Політична корупція. Є шанс поборотися
Це той випадок, коли не шкодуєш про свій вибір працювати у парламенті. Сьогодні Верховна Рада схвалила закон про запобігання політичній корупції, який був підготовлений очолюваною мною робочою групою депутатів і громадянського суспільства.
Цей закон залишиться в історії під непримітним номером 2123-а. Дехто з депутатів, які голосували "за", у запалі місцевих виборів не вчитувалися в текст. Дехто тиснув на кнопку, просто керуючись логікою, що проект входить до пакету вимог ЄС для безвізового режиму. Насправді ж те, що відбулося – це як запровадження технології 3G або винахід електромобілів. Спочатку не все буде працювати, можливі помилки, але зроблено якісний крок в розвитку – цього разу політичної системи. І цей прогрес не зупинити, а лише вдосконалювати.
Ухвалений закон – це те, що називають нудним словосполученням "інституційні зміни". Які зроблять партійні фінанси тотально прозорими, а також дадуть альтернативне джерело коштів – замість олігархів це будуть гроші бюджету.
Схожий за змістом закон був ухвалений понад десять років тому, ще в часи Кучми, але так і не почав діяти. "Грошей немає...", – пояснювали, як завжди. Вступ закону в дію постійно відкладали, а потім його взагалі скасували. Хоча певен – якби тоді партії почали фінансуватися з бюджету, Україна уникнула би катастрофи 2013-2014 років. Бо увага до того, що відбувається в політиці, була би зовсім інша. Інфантильне ставлення, засноване на популізмі, замінило би критичне мислення.
Я вірю, що зараз суспільна свідомість зміниться дуже швидко. Бо люди та політики досі живуть на різних планетах. Щойно перша гривня з бюджету буде перерахована партіям – політики переселяться назад на планету людей, адже всі партійні видатки стануть об'єктом постійної уваги. Це тільки на перший погляд звучить наївно. Але повірте – за декілька років відбудеться ментальний злам, і увага до партійних видатків буде така, як зараз до "Вісника державних закупівель". І це поки фантастика, але настане той день, коли партії будуть здійснювати онлайн-тендери на своє обслуговування.
Законом запроваджується розкриття джерел надходжень та витрат партій. Звіти не тільки з іменами донорів, але адресами їхньої реєстрації мають публікуватися щоквартально. І тут на арену має вийте головний антикорупційний інститут – журналісти. Бо жоден прокурор не проведе розслідування краще репортерів. Які будуть досліджувати, чи часом не бомж перевів півмільйона партії любителів їсти землю на трибуні. Паралельно партійна бухгалтерія буде перевірятися новостворюваним Національним агентством запобігання корупції. За зловживання – спеціальна стаття Кримінального кодексу.
Головне, що цей закон розірве зв'язок між олігархами та політичною системою. Утримувати партії будуть українські громадяни. Це недешеве задоволення, якщо говорити в абсолютних цифрах – до півмільярда гривень щороку на всіх. Але, якщо перевести, виходить, що ціна демократії буде 80 копійок на місяць з кожного українського громадянина. Альтернатива цьому – нічого не міняти, і тоді олігархи й далі грабуватимуть український бюджет через своїх політичних сателітів.
Фінансування партій з бюджету, в тому чи іншому вигляді, є у всіх європейських країнах, за виключенням Білорусі, Молдови, Швейцарії, Мальти та України. Ухваленням цього закону ми виконуємо вимогу ГРЕКО ("Група держав Ради Європи проти корупції"). Він гаряче підтримується Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ та має позитивний висновок "Венеціанської комісії", наданий оперативно на запит нашого антикорупційного комітету Верховної Ради.
На останній раді реформ з питань боротьби з корупцією президент Порошенко підтвердив готовність підписати цей закон в день його ухвалення. А популярний зараз в Україні політик Михайло Саакашвілі відверто каже, що завдяки цьому закону, який вже діє в Грузії, там може існувати його політична партія, яка перебуває в опозиції.
Декілька цифр:
Верхня межа внеску партії від громадянина не перевищуватиме 400 мінімальних зарплат (близько 0,5 мільйона грн.). Від юридичної особи – в два рази більше, 800 мінімальних зарплат. Все жертводавці будуть оприлюднюватися, а за незаконні внески має наставати покарання.
Державне фінансування буде здійснюватися за двома напрямками.
Перший – партіям, які пройдуть до парламенту, починаючи з нових виборів будуть одноразово компенсувати видатки на кампанію в розмірі фактичних витрат – але не вище накладених обмежень.
Другий – партіям, які подолають спеціальний бар'єр, будуть щорічно надаватися кошти на статутну діяльність. А розмір фінансування всіх партій з бюджету кожного року буде визначатися за формулою: 0,02% мінімальної зарплати, помноженої на кількість осіб, що взяли участь у останніх виборах. В нашому випадку, з огляду на явку 2014 року, це 442 мільйони гривень, які розподілять пропорційно до результатів виборів 2014 року між партіями, що набрали тоді 5%. Початок розподілу – друге півріччя 2016 року.
Гроші отримають лише ті, в чиїх звітах не буде виявлено порушень закону. Спочатку передбачалося, що фінансування почнеться з 1 січня 2017, але за наполяганням партії "Батьківщина" прямо в сесійній залі цей термін перенесли на шість місяців вперед.
Чому будуть розподіляти лише серед тих партій, які присутні в парламенті? Це – політичне рішення. Треба, щоб вже цей парламент почав отримувати альтернативне фінансування. Щоб олігархи вже в цьому парламенті не виводили гроші з державного бюджету через різноманітні "укрнафти", щоб у партій були вже зараз ресурси для існування. Ми маємо змінювати культуру вже в цьому парламенті.
У версії співавторів закону та у варіанті нашого антикорупційного комітету, який готував проект до другого читання, пропонувалося розподіляти кошти серед партій, які набрали 3, а не 5 відсотків на виборах 2014 року. За рекомендацією Венеціанської комісії, для заохочення політичної конкуренції гроші мають даватися нижче прохідного бар'єру в парламент.
Але в ході розгляду голова комітету з питань правової політики Руслан Князевич зробив з голосу правку: "Ми вилучаємо всі політичні партії, які набрали 3 відсотки. Бо я вважаю, це ганьба зараз фінансувати комуністів, Тігіпка і всіх решта. А залишаємо лише ті політичні партії, які отримали право на розподіл депутатських мандатів".
Таким чином, до проведення нових парламентських виборів розподіляти бюджетні кошти будуть серед партій, які подолали 5-відсотковий бар'єр. А після виборів – серед тих, які подолали 2-відсотковий бар'єр. Тут не варто шукати логіку. Це – політичний компроміс парламенту, який дозволив зібрати 226 голосів "за".
Є багато критики, що закон консервує політичну систему. Це неправда, бо немає нових партій серед тих, які подолали 3 відсотки на виборах-2014 та яких правкою Князевича позбавили фінансування. Навпаки, закон прискорить зміну нинішньої системи. Бо, якщо спрощено та цинічно, він стимулюватиме нові партії завзятіше тиснути на старі з метою дострокових виборів, аби отримати доступ до грошей бюджету, і старі будуть змушені змінюватися. Або програють у конкурентній боротьбі новим.
P.S. Авторський колектив законопроекту доступний за посиланням.
Особисто я від себе відзначу Дениса Ковриженка та Дмитра Котляра, які писали законопроект та багато років домагалися створення інституту державного фінансування партій. Похвали заслуговує Міністерство юстиції на чолі з Павлом Петренком, яке відкликало урядовий законопроект, аби дати дорогу депутатському. Вдячний також головам комітетів Єгору Соболєву та Руслану Князевичу, спікеру Володимиру Гройсману та першому віце-спікеру Андрію Парубію, які кожен зі свого боку зробили важливе і потрібне. І схвалення цього закону було би неможливим без непримітної, але наполегливої роботи європейських дипломатів та експертів, які мотивували українську владу до цього непопулярного, але потрібного рішення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
