Конкурсна комісія ДБР: тест на fair play

Минулого року пройшов відбір директора та співробітників Національного антикорупційного бюро, керівників та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також майже 700 керівників місцевих прокуратур. У 2015-му відбулися інші відкриті конкурси, зокрема – сформовано майже повний склад керівництва Національного агенства з питань запобігання корупції.

Наразі у розпалі конкурс на заняття ключових посад у Державному бюро розслідувань.

Під кожен із згаданих конкурсів формувалися відповідні конкурсні комісії, більшість з яких утворювалася за принципом ad hoс.

Порядок формування та діяльності конкурсних комісій насамперед визначаються профільними законами – "Про НАБУ", "Про прокуратуру", "Про ДБР". Тобто, єдиного документу, який би містив загальні правила щодо конкурсних комісій при органах державної влади, українське законодавство не має. Через це вимоги до претендентів у члени конкурсних комісій, порядок діяльності комісії та інші правила самого конкурсу дещо відрізняються.

Однак, згадані профільні закони в частині формування та діяльності конкурсних комісій все таки мають характерну спільну рису. Вони жодним чином не визначають ні організаційно-правової форми таких комісій, ні правового статусу її членів.

Треба відзначити, що відсутність орієнтирів стосовно організаційно-правової форми конкурсної комісії не є надто великою проблемою. Позаяк, відповідно до Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, будь-які рішення конкурсних комісій – як індивідуальної дії, так і загального характеру – можуть бути оскаржені.

Інша справа – правовий статус членів конкурсних комісій. 

З огляду на характер діяльності комісій, чітко визначений правовий статус її членів мав би забезпечувати їхню незалежність та незаангажованість.

Незалежність та незаангажованість посадовця, як правило, забезпечується накладенням на нього низки позитивних обов'язків та обмежень. Для прикладу, держслужбовці не мають права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити особливе ставлення до певних політичних партій.

Обмеження, передбачені для суддів, ще ширші. Так, закон забороняє нагороджувати суддів державними нагородами та іншими відзнаками. Відтак, означена заборона є обмеженням і для самих суддів – суддя до припинення повноважень не може прийняти нагороду чи відзнаку, і для тих посадових осіб, які мають намір нагородити суддю.

Мета цих обмежень доволі проста – не дати вищим посадовим особам держави підкуповувати суддів нагородами і відзнаками, адже служителі Феміди уповноважені приймати вкрай важливі рішення. І ці рішення мають бути об'єктивними та відповідати принципу верховенства права, а не бути ухваленими з огляду на "теплі" стосунки з вищим керівництвом.

Аналогічна ситуація складається і у випадку з конкурсними комісіями, які обирають ключових посадовців правоохоронних органів. 

НАБУ, САП та ДБР – це джерела особливої небезпеки для перших осіб держави та очільників впливових міністерств і відомств. Тому конкурсні комісії фактично відповідальні за те, чи будуть ключові посадовці цих правоохоронних органів керуватися фактичними даними та законом, чи – політично узгодженою позицією.


Натомість жодних згадок про статус чи обмежень для членів конкурсних комісій закони про НАБУ, прокуратуру та ДБР не містять. Цей прикрий факт може вилитися у серйозну проблему, перші ознаки якої вже проявили себе.

Так, у жовтні трьох членів конкурсної комісії з обрання вищого керівництва ДБР нагородив Президент Петро Порошенко. Партнер юридичної компанії "Саєнко Харенко" Тетяна Сліпачук та перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова отримали звання "Заслужений юрист України".



Їхній колега, нардеп Євген Дейдей, отримав ювілейну медаль "25 років незалежності України", про що парламентар опублікував новину у себе на Facebook-сторінці.



До того ж біографія Тетяни Сліпачук підказує, що вона має давні ділові стосунки з заступником голови Адміністрації Президента Олексієм Філатовим. Об'єднує правників не лише спільне місце роботи, юридична фірма "Василь Кісіль і партнери", але й напрям – вирішення судових та арбітражних спорів.

Зважаючи на мій попередній аналіз ситуації навколо створення ДБР, виникають серйозні сумніви, що конкурсна комісія буде спроможною протистояти політичному тиску під час обрання вищого керівництва Бюро.

Пригадується, що до призначення в НАЗК Наталії Корчак, яку згодом обрали головою Агенства, багато експертів відмічали її політичну заангажованість. Підтвердження цього не змусило нас довго чекати: епопея із запуском системи е-декларування довела, що Наталія Миколаївна скоріш за все орієнтується на позицію вищого керівництва держави, аніж на вимоги законодавства.

Тому цілком доречно підіймати питання про виключення членів конкурсної комісії, які отримали державні нагороди з рук Президента України саме під час реалізації покладених на них завдань стосовно обрання керівництва ДБР. Інакше отримаємо не сучасне та ефективне правоохоронне відомство, а чергову політично "вмотивовану" державну установу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.