Політики мусили подарувати суспільству інструментальну шкалу оцінки їхньої ефективності. Скористаймося
Проект Коаліційної угоди суб'єктів майбутньої парламентської більшості, оприлюднений до річниці початку Другого Майдану, вже викликав чимало нарікань галузевих фахівців. Ця критика має різний рівень компетентності та об'єктивності, хоча неможливо заперечувати наявність системних вад КУ.
Зокрема, у ній так і не з'явився розділ "Зовнішня політика". Зовнішні пріоритети коаліції розпорошено по кількох розділах угоди. Ймовірно, що президент вважає зовнішню політику предметом виняткової власної компетенції, відтак не допустив її включення до переліку договірних позицій.
Неконкретним є розділ "Конституційна реформа". Він такий куций, що може бути наведеним тут повністю:
"ІІ. КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА
Ми будемо проводити реформи, які потребуватимуть внесення змін до Конституції України. Ми прагнемо зробити процес внесення змін до Конституції прозорим та якісним.
1.Забезпечення публічного та відповідального процесу внесення змін до Конституції України
1.1.Створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України (далі -ТСК) для підготовки узгоджених Коаліцією змін до Конституції України. ТСК має діяти на засадах відкритості, гласності, професіоналізму, науковості, колегіальності та незалежності у
прийнятті рішень;
1.2.Персональний склад ТСК формується з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій у Верховній Раді України, при цьому переважну більшість у ТСК матимуть представники Коаліції. До участі у роботі ТСК будуть залучені
Президент України, Кабінет Міністрів України, та експерти у галузі конституційного права;
1.3.Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України готує узгоджений законопроект про внесення змін до Конституції України з урахуванням висновків Венеційської комісії."
Як бачимо, ідеологію конституційної реформи має сформувати сама ТСК. Технічне завдання на проект конституційних змін також винесено за рамки угоди, що певною мірою знецінює її політичну вагу.
Не дає відповіді угода і на таке дражливе для суспільства питання, як продаж земель сільськогосподарського призначення. Позитивної відповіді на це питання чекають наші міжнародні фінансові партнери, але суспільні настрої в Україні заперечують перетворення сільськогосподарських угідь на товар. Тому знайдено перехідну форму – продаж права оренди та можливість використання цього права як банківської застави – дістати праве вухо лівою рукою.
Вади угоди можна перелічувати довго, однак неможливо заперечувати тієї обставини, що сам процес підготовки цього тексту та його зміст є кроком вперед у політичній практиці України.
В угоді вказано терміни реалізації її положень, не усіх. Відтак її текст може бути розбитим на рубрики, які являтимуть собою пункти календарного плану, з графою "відмітка про виконання". Календарний план може бути інтерактивним, з лічильником: "До остаточного вичерпання терміну реалізації пункту (наприклад) "Ліквідація корупційних схем у державному секторі. Протягом ІІ кварталу 2015 року" лишилося така-то кількість місяців, днів, годин, секунд".
Текст не містить визначення відповідальних установ за виконання його пунктів, але було б цілком логічно визначити, що у парламенті це будуть відповідні комітети, а також конституційна ТСК, а в уряді – відповідні міністерства. Персонально – керівники цих органів.
Коаліційна угода це публічне, добровільне зобов'язання влади перед суспільством, критерій її ефективності. І у цьому її значна суспільна користь.
