Тимошенко – це Марадона української сучасності
Читач любить порівняння. Мислити образами цікавіше. Наприклад, колись в 1990-х за симпатичну зовнішність Ющенка порівняли з Кеннеді – і якось воно закріпилося на асоціативному рівні.
Потім, у переддень Помаранчевої революції, Ющенка називали "українським Гавелом". І "Дзеркало тижня" жартувало: "Яка країна – такий і Гавел".
Але ці всі заяви на адресу Ющенка були дані авансом. Він не став Гавелом. Тим більше Гавелом не став Янукович. Взагалі жоден український політик не доріс до того рівня, щоб бути включеним у цей міжнародний обмін асоціаціями.
Точніше, ніхто, крім Тимошенко.
У мене Тимошенко асоціюється з Марадоною. Не з нинішнім Марадоною – клієнтом наркодиспансерів, а з Марадоною розквіту його кар'єри, коли він був кращим футболістом світу.
Марадона був геніальним гравцем, який викликав психоз у фанів. Марадоні пробачали всі його слабкості – він мав здатність безкоштовно дарувати людям щастя.
Так само фани Тимошенко готові пробачати їй все, що на Заході давно призвело би до самознищення політика. Готові пробачати її жалюгідну декларацію чи перебільшення або брехню, видані у виборчому запалі, чи "кидки" Ющенка. Готові пробачати в обмін на ейфорію, яку породжує Тимошенко після виголошення своїх заяв.
Марадона уже п'ятнадцять років не грає за "Наполі", однак його досі обожнюють у Неаполі – портрети Марадони висять на будинках, він один із символів міста, наліпки з його обличчям розклеєно на мопедах...
Кому по-справжньому має дякувати Тимошенко, так це своїм політтехнологам. Вони молодці – зрозуміли здатність свого лідера бути "марадоною", і на цих виборах футболки з портретом Тимошенко були, можливо, єдиним дефіцитом з усього розмаїття агітаційної продукції, яке миттєво перетворювалося на сміття.
На Заході є таке поняття як "ікона сучасності". І з українських політиків під це підпадає тільки Тимошенко.
Коли Марадона на чемпіонаті світу в 1986 році забив гол рукою, він вимовив геніальну фразу: "Це була рука Божа". У Тимошенко на будь-яку претензію чи критику знайдеться таке ж абсурдне пояснення, за яке фани будуть любити її ще сильніше, а вороги – ще сильніше ненавидіти.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
