На пропозицію висловлюватись по косовській проблемі (http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/47bf56a7654bd/),

мені на e-mail надійшов лист зі статтею, в якій відображен певний підхід до вищезазначеної теми. В статті частково висвітлюються відповіді на питання, які я ставив перед собою і читачами. Я із задоволенням розміщую її без жодного редагування з мого боку, хоча це не означає, що погляди викладені в ній повністю збігаються з моїми.

Отже розміщую цей матеріал і чекаю нових.

Уважаемый Борис!

Я позавчера написал небольшой текст по косовской проблеме. Он нигде не опубликован – это просто мои мысли, надеюсь, Вам текст будет интересен.

Читати далі...

Або що ми реально знаємо про історію конфлікту в цьому краї

У нас в країни, як завжди велика кількість експертів, що готові робити категоричні висновки з будь-якого питання. Не винятком є і ситуація навколо Косово. В цій ситуації для мене є показовою позиція наших "лівих" (комуністів і соціалістів). Вони, як і в ситуації з НАТО, апелюють до думки громадян, хоча добре відомо, що реальна поінформованість населення, як в ситуації з НАТО, так і в ситуації з Косово, надзвичайна низька. Хоча сам факт унісону наших "лівих" з Росією, мене у будь-якому випадку змусив би дуже добре замислитись наскільки відповідає інтересам України поспішність зайняття чіткої позиції в питанні Косово. При цьому можу зразу сказати, що категоричної відповіді на питання, що розкололо світову спільноту, у мене особисто не має.

Отже я пропоную розпочати певну дискусії з цього приводу, при цьому давайте спільно спробуємо відповісти на певну сукупність питань, у тому числі історико-фактологічного характеру.

Читати далі...

Я планував не чіпати газову тематику доки не буде з'ясовано, яка ж в кінцевому підсумку буде схема газопостачання імпортного газу в Україну. Але наполегливість, з якою усі (у тому числі деякі блогери "УП") взялись коментувати газові переговори Ющенка з Путіним, змусила мене все-таки висловитись раніше, ніж я передбачав.

Я розумію, що кожний має право висловлювати свою позицію щодо газової тематики. У цьому питанні усі стали великими експертами, при цьому посилатись на папірець (невідомо який варіант проекту газової угоди), достовірність та авторство якого викликає досить серйозні сумніви. Можу надати посилання на цікавий аналіз, зроблений з цього приводу одним з дописувачем УНІАН (http://unian.net/ukr/news/news-237002.html). Перед тим, як кричати щось, потрібно хоча б трохи розібратись в ситуації. Без реального доступу до проектів документів усі багато чисельні коментарі нагадують розмови кухарок щодо реальних особливостей стосунків, наприклад, між Ющенком і Тимошенко.

Читати далі...

В останню п'ятницю усі, хто дивився програму "Свобода Савіка Шустера", мали нагоду спостерігати дискусію депутатів від Партії регіонів з міністром закордонних справ паном Огризко. Пані Богословська не тільки постійно перебивала виступаючого Володимира Огризка, вона опускалась до відвертих образ на його адресу. Манера Інни Богословської спілкуватись з діючим міністром уряду відверто нагадувала поведінку базарної баби. При цьому я зразу змушений вибачитись перед жінками, що торгують на ринках. Багато хто з них може образитись на мене за порівняння з Богословською. Вони, як правило, ведуть себе пристойніше та вишуканіше.

Чого варті такі пасажі пані Богословської: "Я буду пояснювати аудиторії, а Ви поки що готуйтесь відповідати на моє запитання", "Ви нічого розумієте і взагалі не відомо, як Ви можете займати посаду міністра закордонних справ". І це все хамським тоном, по відношенню до кадрового дипломата, що все своє життя присвятив дипломатичній службі. А Володимир Огризко, як інтелігентна людина, що не може опускатись до рівня представниці Партії регіонів, був змушений стояти перед мікрофоном і мовчати, поки закінчить свою істерику ця мало поважна дама.

Я дивився передачу і думав, невже лідери Партії регіонів вважають, що хамство та невихованість Інни Богословської додає їм балів в очах виборців. Чомусь мені здається, що навіть серед шахтарів та металургів Донбасу, небагато виявилось би тих, хто не вилаявся, дивлячись на її манеру ведення дискусії.

Прочитавши статтю пана Філіндаша

(http://blogs.pravda.com.ua/authors/filindash/47ac655b7beed/),

я не міг не прийняти виклик і не відповісти на поставлені ним питання. Почати, мабуть, потрібно з того, що економічні аспекти вступу до НАТО неодноразово обговорювались в ЗМІ, і тому на статтю Філіндаша з претензійною назвою "Украина-НАТО: почему никто не говорит об экономике?" можна було б відповісти коротенько: "Задайте, пане Філіндаш, в пошуковій систему google ключові слова з ваших тез і Ви отримаєте величезний перелік посилань на матеріали, присвячені кожному з питань, означених у Вашій статті". Але, як і у "бородатому" анекдоті, пан Філіндаш у нас "не читач", а "письменник", тому цю дослідницьку роботу змушений був виконати я.

Читати далі...

Не, пане Святослав Олійник чолов'яга безперечно класний, але його аргументація щодо зміни позиції БЮТ з приводу висловлення недовіри Генеральному прокурору просто вражає (http://blogs.pravda.com.ua/authors/oliynyk/47b43596539e3/). БЮТ готова залишати нинішнього Генерального прокурора на своїй посаді, бо інший теж може бути поганим.

Ще лише декілька тижнів тому ми чули категоричні заяви Юлії Тимошенко про необхідність якомога швидкої відставки Медведька із займаної посади. І от нарешті дочекались. Зараз нинішній Генеральний прокурор БЮТ вже повністю влаштовує і Юрій Прокопчук (БЮТ), відповідальний за аналіз звіту, який попередньо надав Медведько, особисто не бачить підстав для його звільнення. Тобто у БЮТ вже побачили, як розслідувані Генеральною прокуратурою (якби хоча б порушені – Б.К) і доведені до суду справи про корупцію та розкрадання державних коштів в газовій сфері, як притягнуті до кримінальної відповідальності київські можновладці, що розікрали Київ так, як мабуть німці під час війни його не розкрадали, вже порушені і розслідувані справи щодо керівництва НАК "Надра України", які разом з колишніми керівниками уряду викрали з державної власності державну резиденцію "Міжгір'я", будинки в центрі Києва з загальною вартістю в десятки мільйонів доларів. Серйозних підстав для змін в Генеральній прокуратурі, керівництво і співробітники якої відрізняються своєю легендарною непідкупністю та професіоналізмом, діячі з БЮТ не бачать. Всім дякуємо, всі вільні. Тобто всі можуть заспокоїтись, розкрадати можна з ще більшою наполегливістю, просто заносити чемодани "важливих аргументів" потрібно іншим особам.

І знаєте панове, щось мене все ж таки починають мучити смутні сумніви: в один і той же день БЮТ спільно з ПРУ та комуністами голосують зміни до законодавства про тендерні закупівлі, що дозволяють і надалі розкрадати мільярди бюджетних коштів, разом приймають рішень, що претензій до Генерального прокурора у них вже не має...

Написавши три частини свого коментарю, присвяченого газовій тематиці

(їх можна прочитати на:

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4795007e71f2e

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/479fb25c81ca5/

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/47a5dfe67651e/),

я планував трохи перепочити від газової теми. Але велика кількість коментарів – як з боку дописувачів, так і з боку тих, з ким я цими днями спілкувався у приватних розмовах, – змусила мене ще раз повернутись до цієї теми, надавши деякі додаткові роз'яснення та доповнення до того, про що я вже писав. У зв'язку цим я написав статтю для УНІАН.

Враховуючи, що не усі мали можливість її прочитати, розміщую тут.

Мої попередні коментарі по "сектору газу", як і стаття в УНІАН, були написані ще до сьогоднішніх спільних рішень Президентів України та Росії. До кінця їх зміст буде зрозумілим лише протягом наступних декількох днів, тому поки що утримаюсь від якихось коментарів, хоча обов'язково це зроблю у подальшому.

Читати далі...

Прочитав статтю пана Ройтбурда, присвячену мовному питанню, і прийшла на згадку інша стаття – Сергія Грабовського "Звичайне фальшування". В ній пан Грабовський звертає увагу на факт пересмикування, до якого припустилась Аксиня Куріна в статті "Звичайний нацизм".
Вона дала відверто некоректне цитування сумнівно відомого "Mein Kampf" Адольфа Гітлера. Причин, з яких пані Куріна вдалась до подібного кроку, може бути дві. Одна, більш сумна, пов'язана з тим, що вона це зробила навмисно, інша – банальна студентська звичка читати не першоджерела, а чиїсь перекази чи конспекти.

Я хочу думати краще про пані Куріну і тому схиляюсь саме до другої версії. Ось чому, коли я читаю розмірковування пана Ройтбурда, я майже переконаний, що він особисто рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 Закону України "Про кінематографію" (справа про розповсюдження іноземних фільмів) не читав, але, за радянською звичкою, захотів його засудити, бо хтось йому сказав, що рішення це погане. Кожний може сам прочитати це рішення , я ж наведу лише його результативну частину:

Читати далі...

(першу та другу частину можна прочитати на: http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4795007e71f2e)

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/479fb25c81ca5/)

Цю частину свого коментарю я хочу присвятити, насправді, для мене, самому цікавому питанню, а чи можна взагалі перейти на прямі стосунки з питань купівлі газу без посередників і без тієї тотальної корупції, яка охоплює "сектор газу" не тільки в пострадянських, але і в західних країнах. Згадайте хоча б найбільш показову історію з Герхардом Шредером, який, ще займаючи посаду канцлера ФРН, пролобіював проект створення консорціумі по будівництву північноєвропейського газопроводу, а потім зайняв там одну з керівних посад із річною зарплатою в один мільйон євро.

Читати далі...

Вчора у програмі "Свобода Савіка Шустера" на телеканалі "Інтер", Юрій Бойко, колишній Голова правління НАК "Нафтогаз України", народний депутат від Партії регіонів, порадував географічним відкриттям. Представляючи схему транспортування газу, він подав її таким чином, що начебто через Україну йде середньоазійський газ, а через Білорусь – ямалській. Тобто із цього не важко зробити висновок, що місто Ужгород, яке є в ланцюгу загальновідомого газопроводу "Уренгой – Помари – Ужгород", знаходиться в Білорусі.

Так і хотілось влізти в екран телевізора і постукати пальцем по лобу пану Бойко зі словами, шановний Юрію Анатолійовичу, якщо Ви хочете скрити свою роль в газових оборудках за участі Фірташа і Могилевича, то найбільш безглузде, що можете зробити, це скривати загальновідомі речі, таким чином публічно демонструючи свою роль у них. Факт, що ми в основному отримуємо не середньоазійській, а ямалський газ, відомий для достатньо широкого загалу тих, хто цікавиться газовою темою, і тому скривати його, це значить викривати себе з головою.