Лист української поетеси Галини Манів (Кирієнко)

Щойно відкрив cdj. поштову скриньку і побачив листа української поетеси Галини Манів (Кирієнко). Я зателефонував їй і отримав дозвіл на розміщення цього листа у себе в блозі.

Дорогі брати і сестри!

Українці!

Я, Галина Манів (Кирієнко), поетеса, член Національної спілки письменників України, звертаюся до всіх, небайдужих до майбутнього України (а яке майбутнє може бути у тих, хто не дбає про культуру, у тих, хто не вшановує пам'яті героїв?). Всі ми вміємо дуже добре говорити про любов до Батьківщини. А чи здатні довести це справою?

Ось мій гіркий досвід. Рік тому впорядкувала 3-й збірник із серії "Сучасна українська християнська поезія". До нього увійшли чудові вірші Ю. Липи, Стефановича, Мазуренко, Ольжича, Теліги, Маланюка, Стуса, Лесіва, Сокульського, Красівського, Світличного, Мельничука, Іллі, Лиші та ще багатьох поетів. Подано і біографії авторів, полум'яних борців за волю України. Крім того, що це висока поезія, це ще й унікальний досвід християн в умовах гонінь. Досвід сучасності. Я сподівалася знайти відгук у суспільстві. Натомість, скрізь зустрічаю відмову. Одні видавництва мотивують своє небажання друкувати книжку тим, що часи важкі, а поезія – річ неприбуткова. Інші кажуть, що тема завузька. Фонди, до яких я зверталася, взагалі не відповідають. Невже нікому не потрібна ця книжка? Невже матеріальне бере гору над духовним, і важливі тепер тільки прибутки, а віра в Бога, краса, натхнення жертовність має опинитися десь на задвірках життя? Чи можна дозволити, щоб те, що тримає людину у світ і, те, що підтримувало українців у тяжких умовах вигнання та ув'язнення – віра в Бога, любов до Батьківщини, поезія – стало для нас таким чужим і непотрібним? Із чого ж ми черпатимемо сили за умов нових гонінь? На чому виховуватимемо наших дітей? Бог не спитає з нас, що зробила держава, Він спитає: що зробив конкретно ти.



Я пригадала, що колись люди не чекали на милість держави, а збирали кошти на культурні пам'ятники поміж народу. Це моя остання надія видати збірник "Християнська поезія опору". У одній з найдешевших типографій Києва мені зробили обрахунок, що видання цієї книжки накладом у 1000 примірників (м'яка обкладинка, чорно-білий друк) коштуватиме 10 тис. гривень. Якщо б 100 осіб здали по100 гривень як передплату за видання, то ця чудова книжка побачила б світ. Невже не знайдеться на всю Україну, на весь світ таких щирих і небайдужих людей?

Вірю й сподіваюся на краще!

Мої координати:

e – mail: pilot -z@ukr.net

поштова адреса: Кирієнко Галині Миколаївні; вул... Героїв Севастополя, 32; кв.17; м. Київ 03126

тел. моб. (096) 442-77-14

тел. дом. (044) 455-37-63

Молитва полум'яних сердець (упорядник Галина Кирієнко)

Анотація

Пропонований збірник – це не лише книга пам'яті про тих, чиїми молитвами, стражданнями, а подеколи й життям постала незалежна Україна. Це книга унікального досвіду стійкості, непідкупності, непереможності, набутого нашими сучасниками-християнами в умовах гонінь.

Три речі допомагали людям зберігати гідність в нелюдських умовах: віра в Бога, любов до України та поезія. Гаряче, щире слово не підвладне часу. Воно запалюватиме вогнем серця в годину смутку, в годину випробувань, допоки існує світ.

Зміст

І

Очищені громами

Митрополит Іларіон (Огієнко)

Христос Воскрес!

До Сонця!

Не в силі Бог, а в правді

Щастя

О не кажи

Пурпур заходу

Юрій Липа

Виноградник

"І прийде час..."

"Людська душа, як дерево гіллясте..."

"Боже, Владарю душ, не дозволь нам у пиху вбирати життя..."

Простовіч

"Все буде відомо, – даремно ховаєш нужденність..."

Євген Маланюк

Євангелія піль

Істотне

Серпень

Олег Ольжич

"І жили у розкошах, слабі і блудливі..."

Воно дощем спадає золотим...

Пророк

Господь багатий нас благословив

Молитва

Олена Теліга

Життя

"Моя душа й по темнім трунку..."

Безсмертне

"Незнаний нам початок і кінець..."

Олекса Стефанович

Сонет

Коляда

Молитва

Великоднє

Над світом кличе чорний Див

До св. Володимира

Галя Мазуренко

Різдво

Гетсиманський сад

Мати Божа

"Буває, серце нібито й не диха..."

" Заговор мовчання – дивна річ..."

Совість

Віра Вовк

Іконостас

Покрова

Кошики

Сльози

"Вже здійснилися всі роки..."

"До тебе прибігаю стежками світу..."

"Серед нашої ночі..."

Богдан Бойчук

Молитви

1. Молитва

2. Устні мої отверзеши

4. Духа Твого не отіми

5. І паче сніга убілюся

18. Серце чисто созижди во мні

19. Слуху моєму даси радость

22. Возрадується язик мой

23. Миготливий вогник

II

Смолоскипи молодого болю

о. Ярослав Лесів

"Чорна тінь за мною ходить..."

Як в дорогу іти

"Що за ніч, якась тривога..."

"Днів сірі хробаки..."

"Душа болить, болить, болить..."

"Від нектару..."

"Сонце тонке, як лист..."

"Камінь, що в мене кидають..."

Василь Стус

"Отак і вікувати..."

"Блажен, хто тратити уміє..."

"Я знав, що світ ховається від мене..."

"Звелася длань Господня..."

"Зрадлива, зваджена Вітчизна в серці дзвонить..."

"На віковому бездоріжжі..."

"Нагідка, обережена подвійно..."

Іван Світличний

Сонет вдячності

Чернець

Мефістофель

"Натоптаних могил німотний стогін..."

Зиновій Красівський

Сліпці

Зняття з хреста

Промінь

Молитва ІІ

Іван Сокульський

"Святкова, у сорочці вишиваній..."

Молитва

"Дай мені, Боже, обличчя..."

"Ніч творилась, діялась, була..."

Клечальна Неділя

Душа задумана сумує

Ігор Калинець

"Мадонно з Красова, плекай..."

"Шепоче влесливо диявол..."

Тринадцять

Молитва

Поетика

Микола Руденко

Без каяття

"Тюремна ніч для віршів та поем..."

"Поки живу – ніхто не відбере..."

Черниці

Мрія про молитву

Степан Сапеляк

Артемій Ведель

Приготування до спокути

Голос віри

Вертеп слобожанський

Галина Гордасевич

Моління про голос

Молитва

"Я вийду коли-небудь на дорогу..."

"Ангели усміхаються..."

Покаяний псалом

Микола Горбаль

"Як розпинали на частоколі..."

"В куті за лазнею..."

"О Матінко Божа..."

"Таку масу тепла власного..."

"Поможи перебути царство..."

"Яка спокійно-впевнена..."

"Відьмам ні краплі трояндної олії!..."

"Заплуталися слимаки в ожині..."

"У спеціальній частині знали..."

"Хто не знає..."

"Денна пайка цукру..."

"Чому маю боятися?..."

Олександр Григоренко

Хочу

Борис Павлівський

"Душа моя скорбить смертельно!..."

"Аби мав я лиш свободу..."

"Боже праведний,єдиний!..."

Псалом

У храмі

Вірю!

Тарас Мельничук

"Місяць на горбку забув свій слід..."

"церковиця красна..."

"кажуть..."

"пастка ловить ноги..."

"чужих побачили чужі і чужина..."

"з якихось пір..."

Материнство

"я хочу дивитись..."

Микола Сарма-Соколовський

Молитва до зірниці

Молитва за Україну

Розмова із серцем

"Хто не любить Бога..."

У пустелі

Валерій Ілля

"ще де той Наріжний Камінь..."

"Господи..."

"хіба вже такою важкою..."

Молитва

Нічна молитва (ІІ)

Схід сонця

"Господи стань коня напоїти..."

цвітуть жита

Раїса Лиша

"суспільно небезпечні квіти..."

Острів

"розгризли коріння неба..."

"боюся що сонце..."

Весняне

Юрій Вівташ

"Приспати дух, і дух убити..."

Мелхіседек

"Згнив череп собаки Босха..."

"Хрест місце де нас немає...

З альбому

Юрій Липа

Виноградник

Побачив видиво я. День сірів і в нім

З тисячолітніх соків лози виноградні

Препишні кетяги зродили в цілім полю.

Почув я голос: "То вітчизни ґрона,

То – найбагатші жнива, що зросли з любови,

У дозріванню пишнім мислі, чину й літ".

Побачив видиво я. Всі на чорних конях

Безжалісні іздці один за одним гнали

І, наче в помсті, тратували стиглий сад.

І страх мене вгорнув. Вони ж топтали жнива

Свойого краю й крови, і були свої це

З тавром скажености, і страху, і зневіри.

О, хай би не діждати ще раз того стиду,

О, хай би не діждати ще раз тої ганьби,

Як діло знищення не від чужинців бачить!

Чи ж довго нищить будуть, чи ж не стануть врешті

Ніколи в обороні свого, що найбільше й

Найбільш беззахисне – душі? Чи ж тут не буде

Господаря ніколи, тільки – пиха слуг?...

І голос відповів: "Це тільки мить і проба.

Господар є. То – Бог. І Він лозу відновить".

Олег Ольжич

Воно дощем спадає золотим...

Воно дощем спадає золотим

Тобі на серце, – и життя щоденне

Здається святом, палацом – твій дім.

І кожне діло є благословенне.

І враз не стане. Курява дорог

Встає до сонця, і чорніє лик твій...

......

Земля широка. Мудрий в небі Бог.

І серце людське – мужнє і велике.

Галя Мазуренко

Різдво

У сутінку стрункі тополі

Закучерявило в тумані.

І глід, обірваний у полі,

Тихенько в темряві розтанув.

В цей вечір, кажуть, народився

Маленький Хлопчик. За звіздою

Верблюд із маґами поплівся,

І хлів знайшов він під горою.

У тиші ночі тихий янгол

Крильми повіяв по стодолі.

Блаженії за правду гнані,

Що не зневірились ніколи.

Віра Вовк

Покрова

Покрова плащем волосся

вдягнула негреня з передмістя,

не питала, чи власна дитина.

Василь Стус***

Блажен, хто тратити уміє,

коли заходить час утрат,

аби лишалася надія

і виростала востократ,

що білий світ – він завжди білий

і завжди добрий – білий світ.

Хай ти у ньому – син несмілий,

кого пройняв циганський піт,

а все ж буття твоє – у леті,

і в ньому – порятунок твій.

Вся суть твоя – лише в поеті,

а решта – тільки перегній,

що живить корінь. Золотіє

над осінь яблуневий сад.

Блажен, хто тратити уміє,

коли заходить час утрат.

о. Ярослав Лесів***

Чорна тінь за мною ходить,

Чорно стелить попід ноги.

Чорні духи, колоброди,

Облягли мої дороги.

Не вступлюся!

Рідний краю,

Я іду на рать ворожу.

Хоч би смертю вас своєю,

Чорні сили, переможу!

Микола Руденко

***

Поки живу – ніхто не відбере

Моєї правди і моєї волі,

І навіть після смерті не помре

Те, що надбав я на святому полі.

Ніхто не відбере моїх скарбів,

Хоч тіло в мене можна відібрати.

Я серцем виріс, а не загрубів -

І перед ним безсилі навіть ґрати.

Я цілий світ приніс на цей поріг -

В мені світанки борються з пітьмою.

Невільник той, хто душу не вберіг

І став її двоногою тюрмою.

13.02.1977

Галина Гордасевич

Молитва

Ангеле Божий, хоронителю мій!

Бережи мене і вночі, і вдень,

Коли сонце пече і коли сніговій,

Від хижих звірів і злих людей.

Ангеле Божий, хоронителю мій!

Коли горе чорний день принесе,

Коли сльози пекучі підступлять до вій,

Дай мені силу знести усе.

Ангеле Божий, хоронителю мій!

Над Тобою небо ж таке голубе!

Коли в серці моїм загніздиться змій,

Дай мені силу здолати себе.

Микола Горбаль

***

О Матінко Божа,

і Ти збираєш колоски

на стерні?!

Валерій Ілля***

хіба вже такою важкою

є твоя доля

пощастило ж побачити сьогодні у оболоні

як стоять двоє коней

поклавши голови на шию одне одному

Юрій Вівташ* * *

Приспати дух, і дух убити

А дух не спить, і не вмира

Вільний кінь стоїть у житі

Христос підкову підбива

1982

P.S.

Усіх небайдужих закликаю підтримати пані Галину у її подвижницькій справі і перерахувати поштовим переказом якісь кошти на видання цієї збірки. Впевнений, що це не ті кошти, які потребують надзвичайних зусиль, і які не можна зібрати спільними зусиллями.

Щоби не створювати якесь не потрібне обговорення і некоректний підтекст закриваю доступ до цього блогу. Кожен сам може вирішити, чи готовий він без зайвого галасу допомогти.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.