Першочергові завдання-тести для Вищої ради правосуддя
05 січня вступив у силу Закон "Про Вищу раду правосуддя". Згідно з судовою реформою та змінами до Конституції саме Вища рада правосуддя буде призначати, звільняти та вирішувати усі питання кар'єри суддів. Виключно Рада правосуддя розглядатиме дисциплінарні провадження щодо суддів, а її рішення практично неможливо буде оскаржити. Тепер головне питання як скористається цими надзвичайно потужними повноваженнями Вища рада правосуддя – для реального очищення та оновлення судового корпусу і відновлення довіри до правосуддя чи для консервації поточного стану.
Не буду згадувати факти, які свідчать, що ризики збереження status quo у судовій системі чи, навіть, погіршення її стану є досить значними. Нажаль, таких фактів достатньо. Поговоримо про індикатори, по яких вже найближчим часом можна буде чітко діагностувати і спрогнозувати, як діюча ВРП увійде у історію, використовуючи нові повноваження і чи не стане збереження поточного складу ВРП фатальною помилкою реформаторів.
Перш за все, це відновлення дисциплінарних проваджень стосовно "суддів Майдану". Нагадую, у ВРП зараз на розгляді близько 250 скарг стосовно таких суддів. І з квітня 2016 було розглянуто не більше 10 з них. Дуже важливо відзначити, що по УСІХ цих справах у січні-березні цього року закінчуються строки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Це означає, що більшість суддів, які виносили абсолютно свавільні рішення уникнуть відповідальності і продовжуватимуть вершити своє кривосуддя. Переконаний, багато з цих суддів вже святкують, бо впевнені, що ВРП не встигне розглянути ці справи. Однак, якщо ВРП максимально швидко реалізує закон, сформує палати та відновить розгляд дисциплінарних проваджень, то є шанс, що судді, які порушили присягу таки будуть покарані. Зараз все залежить ВИКЛЮЧНО від волі та конкретних дій Вищої ради правосуддя. І чи проявить вона цю волю буде першим індикатором того, як ВРП збирається реалізовувати новий закон – для очищеня судового корпусу чи збереження слухняних суддів у системі.
З справами "суддів Майдану" пов'язаний другий, ще більш важливий тест для ВРП з новими повноваженнями. Усі розуміють, що важливо не лише покарати суддів, які були інструментами в руках влади, але й тих, які "тягнули за ниточки". Більше двох років ми вимагали від Вищої ради юстиції з'ясувати механізми впливу на суддів і хто за цим стоїть. Є докази і загальне розуміння, що причиною масових порушень були сплановані та організовані вказівки суддям з боку влади через голів судів. Звичайно, що такі дії є злочином, розслідування яких є компетенцією прокуратури. Однак без проактивної позиції ВРП, спрямованої на з'ясування важливих обставин та сприяння розслідуванню ці розслідування приречені на провал (що і доведено на практиці). На наші неодноразові звернення до ВРЮ з вимогою сприяти слідству та вжити самостійних заходів для виявлення причин та відповідальних за масове порушення суддями присяги нам відповідали, що це поза межами компетенції ВРЮ. І от у новому закону з'явилась "Глава 10", яка саме на ВРП покладає відповідальність за вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Ситуація з "правосуддям" у часи Майдану (і не тільки) є прямим наслідком порушення принципу незалежності суддів, які звикли отримувати і виконувати вказівки. При розгляді дисциплінарних проваджень по справах Майдану це стає очевидним, а найважливіше з'являються відповідні докази як ці механізми діяли і хто був до них причетним. І тут наступає момент істини – чи Вища рада правосуддя скористається своїми новими повноваженнями та докладе максимальних зусиль, щоб виявити і викрити усі ці факти, спрямувати слідство до винних осіб і тим самим нарешті зламати механізм адміністративного впливу на суддів та його сприйняття всередині системи. Чи вона займе попередню позицію – толерування цим явищам у судовій системі. Тільки якщо раніше ВРП могла прикриватись відсутністю повноважень, тепер це буде злочинною бездіяльністю та співучастю. Яку роль для себе обере ВРП дізнаємось уже скоро.
Ще один тест, який пройде найближчим часом ВРП – призначення безстроково суддів, у яких закінчились повноваження. Після майже дворічної епопеї з понад 700 суддями, яких мала би призначати Верховна рада, але таки не призначила їх доля опинилась у руках ВРП. Нагадаю, серед них є такі персони, як київські судді В. Кицюк та О. Білик, які у часи Майдану масово карали невинних автомайданівців. Є і Ужгородський суддя Михайло Ротмістренко, якого поліцейські вже двічі документували за кермом у стані сп'яніння. А ще цілий ряд суддів, щодо законності статків яких є великі сумніви. Наприклад, суддя з Одеси Салтан Людмила чи суддя з Харкова Попович Ірина. І тут дуже важливо побачити як ВРП буде реалізовувати п.48 Перехідних положень ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якого ВРП може відмовити у внесенні Президентові подання про призначення судді безстроково при наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням.
Усі ці завдання-тести ВРП повинна пройти у найближчі 2-3 місяці. Нажаль, попередній досвід не додає оптимізму. Єдина надія на жорсткий та системний суспільний контроль за кожним кроком Вищої ради правосуддя та не менш жорстку реакцію у випадку провалу цих завдань.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
