27 лютого 2013, 11:33

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися

Просити про помилування у президента Януковича я не буду, мені немає в чому каятися. Я – політичний в'язень цього режиму, а не злочинець. Для мене є речі важливіші свободи. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократії. Я не здійснював інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного з правосуддям.

Які інші шляхи мого звільнення? Найпростіший з них – нарешті розглянути мою справу в об'єктивному суді. Такого українського суду у нас не існує. Навіть Вищий спеціалізований суд, залежний від президента, всупереч законодавчій нормі, перевищив допустимий термін початку розгляду моєї справи на 4,5 місяці. Це означає повне розуміння замовниками моєї справи того факту, що я на 100% виграю справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Вони просто не дають мені пройти залежний український суд і дійти до ЄСПЛ. Це було б найлогічнішим шляхом мого звільнення.

Звичайно, існують й інші варіанти. Шлях звільнення за станом здоров'я, але він також виявився для мене непрохідним. Шлях звільнення через амністію також нереальний, тому що статті, за якими я засуджений, не підпадають під амністію.

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися – в Адміністрації президента України. Саме там повинні прийняти рішення – або дати можливість пройти касацію і передати справу до Європейського суду, або прийняти інше рішення. Я не збираюся робити роботу за організаторів мого арешту і придумувати варіанти, як завершити це брудне шоу. Ті, хто вляпалися в цю справу, хай самі думають над тим, як з нього вибиратися.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи реальне припинення вогню?

Вся країна обговорює можливість припинення війни. Тож декілька моїх думок з цього приводу. 1. Важливо зрозуміти, що у цьому процесі є 2 акти: припинення вогню і обговорення та підписання мирної угоди...

Утопія стає реальністю?

Англійські королі у свій час настільки захопилися самодержавʼям, що барони повстали. Їх, баронів, просто дістала звичка монархів одноосібно забирати замки, землі, гроші, свободу, життя їхніх підданих...

Зламають Порошенка – візьмуться за всіх інших

Посилення політичних репресій у нашій країні – знайома ознака скорої зміни влади. Здавалось би, антиконституційне введення санкцій щодо Порошенка було вершиною переслідування лідера опозиції...

Про танці на пороховій бочці

Після призначення Єрмака головою делегації для переговорів про мир події набувають відчутних темпів. З потенційними неприємними можливостями...

Серби починають виривати отруйні щупальці Кремля

Розгін протестантів у Сербії міг відбутися і в Києві у 2014-му. Про це розповів офіцер поліції Сергій М., з яким я зустрівся під час оборони Бахмута...

Метою переговорів із США є принципова річ: відновлення поставок зброї

Для завершення війни необхідно спочатку вийти з серіалу ілюзій заради рейтингів і оцінити реальний стан справ. Ця нова реальність виникла після того, як Президент Трамп категорично перекрив нашу перспективу членства в НАТО, а потім на додачу поставив під сумнів дієздатність 5 статті Альянсу про колективну оборону...