Олександр Лємєнов Менеджер Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ

Перевірка е-декларацій: місія здійсненна?

14 лютого 2017, 09:59

Півтора місяці тому розпочався другий етап електронного декларування статків публічних службовців. Кількість поданих щорічних е-декларацій за 2016 рік сягне приблизно 700 тисяч. Іншими словами, члени Національного агенства матимуть в 7 разів більше роботи, ніж за попереднього етапу.

Між тим, офіційно не було перевірено жодної з поданих е-декларацій. Члени НАЗК спочатку "бігали" за Сергієм Лещенком та його квартирою. Згодом надумали перевірити викладання того ж таки Лещенка в поважному Українському католицькому університеті на магістерці.

Не пройшли повз команди Саакашвілі. Трудівники з НАЗК зафіксували преміювання Юлії Марушевської на цілих 500 гривень. При цьому забули про сотні тисяч, якими самі себе "нагородили" за інтенсивність праці в жовтні.

Загалом на зарплату співробітників НАЗК минулого року було витрачено 65,6 млн гривень.

Та чи "напрацювали" вони на подібні колосальні витрати з боку держави на їхнє утримання?

НАЗК вже кілька місяців грало в юридичний пінг-понг з Міністерством юстиції стосовно узгодження Порядку повної перевірки е-декларацій чиновників. Врешті-решт 10 лютого НАЗК під тиском прийняло Порядок і вже 13 лютого Мін'юст його зареєстрував. Тут не можна сказати, що вина лежить на одній зі сторін. На руку цей процес був усім представникам влади, адже тим часом е-декларації ніхто не перевіряв.

Отож, що ми маємо на сьогодні? І чого має досягти НАЗК при перевірці декларації?

По-перше, розпочати офіційно перевіряти подані дані в систему. Для цього НАЗК потрібен доступ до реєстрів і запущена автоматизована система перевірки поданих в систему даних. Всім зрозуміло, що вручну неможливо перевірити таку кількість документів. Так ось, в бюджетному запиті на 2017-2019 роки не передбачено видатки на розробку та запровадження автоматизованої системи перевірки електронних декларацій.





По-друге, для перевірок потрібен повноцінний доступ до інформаційних баз даних державних органів. Наразі доступ мають лише до:

- бази даних підсистеми НАІС "Єдиний державний реєстр МВС";

- Реєстру платників податків-фізосіб, які мають у власності (іншому праві користування) значні пакети акцій (10 і більше відсотків статутного капіталу) емітентів;

- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- інформації про набуті до 1 січня 2013 року речорві права на земельні ділянки, а також про вартість їх придбання;

- Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- Державного суднового реєстру України та інформація із Суднової книги України;

- Державного реєстру цивільних повітряних суден України.

По-третє, прийнятий Порядок повної перевірки зовсім не ідеальний. Серед ідентифікованих нами в Секретаріаті Коаліції "Декларації під контролем" проблем:

- не встановлено строки надання відповідей про прийняте рішення щодо проведення повної перевірки та відповіді щодо результатів перевірки особам, які повідомили про порушення антикорупційного законодавства, клопотали про проведення відповідної перевірки;

- незрозуміло розподілено черговість проведення перевірок за інформацією від фізосіб, юросіб та зі ЗМІ;

- можливе уникнення повної перевірки, якщо Агенство не може сплатити за отримання відповідної інформації, наприклад з іноземних реєстрів;

- направлення декларанту листа за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку, де слово "або" дає право надіслати програмними засобами, про що сам декларант не буде знати, адже після подання декларації чиновник навряд чи буде моніторити свій "електронний кабінет";

- у випадку неможливості отримати необхідні дані протягом граничних строків проведення перевірки (через затягування процедури в судовому порядку чи очікування відповідей на запити з іноземної юрисдикції), НАЗК проводить перевірку за наявними відомостями;

- прописана абсолютна нісенітниця про "неприпустимість свавільного втручання" під час перевірок, адже за жодних обставин цього не має право робити жоден з органів публічної влади;

- et cetera.

Як наслідок, в мене виникають великі сумніви, що Національне агенство з питань запобігання корупції спроможне повноцінно виконати одне зі своїх фундаментальних завдань – перевіряти електронні декларації публічних службовців.

Ми можемо стати свідками ситуації, коли е-декларації постійно подаються в систему, їх нібито перевіряють, але кінцевої мети запуск системи е-декларування не дав – не знаходитимуть відповідні порушення, а тому публічних службовців не буде притягнено до відповідальності.

Але ж навіщо тоді цю систему запускали? Щоб вона стала черговою "юридичною ширмою" для незаконного збагачення чиновників?

Коментарі — 1
Виктор Тарасов _ 14.02.2017 10:39
IP: 46.175.78.---
Діагноз відомий для всіх притомних людей в Україні – до влади дорвалася банда злочинців та шахраїв, яка успішно навішала та продовжує навішувати локшину на вуха українців. Що робити? Відповідь може бути тільки одна – інтенсивне "лікування" переважно хірургічними методами.
ONLINE
Свобода слова541 Aтака Путіна1098 Уряд реформ291 Корупція1052 Україна та Європа882
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter