Позбавте Плюща депутатського мандату!

"НУ-НС візьме до уваги "розправу" БЮТ над своїм біженцем", – це заголовок повідомлення на "Українській правді" цього вівторка. НУ-НС планує скористатися досвідом БЮТ і позбавити депутатського звання перебіжчика Юрія Бута. "Фракція "НУ-НС" збереться і вирішить політичну долю Бута – остаточно і безповоротно", – сказав депутат Володимир Стретович. Проте Стретович не сказав жодного слова про те, що НУ-НС також розгляне питання виключення того, хто дав особистий перший приклад зради – Івана Плюща.

В чому ж проблема? Виявляється, як каже Стретович: "На відміну від Рибакова і Бута, що потрапили під вплив Балоги і його секретаріату, він харизматичний і самостійний політик". Але чи можна "харизматичністю і самостійністю" цього політика виправдати його сумнівну поведінку? Зокрема тоді, коли він у грудні 2007 р., будучи ще секретарем РНБОУ, відмовився підписувати коаліційну угоду. Ющенко як Голова РНБОУ та почесний голова "Нашої України" міг наказати Плющу підписати цю угоду.

"НУ-НС візьме до уваги "розправу" БЮТ над своїм біженцем", – це заголовок повідомлення на "Українській правді" цього вівторка. НУ-НС планує скористатися досвідом БЮТ і позбавити депутатського звання перебіжчика Юрія Бута. "Фракція "НУ-НС" збереться і вирішить політичну долю Бута – остаточно і безповоротно", – сказав депутат Володимир Стретович. Проте Стретович не сказав жодного слова про те, що НУ-НС також розгляне питання виключення того, хто дав особистий перший приклад зради – Івана Плюща.

В чому ж проблема? Виявляється, як каже Стретович: "На відміну від Рибакова і Бута, що потрапили під вплив Балоги і його секретаріату, він харизматичний і самостійний політик". Але чи можна "харизматичністю і самостійністю" цього політика виправдати його сумнівну поведінку? Зокрема тоді, коли він у грудні 2007 р., будучи ще секретарем РНБОУ, відмовився підписувати коаліційну угоду. Ющенко як Голова РНБОУ та почесний голова "Нашої України" міг наказати Плющу підписати цю угоду.

Зменшення помаранчевої коаліції до 225 депутатів після виходу одного бютівця та одного нунсівця спровокувало запеклі дебати з приводу існування коаліції, закритий з'їзд БЮТ та рішення Конституційного суду. Виключення обох перебіжчиків та їх заміна на лояльних депутатів буде, поза сумнівом, правильним виходом з цієї ситуації.

27 червня Конституційний суд вирішив, що оскільки депутати обрані до парламенту за списками партій чи блоків, вони не можуть виходити зі складу своїх фракцій. Конституційний суд таким чином своєю відповіддю породив нові запитання. Чи означає це, що Плющ та "травневі" перебіжчики порушили закони і Конституцію, не підписавши коаліційної угоди ч припинивши участь у коаліції? Суд ухвалив рішення стосовно фракцій, а не коаліції. З іншого боку, рішення прямо забороняє чинити дії, до яких вдалися соратники Балоги з "Єдиного центру" у лютому цього року фактично вийшовши з фракції, але зберігши членство в коаліції.

Проте коаліція залишатиметься неповною ще через одного перебіжчика – Івана Плюща – маючи у складі 227, а не 228 депутатів. Чому, цікаво, НУ-НС не розпочав процедуру його зняття, попри те, що з подібним закликом виступив ще в грудні 2007 Роман Зварич?

Мовчання НУ-НС з приводу Плюща є дуже красномовним. Особливо через те, що саме Плющ залишається єдиними обраним депутатом, який відмовився увійти до складу помаранчевої коаліції. З огляду на це, які можуть бути причини, що змушують НУ-НС на зачіпати цього питання і не намагатися замінити Плюща лояльними депутатом?

Згадаймо, протягом виборчої кампанії 2007 р. всі, хто голосував за НУ-НС сподівався, що віддає голос також на підтримку помаранчевої коаліції та принципу "Закон один для всіх". До речі, говорячи про Бута, Стретович якраз нагадав про цей базовий принцип кампанії НУ-НС.

Якщо відштовхуватися від цього принципу, то виходить, що відмова Плюща підписувати угоду про створення коаліції є нічим іншим як ляпасом усім виборцям Ну-НС. Його поведінка, з цієї точки зору, є безчесною і ницьою та може розглядатися одним з чинників зниження рейтингу блоку до 6-8% – рівня підтримки Президента Ющенка.

Проте зневага Плющем інтересів українців вже давно не є новиною. Він продовжує захищати ганебний відкритий лист Кучми, Ющенка і Плюща, написаний у лютому 2001 р. проти учасників акцій протесту "Україна без Кучми".

До уваги читачів "щиросердне зізнання" Плюща:

"До завершення другого терміну президентства Кучми залишалося ще багато часу (тоді ще не було "історичного" висновку Конституційного суду, який заявив, що, виявляється, нинішній термін Президента – не другий, а лише перший). Втім, внаслідок так званого "касетного скандалу" взимку 2001 року політична ситуація в країні загострилася. За рік, у березні, мали відбутися парламентські вибори, підготовка до яких вже, по суті, розпочалася. Я не поділяв позиції політичних сил, які почали акцію "Україна без Кучми!", як і тих, хто переконував: "Україна – тільки з Кучмою". Однак свідомо підписав заяву, спрямовану на стабілізацію політичного життя в державі і агітував на це Ющенка. Я мав на те декілька причин. По-перше, відповідно до діючого законодавства, ми могли наблизити парламентські вибори лише на якихось 3-4 місяці. То чи варто було заради цього "робити революцію"? По-друге, не хотілося зводити нанівець плідну співпрацю Президента, уряду та парламентської більшості. Статистичні показники дозволяють впевнено заявляти, що це був період найефективнішого економічного та політичного розвитку України. За рік ми на 60 відсотків виконали зобов'язання перед Радою Європи, чого не було зроблено як у попередні чотири роки. Так і в наступний період. А головне – було досягнуто суттєвих результатів в економіці та поліпшенні життя народу. І я тут не віддаю перевагу ані Ющенку, ані Кучмі, ані спікеру парламенту. Цей успіх забезпечила співпраця всіх трьох гілок влади. То як ми могли з Віктором Ющенком підтримати заклик: "Україна – без Кучми!"? Ми вважали, що спочатку треба розібратися, хто причетний до вбивства Гонгадзе. Дати належну правову оцінку "касетній справі". А підписана нами спільна заява, гадаю, була певним гальмом і стримала реакцію суспільства.

(Ющенко В. Вірю в Україну. – К.: Вид-тво ім.О.Теліги, 2004. – С. 16.)

Ось чому НУ-НС має виключити обох перебіжчиків, але в першу чергу саме Плюща, і таким чином забезпечити працездатність помаранчевої коаліції. Якщо це станеться, коаліція буде у повному складі – 228 депутатів, в тому вигляді, за який віддали голоси виборці.

Остання заява Плюща лише підтверджує актуальність і нагальність такого кроку для президентського блоку.