16 травня 2015, 15:22

МВФ vs ФБ

Марко Цукерберг відмовив Петрові Порошенку у запиті щодо відкриття українського офісу фейсбуку. Так само він, визнаючи, що рівень підтримки запиту стосовно блокування популярних у фейсбуці сторінок українців, сягнув "історичного максимуму", близько 47 тисяч, усе ж заявив, що блокування здійснювалося правомірно – відповідно до політики адміністрування соціальної мережі.

Ідеолог, розробник і співвласник фейсбуку цілком може дозволити собі таку поведінку, бо сам встановлює правила регулювання відносин у створеному ним середовищі та визначає логістику його функціонування і розвитку. Робить він це відповідно до власних уявлень про добро і зло. Слід віддати належне – фейсбук не підвладний явним інтересам корпорацій, політичних угруповань чи окремих держав, хоча й намагається знаходити компроміси з авторитарними режимами. Це забезпечує доступ до нього людям у країнах далеких від демократії.

Разом з тим соціальні мережі, пошукові системи, вікіпедія та інші інтернет служби являють собою неодмінну складову впливу на життя дедалі більшої кількості людей. Вони є частиною способу існування – комунікації, бізнесу, освіти, лікування, мистецтва, а також політики і влади.

Вплив фейсбуку та інших глобальних цифрових сервісів на громадян у різних країнах незабаром буде співставним з впливом національних урядів. При цьому корисність цих сервісів, а відповідно і рівень довіри до них, часто значно вищі за корисність влади та рівень довіри до неї. І то навіть у розвинених країнах. (Зауважимо, що центри управління згадуваними сервісами знаходяться у США.) М. Цукерберг розробляє проект забезпечення безкоштовного доступу до інтернету для Європи, що значно підвищить і без того високий рівень взаємодії людей у цифровому середовищі.

Блокування сторінок українських користувачів фейсбуку показало рівень його впливу на соціальний клімат в Україні. Фейсбук може стати для України ще одним Міжнародним Валютним Фондом, у розумінні зовнішнього центру управління нашою країною. Марко Цукерберг показав, що став суб'єктом української політики, за фактом. З цією реальністю слід щось робити. Вона мала б бути предметом комплексного дослідження, на підставі якого слід підготувати політичні і правові рішення. Не більше й не менше. Які? Далі буде, якщо не заблокують:).

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...