Профанація від Анатолія Могильова. Епізод 2

Схоже, Міністерство внутрішніх справ вчинило серйозний промах з законом "Про доступ до публічної інформації".

Минулого тижня я розповідав, що на сайті МВС вивісили неправдиву інформацію, де детально розповідали, що у них функціонує відділ забезпечення доступу до публічної інформації (в складі Управління документального забезпечення МВС) та навіть навели номер телефону 254 76 43, за яким приймають запити.

Але дослідним шляхом вдалося встановити, що все це чистої води окозамилювання:

а) вказаний номер телефону доступу до публічної інформації є... телефоном довіри МВС.

б) в самому Управлінні документального забезпечення МВС заступник керівника повідомив, що в них немає жодного відділу забезпечення доступу до публічної інформації.

Це при тому, що закон про доступ до публічної інформації вже діє понад два місяці!

Крім того, виявлене мною явище є прямим нехтуванням з боку МВС указу президента Януковича "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації" ще від 5 травня 2011 року.

Міністерство Могильова жодним чином не коментувало виявлені порушення. Водночас в непрямий спосіб вони визнали, що закон у них не діє.

Так, на сайті МВС було переписано розділ "Доступ до публічної інформації".

По-перше, з сайту прибрали твердження, що відділ забезпечення доступу до публічної інформації створено в складі Управління документального забезпечення МВС.

Тепер просто написали, що відділ створено. Але де саме – не повідомляється. Тобто перевірити цю інформацію неможливо.

По-друге, з сайту прибрали номер телефону, за яким можна подавати запити про публічну інформацію.

Тобто МВС визнало, що поданий ними раніше номер 254 76 43 не має жодного стосунку до надання публічної інформації.

Тепер на сайті не вказано жодного номеру.



Щоправда, в одному з повідомлень на сайті є лінк "форма запиту на інформацію", за яким відкривається файл у редакторі "Word". Там повідомляється, що "Запит на інформацію може бути поданий (...) по телефону (044) 256-1110".

Після неодноразових дзвінків на цей номер протягом кількох днів там нарешті відповіли, що це... "Приймальня громадян МВС", і жодних запитів з надання публічної інформації вони не приймають.



У "Приймальні громадян" з питань доступу до публічної інформації знову... адресували до номера 254 76 43, який є тим самим "телефоном довіри МВС".

"За цим номером ми приймаємо інформацію про скоєння злочинів або неправомірні дії працівників міліції", – повідомив черговий та адресував за запитами на номер 256 15 84.

Це виявився номер відділу звернення громадян, який за законом "Про звернення громадян" реєструє отриману в письмовому вигляді через пошту кореспонденцію.

Ні усні запити про надання публічної інформації, ні взагалі жодних послуг в рамках нового закону там не надають.

Єдине, чим була корисна співрозмовниця за цим номером – вона надала телефон 254 98 52, який закріплено за людиною, що перевіряє електронну скриньку vidkrytist@mvs.gov.ua, створену для надсилання запитів про надання публічної інформації.

Принаймні, за цим номером можна дізнатися, чи отримано Міністерством внутрішніх справ запит про надання публічної інформації, відправлений електронною поштою.

Водночас, як і раніше, усні запити до МВС подавати неможливо.

Для порівняння, на сайті Служби безпеки України наведено майже коректну інформацію про тих, хто займається у них наданням публічної інформації.

Так, вказано номер телефону для отримання запитів – 226 25 64. Зателефонувавши туди, дізнаєшся, що також потрапив у "Приймальню громадян", але там кажуть правильний номер сектору надання публічної інформації – 255 84 33.

За цим номером відповідає жива людина – вона підтвердила отримання запиту електронною поштою, зареєструвала його і обіцяла надати відповідь в установлений строк.

Крім того, на сайті СБУ з помилкою вказаний e-mail для надсилання запитів – після нижнього підкреслення стоїть пробіл.

З пробілом лист не відправляється взагалі. Але якщо здогадатися і прибрати пробіл, то лист доходить саме туди, куди треба – в сектор надання доступу до публічної інформації.



Тобто, навіть попри деякі неузгодженості, ситуація в СБУ набагато краще, ніж в Міністерстві внутрішніх справ.

І насамкінець. Оскільки МВС протягом двох місяців так і не запровадило повноцінну роботу в напрямку доступу до публічної інформації, 19 липня мною було надіслано заяву до Генеральної прокуратури України щодо невиконання згаданого закону.

Заява складена юристами, які порадили зробити її публічною, щоб інші громадяни, які стикаються з невиконанням закону, могли скаржитися до Віктора Пшонки, використовуючи цей текст як типовий зразок.

Генеральному прокуророві України

Пшонці В.П.

Лещенка С.

Журналіста Інтернет-видання

"Українська правда"

Заява про порушення Міністерством внутрішніх справ України законодавства про доступ до публічної інформації

У ході виконання своїх професійних обов'язків я, як журналіст Інтернет-видання "Українська правда", дослідив питання забезпечення виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" у Міністерстві внутрішніх справ України. Мною встановлено, що Міністерством внутрішніх справ не додержано положень зазначеного Закону (N2939-VI від 13.01.2011; далі – Закон), а також Указу Президента України "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації" від 05.05.2011 N547/2011.

Так, мною було встановлено, що попри набуття чинності Законом ще 09.05.2011 та всупереч конкретним дорученням, що містяться в Указі Президента N547/2011 та спрямовані на виконання Закону, зокрема, центральними органами виконавчої влади, в Міністерстві внутрішніх справ станом на 19 липня 2011 року не функціонує спеціальний структурний підрозділ (або не визначені відповідні посадові особи), який організовує у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою володіє Міністерство. Детальніше про встановлені факти у додатку (витяг з публікації на сайті "Українська правда").

Такий стан справ суперечить статтям 3, 14 та 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також статті 2 Указу Президента України N547/2011.

Це свідчить про очевидне порушення вимог закону та може завдати істотної шкоди інтересам фізичних та юридичних осіб, право яких на доступ до інформації за таких умов не може бути задоволено належним чином. Право на доступ до інформації є основоположним правом людини, що гарантується статтею 10 Європейської конвенції про права людини, статтею 34 Конституції України, статтею 5 Закону України "Про інформацію" та Законом України "Про доступ до публічної інформації". Його додержання є необхідною умовою для реалізації інших конституційних прав та свобод.

З огляду на зазначене прошу:

1. У порядку статті 20 Закону України "Про прокуратуру" здійснити прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням Міністерством внутрішніх справ України Закону України "Про доступ до публічної інформації", зокрема провести перевірку того, чи виконано та забезпечено реалізацію на практиці таких вимог Закону і Указу Президента:

- створено і забезпечено функціонування спеціального структурного підрозділу з організації доступу до публічної інформації (або визначено і забезпечено роботу відповідальних за це посадових осіб міністерства);

- запроваджено облік інформаційних запитів;

- визначено спеціальні місця для роботи запитувачів із документами, що містять публічну інформацію, їх копіями, обладнано такі місця відповідною оргтехнікою;

- створено умови для подання інформаційних запитів громадянами з обмеженими фізичними можливостями;

- створено з метою доступу до публічної інформації та її збереження систему обліку публічної інформації, що знаходиться у володінні Міністерства, забезпечено обов'язкову реєстрацію в цій системі документів, оприлюднення зазначеної інформації на офіційному веб-сайті Міністерства;

- забезпечено оприлюднення на офіційному веб-сайті та в інший спосіб і регулярне оновлення інформації відповідно до статті 15 Закону, у тому числі забезпечено своєчасне оприлюднення проектів правових актів;

- оприлюднено перелік відомостей, що можуть становити службову інформацію, та додержано при цьому положень Закону, що забороняють відносити до службової інформації відомості, не передбачені в статті 9 Закону.

2. У разі встановлення порушень закону внести прокурорський припис про їх негайне усунення відповідно до статті 22 Закону України "Про прокуратуру" та вжити заходів для притягнення до відповідальності осіб, винуватих у порушенні закону.

У зв'язку з цим звертаю вашу увагу на те, що відповідно до статті 3 Указу Президенту N547/2011 на керівників центральних органів виконавчої влади покладено персональну відповідальність за забезпечення належного виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

3. Поінформувати мене про вжиті заходи прокурорського реагування у строки, встановлені законодавством.

З повагою,

журналіст Сергій Лещенко

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.