Що має бути на місці ''Межигір'я''? Відповідь підкаже приклад ''Штазі''

Серед безлічі музеїв у Берліні є один, який міг би стати гарним прикладом для наслідування в Україні – це музей Міністерства державної безпеки, більш відомого як "Штазі".

Він розташований в приміщенні, де, власне, і була штаб-квартира цього репресивного органу часів соціалістичної Німеччини.

В принципі, саме за таким прикладом у 1991 році мав би відкритися музеї злочинів комунізму в нинішньому приміщенні адміністрації президента на Банковій, а також експозиція КДБ в сьогоднішній штаб-квартирі СБУ на Володимирській.

Але замість музейних наглядачів у ці будівлі переїхали керівники сучасної України та начальники спецслужби. Ні тоді, ні тим більше зараз вони не відчувають дискомфорту від того, щоб працювати в приміщеннях, звідки віддавалися команди "труїти" та знищувати власних співгромадян.

Якщо Янукович побудував вертолітний майданчик (за іншою версією – теплиці) на місці колишнього кладовища Межигірського монастиря, то дивуватися немає чому в принципі.

Зате є чому дивуватися в берлінському музеї "Штазі". На другому поверсі для огляду пропонуються робочі апартаменти керівника спецслужби Еріха Мільке.

Щоб перетворити цю територію в музей, там нічого не чіпали, а просто встановили обмежувальні стрічки.













Таким чином, німці зберегли первинний вигляд кабінету Мільке разом з його приймальнею, кімнатою відпочинку, спальнею, кухнею та санвузлом.

Нічого не нагадує? Так, саме так. Сьогоднішні українські чиновники, подібно до Мільке, влаштовують собі зони відпочинку разом із індивідуальними туалетами прямо в робочому кабінеті.

Щоправда, інтер'єри в "чесних" українських депутатів та міністрів на порядок розкішніші, ніж у найстрашнішого німецького чиновника, що керував "Штазі" протягом майже 40 років.



Ну а доля Мільке склалася не дуже добре. Після падіння Берлінського муру він був арештований. Колись всесильний діяч був поміщений під варту. В 1993 році його засудили до шести років тюрми за вбивство двох берлінських поліцейських, яке сталося... 62 роки тому, в 1931 році.



Ще через два роки, в 1995-му Мільке був достроково звільнений з-під варти з гуманістичних міркувань.

На цьому фото людина, якої боялася німецька нація, їде з тюрми додому в автомобілі швидкої допомоги.



Мільке оселився у двокімнатній квартирі, а закінчив життя в будинку пристарілих.

Робити музей з адміністрації президента або Служби безпеки України вже запізно. Автентичні радянські інтер'єри втрачено, а сучасні становлять сумнівну цінність.

Натомість німецький приклад дає гарну відповідь на питання, яке рано чи пізно може постати в Україні: що має бути на місці "Межигір'я"? Це – не просто резиденція площею 140 гектарів. Це – символ диких грошей, диких смаків та дикої безкарності.

І, насправді, там створено всі умови для відкриття нового туристичного атракціону. Який можна назвати просто і водночас зрозуміло – "Парк-музей української корупції".