Настав час європеїзувати українську міліцію у поліцію

Демократична країна, яка прагне приєднатися до НАТО і ЄС, не може мати "міліцію" чи внутрішні війська, які були створені під контролем НКВС у 1940-вих роках з метою боротьби проти внутрішніх ворогів Радянського Союзу, таких, як УПА. Також європейська держава вже давно повинна була б мати не "міліцію", а "поліцію". Окрім цього, існуючі внутрішні війська, які охороняють в'язниці, мали б бути трансформовані у поліцію, підпорядковану Міністерству Юстиції. Ці три кроки сприяли б європеїзації України.



Перегляд Президентом Закону "Про Кабінет Міністрів України", прийнятого у 2007 році, фактично полягає у перейменуванні внутрішніх військ МВС у Національну гвардію, підпорядковану президентові. Це повернуло б Україну у 1991-1999 роки, часи, коли вона мала Національну гвардію.

Проте основна відмінність полягала б у тому, що за часів президентства Кравчука і Кучми Національна гвардія перебувала під спільним парламентсько-президентським контролем. Сьогодні ж Президент Ющенко пропонує віддати Національну гвардію під його повний контроль (пригадаймо, як під час весняної кризи 2007 року Президент, порушуючи Конституцію, взяв внутрішні війська під своє командування).

Слідом за вимогою контролю Національної гвардії іде спроба переведення Президентського полку із озброєних сил в Управління Держохорони. Варто зазначити, що Управління Держохорони за своєю суттю дуже нагадує такий державний орган, як Таємна служба США, яка охороняє американського президента. Жодна із західних аналогій (Таємна Служба США) чи колишній відділ КДБ, нащадком яких є Управління Держохорони, не мають військової складової, подібної до Президентського полку. Таким чином, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони зробив правильний крок, блокуючи мілітаризацію Управління Держохорони.

Іншою помилкою могло б бути прийняття пропозиції Міністра внутрішніх справ Луценка про підпорядкування Національної гвардії Міністерству внутрішніх справ. У Європейському Союзі є багато прикладів парамілітарних поліцейських сил (Італійські карабінери, Іспанська Цивільна гвардія), які не є частиною Міністерства внутрішніх справ.

Перетворення внутрішніх військ у Націонільну гвардію є позитивним кроком за умови, якщо так само, як у 1990-тих, на демократичних засадах вони будуть нести відповідальність перед парламентом і президентом. Оскільки демократія в Україні є все ще молодою, немудро було б віддавати елітарні військові сили під контроль президента, адже у майбутньому це б унеможливило усунення з президентської посади людини з поглядами подібними до Кучми чи Януковича.