 11 червня 2017 року – український кордон у європейському напрямку за спрощеним режимом перетнуло майже 400 тисяч українців. Це остання статистика, оприлюднена Держприкордонслужбою.
Про що ця статистика?
1. Усі страшилки про безвіз, якими лякали у Європі довгі 12 років, у тому числі через російську пропаганду, не справдились. Масового виїзду українців за кордон через безвіз не спостерігається. Безвізом скористались менше одного (!) відсотка громадян України.
2. Причина такого низького відвідання ЄС – соціально-економічне становище українців. У 90% громадян банально немає грошей на поїздки у Євросоюз. Безвізові поїздки можуть дозволити собі люди з достатком вище середнього. В Україні ж, за дослідженням Світового банку у жовтні 2017-го, рівень абсолютної бідності все ще вищий за докризовий, а Україна займає перше місце серед найбідніших країн Європи. "Отримую 50 євро пенсії у місяць, а для подорожі в Європу треба мати мінімум 50 євро у день. Тож безвіз мені не світить", – реально оцінив свої можливості один із дозвонювачів у прямому ефірі за моєї участі. І з цим важко не погодитись.
На жаль, в аналогічній ситуації не лише пенсіонери, а й працюючі українці, яким Європа і безвіз теж слабко світить при середній зарплаті в Україні у 7500-9000 гривень (214-257 євро).
Так, за опитуваннями ГО "Європа без кордонів", за останні два роки в країнах ЄС було лише 11,8% українців. При цьому 40,6% з них відвідали ЄС лише раз і 28,6% – двічі.
Натомість маємо й іншу свіжу статистику. За даними КМІСу, кожен третій українець готовий виїхати за кордон. 45,2% – щоб більше заробляти, 31,6% – щоб жити у більш комфортній і зручній для життя країні, 13,4% – заради дітей, 5,6% – через корупцію.
Найстрашніше те, що з тих, хто має намір покинути Україну: 55% – молоді у віці від 18 до 29 років; 44 – від 30 до 39 років; 33% – 40-50-років. А також 40% – людей з вищою освітою; 27,6 %- із середньою спеціальною. Тобто тих, хто мав би будувати Україну та сплачувати податки в український бюджет.
Цікаво, що переважна більшість з них готова повернутись в Україну. 26,1% – коли в країні почнеться стійке економічне зростання, 12,8% – коли зароблять грошей, щоб відкрити власну справу в Україні, 9,3% – коли отримають нові знання і досвід і лише 2,9% – коли закінчиться війна.
Виходить, що безперспективність і політика виживання, яку проводить влада, лякає українців навіть більше, ніж війна.
Більше того, діюча влада подає "безвіз" як головну свою перемогу, "делікатно" замовчуючи при цьому головну обіцянку – припинити війну на Сході через два тижні, після першого туру президентських виборів. І забуваючи, що у 2005 році Україна в односторонньому порядку скасувала візи для громадян ЄС. При цьому для подорожей до України європейці не платили консульський збір і не вистоювали довжелезні і часто принизливі черги. Чого не скажеш про громадян України.
Тому "безвіз" – це перемога українців, яку вони вистраждали, а не корумпованої влади, яка тільки відтягувала в часі надання безвізового режиму.
Але безвізовий режим, як один з кроків на шляху європейської інтеграції, відіграватиме позитивну роль. І в першу чергу для молоді, яка отримає вільніший доступ до європейських освітніх програм. Подорожі та навчання в ЄС назавжди закріплять зовнішньополітичні пріоритети України, а гасло "геть від Москви" поступово перетворяться на буденну реальність.
Чи є при цьому загрози?
Так, є. Той факт, що Польща надала додатково один мільйон робочих віз для українських трудових мігрантів (яких нинішня націоналістична польська влада чомусь подає, як біженців) – підтвердження того, що відтік кадрів з України лише посилюватиметься. Хоч це напряму не стосується "безвізу", бо для роботи в ЄС треба відкривати візи.
Але проблема відтоку кадрів для України є надзвичайно гострою. Роботодавці вже зараз б'ють на сполох, бо знайти кваліфікованих працівників, навіть за пристойну зарплату, стає майже неможливо.
Вихід із цієї ситуації є: потрібно підвищити мотивацію в української молоді жити і працювати в Україні. Перше з чого потрібно розпочати – це обрати владу, яка припинить обкрадати власний народ. При цьому мантри про "успішну боротьбу з корупцією" повторювати не потрібно – люди це відчують і без гучних гасел.
Як результат, з'являться і житлові програми для молоді, і робочі місця почнуть виникати, і народжуваність підвищиться, і українці повертатимуться з-за кордону. І все це, як не дивно, стане наслідком реального зниження рівня корупції.
Тоді й "безвіз" почне виконувати свою справжню функцію – відкриє Європу для масових подорожей українців, щоб надихатися новими ідеями, як розбудовувати європейську Україну.
