Трапилася показова історія.
Вчора до "Української правди" приїздив журналіст каналу СТБ Сергій Андрушко. Він запропонував записати інтерв'ю, оскільки готував сюжет щодо неполіткоректної заяви Ющенка про відсутність у Тимошенко будь-якого нерухомого майна.
Журналіста СТБ цікавила "Українська правда", оскільки напередодні ми опублікували статтю "З життя державної еліти: новий маєток родини Юлії Тимошенко", де описали тенденцію, як в родини прем'єр-міністра попри будь-яку кризу з'являється щороку по новій "хатинці".
Журналіст СТБ записав інтерв'ю, але сюжет в ефір... не вийшов.
Колеги на СТБ повідомили, що це знову було рішення головного редактора каналу Олексія Мустафіна.
При тому, що випусковий редактор дав сюжету зелене світло – інакше журналіст СТБ просто не приїхав би до нас.
Це – не перший сюжет, знятий Мустафіним з ефіру.
У жовтні він заборонив показ сюжету на тему можливого плагіату в Партії регіонів, коли з'ясувалося, що гімн Януковича "Лідер" дуже схожий на пісню Тото Кутуньо про кохання.
Не вперше в подібну ситуацію потрапляє й "Українська правда".
Тоді ж у жовтні до нас приїздив журналіст каналу "Інтер", який також записав інтерв'ю на тему передвиборчих конфузів українських політиків.
Але цей сюжет також не пішов у ефір – його... заборонили редактори "Інтера". Зрозумілих причин назвати не змогли, але натякнули – через висвітлення в негативному світлі Віктора Януковича.
Чиї штаби дають команди журналістам – не принципово. Принципово інше – що до рекомендацій штабів дослухаються.
Здається, дехто дуже швидко забув 2004 рік. Тільки потім щоб не довелося вибачатися в телеефірі.
P.S. Опитав колег у редакції "Української правди", які відслідковують телеефір – частина каналів не оприлюднили відео, де Ющенко називає Тимошенко "бомжем".
Окрім як цензурою, пояснити це складно. Можливо, телеканали вирішили врятувати репутацію "гаранта", але загалом-то це – не їх клопіт. Якщо політик такого рівня дозволив собі такі заяви – значить, це його відповідальність.
І уявити подібну змову мовчання в Європі, куди Ющенко з Тимошенко щосили "інтегрують" Україну, просто неможливо.
Якщо Берлусконі принижує своїх опонентів або президентів інших країн – це іде в ефір, хоча українські цензори напевно би заборонили це аргументацією, що таким чином завдається удар по репутації італійського прем'єр-міністра.
Але це – клопіт Берлусконі, а не журналістів. І вони повідомляють про це, щоб через суспільний осуд привчити політиків бути відповідальними – і зі своїми кишенями, і зі своїм язиком.
Почому «сінокос» на митниці? Або як Калєтнік гроші на вибори збирає? Володимир Горковенко Сегодня, 02:05 
Каннский дневник. Экзорцизм, православие и любовь Юлия Мак-Гаффи Сегодня, 00:07 
Закон про трансплантологію чи узаконене вбивство?! Тетяна ХИТРИК Вчера, 19:14 
Марш вишиванок Олесь Доній Вчера, 17:11 
а) Ющенко весьма удачно пошутил (съязвил, сыронизировал...). Другое дело, что с ним это случается крайне редко, да и ирония была направлена против второго лица в государстве, что не может не бить по имиджу страны.
б) Мустафин – банальный перестраховщик, побоявшийся ставить в эфир сюжет, в котором развенчивается миф о бессребреннице-премьере. Что понятно, учитывая его партийную принадлежность к СДПУ (о).
P.S.
1.Цензура отнюдь не наступает, поcкольку она в большинстве наших СМИ никуда и не пропадала:)
2. Слово "бомж" не принадлежит к разряду ненормативной лексики (непечатной брани).
Прежде чем войти в обиход, это было милицейское сокращение от сочетания "без определенного места жительства". Менты использовали его вместо слов "бродяга, странник", имевших в русском языке некий романтический флер:) Бранным его никак нельзя назвать.