Напередодні Ялти
Відправляюся спати, а "на душі не спокійно". Адже сьогодні – 19.11.2009 – у Ялті відбудеться засідання українсько-російського міжурядового комітету з економічного співробітництва. Це офіційне визначення формату. Але ж у повітрі висить головна тема – газ і все що з ним пов'язано. Так от непокоїть, що похідні позиції учасників засідання якісь традиційно незрозумілі.
Отже, що ми маємо? По черзі.
Уповноважений представник Путіна – заступник керівника апарату уряду Юрій Ушаков – каже, що на засіданні обов'язково розмовлятимуть про "стан та перспективи" вчасних платежів Україною за спожитий російський газ.
Але голова виконавчої влади України – прем'єр-міністр Юлія Тимошенко – думає по-інакшому. З показово спокійним виразом обличчя вона запевняє: всі газові питання з Росією узгоджені і не потребують додаткових врегулювань. Тому в Ялті про це – ані пари з вуст.
Але фактичний підлеглий Тимошенко – заступник голови правління "Нафтогазу" Вадим Чупрун – схоже, більше погоджується с представником російського уряду, ніж з головою українського. Він відверто констатує: Україна може опинитися у чималій халепі, якщо Росія не надасть юридичних гарантій того, що не штрафуватиме нас за недобір блакитного палива. Бо вже цих штрафів де-юре накопичилося під 6 мільярдів доларів. Тому у Ялті варто про це поговорити.
До ранку ще є трохи часу, щоб всі учасники засідання таки визначилися: говорити у Ялті про газ, чи ліпше про щось менш конфліктне.
Хоча, чесно кажучи, складається враження, що останнім часом найбільш зацікавленою стороною в усіх цих історіях стає Євросоюз. Вони там як згадають минулорічну мерзлячку у січні, починають чолобитно благати Москву и Київ "щось придумати".
Коротше кажучи, подумаємо вже зранку! Добраніч!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
