Блоги

Євробачення, ксенофобія в Росії та українські ''радощі''

У минулу суботу, як мабуть і більшість українців, я дивився Евробачення та вболівав за Лободу.

Ми якось дуже близько до серця сприймає усі ці спортивні та творчі змагання, особливо, якщо українські учасники не отримують призових місць. Тому багато хто, вже по завершенню конкурсу та оголошення результатів, досить критично почав відгукуватись з приводу виступу Світлани. Не вважаю себе шанувальником творчого таланту Лободи, до того ж я не мистецтвознавець, щоб давати професійну оцінку, але щось супердрайвове в її виступі, на мій погляд, все ж таки було. Інша справа, що з цього року підведення підсумків результатів голосування за тих, чи інших виконавців в кожній країні почалось здійснюватись з урахуванням думки представників професійного журі. Це призвело до певної зміни вимог до виступів учасників. І Світлана Лобода явно не відповідала якимось критеріям оцінювання з боку професійних членів журі. Хоча впевнений, що і виступ Андрія Данилка, який зайняв на конкурсі друге місце у 2007 році, навряд чи би їм відповідав. На жаль, я ніде не почув і не зміг прочитати, які ж вони ці нові критерії оцінювання пісні, вокального виконання та подачі її на сцені.

Я може взагалі б не писав про Євробачення, якщо не почитав коментування виступу Анастасії Приходько з її піснею "Мамо" на російських Інтернет форумах. Скільки там відверто антиукраїнських ксенофобських коментарів. Саме м'яке з них стосувалось того, що виконавиця, яка представляла Росію, співала частину пісні українською мовою. Як багато в цих коментарях щирої ненависті до України та її громадян. Російська пропаганда добре робить свою брудну справу. Ми для росіян вже не просто інші – ми вороги, з якими, здається, можна робити все що завгодно, і це буде виправдано. Недарма, навіть досить проросійські налаштований, посол України в Росії Костянтин Грищенко був змушений днями публічно висловитись з цього приводу.

Так пан посол наголосив, що "останнім часом всіх в Україні украй турбує тенденція до істотного погіршення відношення росіян до українців, формуванню в суспільній свідомості громадян РФ образу України як ворожої держави".

"Очевидно, коріння різкого посилення антиукраїнських настроїв в РФ останніми роками криється в інформаційній кампанії проти нашої держави, яку послідовно ведуть російські ЗМІ, штучно створюючи в свідомості широких мас росіян негативний образ України. Особливо деструктивним є тенденційне трактування історичних подій, упереджене освітлення непростих спроб українського суспільства відверто і відкрито оцінити минуле своєї країни", – відзначив пан Грищенко.

Костянтин Грищенко нічого нового, насправді, не сказав. Роль російських ЗМІ у нагнітанні антиукраїнських настроїв відзначають навіть російські соціологи. Інша справа, що пан посол, враховуючи свій офіційний статус, не може сказати, що основні російські ЗМІ, особливо електронні, знаходяться під тотальним контролем з боку кремлівських можновладців, тому така постійна антиукраїнська кампанія, відображає не їх власну редакційну самодіяльність, а цілеспрямовану пропагандистську політику керівництва Росії, спрямовану на формування негативного ставлення російського суспільства до усіх громадян України, поза залежністю від їх національності, віро сповідування та мови, якою вони спілкуються. Зростання антидемократичних настроїв росіян, ксенофобії, великодержавного шовінізму та реваншизму – усе це є результатом цілеспрямованої політики російської влади протягом останніх 8-9 років.

До речі досить показовою у зв'язку з цим є інформація про те, що Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про комісію при президенті Російської Федерації з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Мені здався дуже дотепним коментар одного з дописувачів на форумі УП з цього приводу.

"19.05.09 15:43 ___Бууу-га-га

До складу комісії увійшли представники адміністрації президента, МЗС, ФСБ, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства юстиції, Мінкультури, Роснауки, Росархіву, Держдуми..."

Апупєть! Залишилося передати в розпорядження комісії 58-му армію та декілька ескадрилій бомбардувальників для "прінуждєнія к почітанію історії" (звісно в кремлівській трактовці) та оперативного припинення спроб "фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії" в ближньому, чи далекому зарубіжжі."

Для чого це потрібно керівництву Росії увесь світ міг побачити на прикладі минулорічних серпневих подій в Грузії. Військова агресія проти незалежної держави, з подальшою окупацією та анексією частини її території відбувалась на тлі масового патріотичного угару росіян. І якщо економічна криза не затягнеться, і Російська Федерація, яка у минулому році ще "вставала з колін", захоплюючи територію Грузії, не розвалиться на удільні князівства, то думаю ми ще на власній шкурі зможемо відчути, що таке бомбардування наших міст та сіл військовими "братського" слов'янського народу, та що таке російські військові мародери, які грабують мирне населення, і ходять потім із золотими ложками в кишенях.

Економічні наслідки політики уряду Тимошенко вже можна порівнювати з наслідками Чорнобильської катастрофи

Але навіщо нам той "добрий" сусід, якщо у нас Юля Тимошенко є. Економічні збитки країни від діяльності її уряду за майже півтора роки можна вже порівнювати з економічними наслідками Чорнобильської катастрофи. Дикий непрофесіоналізм та дешева демагогія і популізм на тлі жахливої корупції та багатомільярдного розкрадання державних коштів і національних природних ресурсів – це все, чим змогла порадувати громадян України пані Тимошенко та її урядово-парламентська команда за ці півтора роки. Ще в квітні цього року громадян України переконували, що, завдяки наполегливій антикризовій діяльності уряду, українська економіка почала виходити з кризи. Ці заяви робились в умовах все більш повного приховування офіційної економічної статистики. Єдиним, хто продовжує у більш-менш в повному обсязі надавати громадськості економічну інформацію, є Нацбанк. Саме з цієї інформації суспільство змогло дізнатись, що у квітні державний бюджет більше ніж наполовину був виконаний за рахунок друкарського верстату Нацбанку або маніпуляцій з фінансовими ресурсами. При цьому протягом останнього півроку продовжував зменшуватись ключовий грошовий агрегат М2, який показує динаміку кредитної активності банків, а значить і ділової активності в країні, тому для фахівців було очевидно, що ми маємо справу не з покращенням ситуації, а навпаки – з подальшим поглибленням економічної кризи, щоб нам при цьому не розповідали урядові байкарі.

В травні ці очевидні речі найшли своє відображення в повідомленнях Держкомстату. Так з'ясувалось, що у квітні 2009 року промислове виробництво впало на 31,8% порівняно з квітнем 2008 року, тоді як у березні цей показник становив 30,4%. При цьому обсяг промислового виробництва в квітні по відношенню до березня знизився на 4,8%.

Погіршується ситуація і в роздрібному товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства України. Так, у квітні 2009 року товарообіг знизився на 20% у порівнянні з квітнем 2008 року, тоді як у березні цей показник становив 16,9%. У номінальному вираженні обсяг роздрібного товарообігу у квітні цього року досяг 17,88 млрд. грн. порівняно з 18,46 млрд. грн. в березні. Очевидно, що це наслідок дуже суттєвого падіння доходів фізичних осіб. Хоча дізнатись про реальні ситуацію з доходами та витратами населення у 2009 році досі неможливо, бо уряд нахабно та вперто приховує цю інформацію не тільки від економічних експертів, але навіть від Президента України та народних депутатів.

Заява пані Тимошенко щодо зміцнення курсу гривні як наслідку оздоровлення економіки, у цьому випадку є або спроба зберігати гарне обличчя при поганій грі урядової команди, або, що ще гірше, нерозуміння дійсних причин тих процесів, які відбуваються в економіці.

Заборона грального бізнесу як приклад безглуздості та правового нігілізму

Показовим прикладом руйнівної діяльності уряду та дешевої демагогії пані Тимошенко можна назвати історію із ухваленим 15 травня Верховною Радою Закону "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Я не є шанувальником азартних ігор, але прийняття Верховною Радою рішення про їх заборону в Україні, і ще в такий спосіб, вражає своє безглуздістю та правовим нігілізмом народних депутатів.

Народні обранці усім інвесторам, як українським, так і іноземним, дали наочний приклад того, які умови ведення бізнесу, та яким чином захищені інвестиції в Україні. Усі ці гральні заклади працювали на основі виданих в законний спосіб відповідних патентів та досить немаленьких відрахувань до бюджетів. Інвестори вклали чималі кошти в розбудову цих закладів, і в один день їх діяльність припинили тільки тому, що хтось захотів попіаритись на трагедії, яка нещодавно трапилась в Дніпропетровську.

Виникає риторичне запитання: а хто має компенсувати власникам цих закладів вже понесені витрати, у тому числі повернути здійснену оплату за патенти. Також потрібно відповісти, хто і за рахунок чиїх грошей має виплачувати вихідну та соціальну допомогу по безробіттю десяткам тисячам працівників, які "завдячуючи" цьому рішенню в один день опинились без роботи. До речі сума коштів за сплачені патенти, які зараз власники гральних закладів вимагатимуть з держави, оцінюється у пів мільярда гривень. Чи не забагато коштуватиме громадянам країни – платникам податків чергова безглуздість і популізм пані Тимошенко та народних депутатів.

Подейкують, що серед інвесторів, які вкладали гроші в гральний бізнес, були громадяни Сполучених Штатів, а це означатиме ще і головний біль для керівництва та бізнесу України, бо існує угода між Україною та США по захисту американських інвестицій. І в цьому випадку не має сумніву, що американський уряд вимагатиме компенсувати усі збитки американським інвесторам та здійснить досить жорсткі кроки по захисту їхніх інтересів.

Зрозуміло, що держава має опікуватись та протидіяти негативному впливу азартних ігор. У той же час робити це потрібно у цивілізований спосіб. Спочатку мала б бути вироблена концепція розвитку цього бізнесу в Україні, яка у тому числі визначала, де та як мають діяти гральні заклади.

Після визначення державної політики в питанні розвитку цього бізнесу в Україні потрібно було прийняти відповідні нормативні акти, і не тільки ті, які регулювали, але які водночас і стимулювали його розвиток у визначених державою місцях. При цьому мав би бути встановлений перехідний період, протягом якого могли б діяти вже існуючі гральні заклади, але без видачі нових патентів.

Саме в такий спосіб приймали рішення щодо грального бізнесу навіть в не дуже правовій Росії, не кажучи вже про країни Західної і Центральної Європи та інші цивілізовані країни світу. Але поки що ці очевидні речі незрозумілі нашим державним мужам.

Якщо хтось починає звертати увагу на повну економічну безграмотність рішень пані Тимошенко, її безкарне нехтування законодавством України, майже щоденний популізм, то бютівсько-гебельсівська пропаганда починає виливати купу бруду на цю людину, обзиваючи "балоганцем", оплачуваним писакою, що знаходиться на утриманні Фірташа, Хорошковського, Балоги, ще когось. При цьому ці бютівські штабісти, влаштовуючи обливання брудом, не готові дискутувати саме щодо того, про що пише чи каже критик дій Юлі Тимошенко.

До речі щодо Балоги

Нарешті трапилась та подія, яку багато хто так довго чекав – Віктор Балога звільнений з посади голови президентського секретаріату. Саме Балога останні півтора роки був головним об'єктом нищівної критики з боку бютівських депутатів та штабістів і особисто пані Тимошенко.

Не ставлячи під сумнів першість пані Тимошенко у рейтингу найцинічніших та найаморальніших українських політиків, може сказати, що пан Балога ніколи далеко не відставав від неї, тому зроблю одно припущення. Коли бютівські пропагандисти починають тотальну моральну дискредитацію тієї чи іншої особи, то потрібно розуміти, що безпосередньо у пані Тимошенко не має нічого особистого до цих осіб, вони просто заважають їй рухатись до необмеженої влади та особистого збагачення. Як тільки вони перестають бути такою перепоною, ті кого ще нещодавно бютівці обливали багнюкою, може досить легко опинитись серед оточення самої пані Тимошенко. Зрозуміло, якщо вони потрібні їй для вирішення певних завдань. У зв'язку з цим у мене є таке передбачення, що десь вже в вересні ми зможемо побачити братання та спільне голосування бютівських депутатів та депутатів від "Єдиного центру".

Річ у тім, що Балога максимально тиснув на Ющенка з метою домогтись від нього розгону цього складу парламенту та проведення дострокових парламентських виборів до президентських перегонів або одночасно з ними. Це б давало пану Балозі можливість за допомогою певного адмінресурсу протягнути до Верховної Ради повноцінну парламентську фракцію "Єдиного центру" разом з ним на чолі списку. Але з тих чи інших міркувань Ющенко не пішов на реалізацію подібного сценарію, і таким чином дострокові парламентські вибори, якщо і відбудуться, то не раніше весни наступного року. В цьому випадку пану Балозі ті вибори будуть вже абсолютно не потрібні, бо без адмінресурсу "Єдиний центр" шансів потрапити в парламент не має. А це у свою чергу призводить до того, що йому дострокові виборах вже зовсім не потрібні, бо маленька, але горда група "Єдиного центру" в парламенті буде досить потрібна йому для захисту особистих інтересів, особливо після президентських виборів. Не має жодної зацікавленості в дострокових парламентських виборах і у пані Тимошенко. Якщо вона виграє президентські вибори, то гарантовано матиме свою коаліційну більшість за рахунок тих же депутатів з "Єдиного центру" та якоїсь частини регіоналів. Якщо ж пані Тимошенко президентські перегони програє, то вона ще менше буде зацікавлена в дострокових парламентських виборах, бо гарантовано буде мати меншу фракцію у парламенті, а значить і менший вплив на подальший розвиток подій у державі.

Якщо ж президентські вибори виграє Янукович або Яценюк, то вони будуть кревно зацікавлені у проведені дострокових парламентських виборах, з метою посилення свого впливу в наступному складі депутатського корпусу, а тому для Балоги вже зараз стають політичними супротивниками. Може я і помиляюсь, але чомусь вже в найближчому майбутньому очікую не тільки повного припинення дискредитації Балоги з боку бютівської пропагандистської машини, але ще і поступове відбілювання його, щоб обґрунтувати наближення до пані Тимошенко. Ці дві особи один – одного варті, тому переконаний, вони досить швидко порозуміються.

І на останок. У середу донецький "Шахтар" проводить, мабуть, свій найбільш важливий футбольний поєдинок за всю історію клуба. Не зважаючи на те, що з об'єктивних причин я вболіваю за київське "Динамо", але впевнений, що більшість громадян України буде вболівати за український футбольний клуб. Удачі вам, хлопці!!!

P.S.

Писав цей текст ще у вівторок, а сьогодні вранці почув сумну новину – після тяжкої хвороби помер відомий актор Олег Янковський. Не можу сказати, що це найулюбленіший мій російський актор, але фільм "Той самий Мюнхаузен", в якому він зіграв головну роль, я дивився разів п'ятнадцять, і майже все репліки головних героїв знаю на пам'ять.

Світла Вам пам'ять, Олегу Івановичу, від мільйонів шанувальників Вашого таланту!!!