- РУС
- УКР
Патріарх Філарет: "Ми не можемо сприйняти, коли замість єдності у Христі нам хочуть нав'язати єдність під владою іноземного ієрарха"
ПОСЛАННЯ
Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА
преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
з нагоди свята Хрещення Київської Руси-України
Дорогі браття і сестри!
Повнота Православної Церкви і наша країна відзначають річницю величної події – Хрещення Київської держави, Руси-України. Сьогодні ми молитвою і богослужінням прославляємо Бога за велику милість до нашого народу, бо від язичницької темряви і тіні смертної наші предки були покликаний до світла істинної й спасительної віри. Сьогодні ми прославляємо і великого князя нашого, рівноапостольного Хрестителя Руси Володимира, який не тільки сам прийняв Православ'я, але й народ свій привів до Церкви Христової.
Згадуючи житіє святого Володимира, ми бачимо, яка вражаюча зміна сталася з ним після прийняття хрещення. У язичництві Володимир був розпусним жонолюбцем і жорстоким правителем. Після хрещення він став новою людиною: розпуста змінилася шлюбною вірністю, жорстокість – милосердям, пороки викорінилися, а чесноти розквітли. Володимир не тільки насадив у нашому народі православну віру, але й сам першим показував йому приклад життя згідно цієї віри.
Сьогодні ми святкуємо, але кожен з нас повинен усвідомити, що святкування не означає лише відвідування богослужіння чи участь у хресному ході. Саме слово "свято" нагадує нам про те, що ми повинні не тільки прославляти святих, але й самі досягати святості – як від гріха до святості прийшов рівноапостольний Володимир, як, завдяки Хрещенню Руси, до святості прийшли тисячі й тисячі наших предків.
В наш час поклоніння різьбленим бовванам і язичницьким лжебогам – велика рідкість. Але чи не є новітнім способом ідолопоклонства те поклоніння, яке людина звершує відносно самої себе? Так, це нове ідолопоклонство, в якому місце лжебогів древності посів людський егоїзм. Замість кам'яних істуканів люди поклоняються своєму розуму, мудрості, знанням, живуть для самих себе і все намагаються обернути на служіння лише собі.
Гроші, багатство, нові речі, кар'єра й життєвий успіх, різноманітні задоволення, розпуста, аморальність і вседозволеність, неправдиво найменовані "свободою", – все це новітні ідоли, яким поклоняється людство. Люди стали жити так, ніби Всесвіт з його благами й багатствами створений лише для здобуття життєвих насолод, ніби нинішнє тимчасове життя – недоторкана приватна власність людини, а не дар Божий, даний для того, щоби ми, мудро ним скориставшись, досягли життя вічного.
Згадаймо, чим вимірюється зараз успіх суспільства, країни? Двома показниками – рівнем зростання економіки та розмірами валового внутрішнього продукту. Чим вищий відсоток зростання економіки, чим більше виробляється та споживається товарів і послуг – тим країна вважається більш успішною. Але це все одно, що вірити, ніби щастя людини походить виключно від матеріального багатства. Образно кажучи, сучасне людство в переважній більшості не їсть щоби жити, а живе, щоби їсти, в той час, як апостол Павло застерігає: "Їжа для черева, і черево для їжі; але Бог знищить і те і друге" (1 Кор. 6:13).
Споживання і насолоди стали новим культом, а магазини та розважальні заклади – "храмами" цього культу. Знову людство повертається до того суспільного стану, коли головним гаслом для багатьох було: "Хліба і видовищ!"
Ми, як християни, повинні свідомо протистояти цьому новітньому ідолопоклонству, в першу чергу – в самих собі. Ми не можемо повністю відмовитися від використання благ суспільного розвитку, але ми не повинні віддавати їм свого серця, бо де скарб наш, там і серце наше (пор. Мф. 6:21). Будучи дітьми Божими, ми не повинні ставати рабами речей і задоволень, бо не можемо, за словом Спасителя, одночасно служити Богові та мамоні (пор. Мф. 6:24).
Християнин ніколи не повинен забувати, що він лише подорожній на цій землі, який прямує через тимчасове життя до життя вічного у Небесному Царстві, "бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього" (Євр. 13:14). Той, хто подорожує, намагається не обтяжувати себе зайвими речами. Він поспішає досягти місця, до якого прямує, намагаючись не затримуватися в дорозі. І навіть якщо він падає – намагається якнайшвидше підвестися для того, щоби продовжити свою путь.
Так і нам належить не обтяжуватися всім земним, пам'ятаючи, що воно тимчасове і скороминуче. Нам належить найперше шукати Царства Божого і правди його – а все інше Господь додасть нам по потребі (пор. Мф. 6:33). "Все мені дозволено – повторюймо з апостолом Павлом, – та не все корисне; все мені дозволено, та ніщо не повинно володіти мною" (1 Кор. 6:12).
Якщо ми так будемо діяти – то відкинемо і переможемо сучасних ідолів, як святий наш хреститель князь Володимир зробив це понад 1000 років тому. Як він полишив гріховне життя – хоча був і багатим, і могутнім володарем – так і ми, незважаючи на спокуси світу цього, повинні віддалятися від гріха та прагнути святості, яка є не особливою відзнакою для обраних, але є станом блаженного буття з Богом, до якого покликані всі.
Цього року ми знову святкуємо Хрещення Київської Руси в умовах, коли Українське Православ'я залишається розділеним. І кожному з нас – архієреям, духовенству і мирянам – належить робити все можливе для того, щоби це розділення подолати. Православна Церква в Україні повинна об'єднатися навколо свого першого Престолу – Патріаршого престолу Київського. Бо тут, у Києві, сталося Хрещення наших предків, звідси засяяло світло євангельської проповіді для навколишніх земель, у Києві преподобними отцями Печерськими було засвічено лампаду чернечого подвигу, у Києві тисячу років тому почав будуватися першопрестольний собор Святої Софії.
Ми шануємо і поважаємо братні православні народи, бажаємо жити з ними у єдності віри й молитви, щоби єдина Помісна Українська Православна Церква була Церквою-Сестрою, рівною за гідністю з Церквами Константинопольською і Московською, Грузинською, Румунською й іншими. Але ми не можемо сприйняти, коли замість єдності у Христі нам хочуть нав'язати єдність під владою іноземного ієрарха.
Нам хочуть нав'язати думку, що всяке розділення є злом. Але хіба не розділяючи Господь сотворив світ? Він відділив світло від темряви, небо від землі, сушу від вод. І людину Він сотворив, відділивши ребро від чоловіка для створення жінки. Нова сім'я з'являється через відділення дітей від батьків (див. Бут. 2:24), нова людина народжується у світ, відокремлюючись від тіла матері.
Так і Церква Христова існує, як єдність у багатоманітності. Бо кожна окрема людина – храм Духа Святого (див. 1 Кор. 3:16-17), кожна окрема родина – мала Церква (див. Еф. 5:22-32), а зібрана в ім'я Христове громада – спільнота, серед якої перебуває Сам Господь (див. Мф. 18:19-20). Кожна єпархія на чолі з єпископом – це місцева Церква, наділена повнотою благодатних дарів Святого Духа. А єпархії, які несуть своє служіння в межах однієї держави і одного народу, на підставі 34 Апостольського правила єднаються в Помісну Церкву. В свою чергу Помісні Церкви зберігають єдність Таїнств і віри, являючи собою єдине Тіло Христове, Глава якого – Сам Господь, а всі ми разом – члени цього Тіла (пор. Рим. 12:4-5). Всі ці розділення не суперечать єдності, так само як і єдність у Христі не заперечує окремого існування людини, родини, громади, єпархії, Помісної Церкви.
Апостол Павло засвідчує, що "нема вже юдея, ні язичника; ні раба, ні вільного; нема чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви – одно в Христі Ісусі" (Гал. 3:28). Так, згаданих відмінностей і поділів немає у Христі, але вони залишаються в реальності життя віку цього. Бо є чоловіки й жінки, є різні нації, різні культури та різні суспільні стани. І навіть у самому Тілі Христовому залишаються різні члени, кожен з яких виконує своє, відмінне від інших, служіння.
Тому неправдою є спроба деяких наших братів поставити знак рівності між єдністю Церкви Христової і єдністю структури певного Патріархату, а звільнення від влади закордонного ієрарха називати "відділенням від Церкви Христової".
Нам дорікають, що збирає нас разом і єднає не любов до Бога і ближніх, до рідної Церкви і українського народу, а ненависть і злоба, бажання йти "стінка на стінку". Маємо заперечити це не стільки словами, скільки самим своїм життям. Творімо добро всім, а найбільше – своїм за вірою (див. Гал. 6:10), православним братам і сестрам, не залежно від того, до якого Патріархату вони належать. Коли нас проклинають – благословляймо, коли нам чинять зло – творімо добро, коли нас ненавидять – молімось за супротивників (пор. Лк. 6:27-28). "Бо гнів людини не отворить правди Божої" (Як. 1:20), і нам належить не бути переможеними злом, а перемагати зло добром і любов'ю (див. Рим. 12:21).
Тож в єдності любові й миру будуймо Київський Патріархат – правдиву Помісну Православну Церкву нашого народу! Пам'ятаймо про те, що найголовніше – не тільки вірити в Бога і належати до Церкви, але й жити вірою та бути діяльним членом стада Христового. Як великий наш Хреститель князь Володимир відкинув ідолів та навернувся всім серцем до Бога, так і ми маємо відкидати ідолів сучасності, пам'ятаючи, що живемо в цьому світі не для досягнення задоволень, а для того, щоби шляхом несення свого хреста досягти спасіння і Царства Небесного!
Нехай Боже благословення перебуває над Україною, над Українською Церквою і над кожним з нас!
"Єдиному Премудрому Богу, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед віками, нині і на всі віки. Амінь" (Іуди, 1:25).
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
28 липня 2010 р.
Коментарі - 72
''Помісна Православна Українська Церква – Київський Патріархат – показала, що вона жива і діюча, що вона рідна Церква для українського народу''
"27-28 липня 2010 р. в Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені дню Хрещення Руси-України та пам'яті рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. Очолив богослужіння Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні майже всіх єпископів та представників духовенства з усіх єпархій Київського Патріархату. На богослужіннях також молилася делегація Чорногорської Православної Церкви на чолі з митрополитом Михаїлом, – узагальнює офіційний сайт УПЦ КП.
У Володимирському патріаршому кафедральному соборі столиці 27 липня відбулося Всенічне бдіння, а 28 липня – урочиста Божественна літургія. Храм та подвір'я навколо нього були наповнені богомольцями. На запричасному стиху секретар Священного Синоду єпископ Євстратій виголосив Послання Святійшого Патріарха Філарета до повноти Київського Патріархату з нагоди дня Хрещення Руси-України.
Після завершення Божественної літургії від Володимирського собору до пам'ятника князю Володимиру вирушив Хресний хід. Довжина Хресного ходу від голови до кінця колони склала понад кілометр, а загальна тривалість шляху – близько 2,5 кілометрів. Незважаючи на спекотну погоду та поважний вік – 81,5 рік – Предстоятель, Святійший Патріарх Філарет не тільки звершив двогодинну Божественну літургію, але й пройшов весь шлях ходу та очолив біля пам'ятника князю Володимиру молебень.
Після молебню Патріарх звернувся до присутніх зі словом, в якому закликав брати приклад духовного життя зі святого князя Володимира – від невір'я та гріхів навертатися до віри і праведності. Святійший Владика для сучасних законотворців поставив за приклад закони княжої Київської держави – гуманні та засновані на правді, а не на бажанні захистити інтереси лише окремих груп чи навіть осіб. Предстоятель також звернув увагу на необхідність йти дорогою правди та бути вірними Церкві. "Нас кличуть до Єдиної Святої Церкви. Але це лукавство, бо ми є помісна частина Церкви Христової. Якби нас закликали йти в Московський Патріархат – це було би більш правдивим з їхнього боку. Але вони лукавлять і хочуть нас штовхати на цей лукавий шлях, на який нам не можна ставати, якщо ми хочемо йти правдивою дорогою".
Після завершення молебню і многолітня Патріарху, ієрархам, Україні, її владі та війську, і всім православним християнам Предстоятель окропив віруючих святою водою. А по завершенні богослужіння він підійшов до преси та дав відповіді на питання журналістів. А у Михайлівському монастирі на паломників чекав чудовий спів хорового колективу "Орфей" та можливість підкріпити свої тілесні сили їжою на благодійному обіді, який був організований прот. Миколою Салабаєм, настоятелем храму Різдва Христового.
Святкування відбулося урочисто та піднесено, на нього прийшло, попри перешкоди, навіть більше людей, ніж минулого року. Таким чином сам віруючий народ показав, хто його рідний пастир, а хто лише іноземний гість. Адже, попри сприяння місцевої влади, і в Одесі, і в Дніпропетровську, і в Києві на богослужіннях Патріарха Московського було значно менше людей – від кількох сотень на молебні на Володимирській гірці до 5-7 тисяч на службах у Дніпропетровську.
Українського Патріарха не охороняла міліція, в той час як спокій московського гостя охороняли тисячі міліціонерів та працівників спецслужб, яких за це одне видання влучно назвало "найвідданішими парафіянами Патріарха Кирила". Українське телебачення надало можливість лише для 1,5-годинної трансляції літургії з Володимирського собору в запису, а радіо взагалі відмовило у традиційній трансляції богослужіння.
Але попри все це свято відбулося. Помісна Православна Українська Церква – Київський Патріархат – показала, що вона жива і діюча, що вона рідна Церква для українського народу, який їй довіряє. Тому нехай ніхто не сподівається на те, що якісь "обставини відходять у минуле" – у минуле відходять політики з їх програмами, а Церква залишається Церквою, зміцнюючись у випробуваннях та зростаючи духовно навіть в найбільш несприятливих зовніш
Із різних областей України до Київської Патріархії надійшли численні сигнали про різноманітні способи перешкоджання від'їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Руси-України.
Зокрема, відбувався тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників. Погрожували відібрати ліцензію на перевезення та створити інші "неприємності". У зв'язку з чим спостерігалася масова відмова перевізників від виконання рейсів, про які завчасно було домовлено.
В інших випадках чиновники місцевої влади настійливо "не рекомендували" духовенству Київського Патріархату їхати до Києва 28 липня.
Отримані також численні сигнали про перешкоджання проїзду автобусів безпосередньо на трасі – під надуманими приводами їх зупиняли і не пропускали далі представники ДАІ.
Всі ці випадки викликали серйозну тривогу, адже вони носять не поодинокий, а масовий і систематичний характер. Святійший Патріарх Філарет звернувся до представників державної влади за роз'ясненнями. У відповідь було повідомлено, що ніяких розпоряджень щодо вчинення перешкод у перевезенні паломників для участі у святкуванні дня Хрещення Київської Руси не давалося. Незважаючи на це, інформація про перешкоди продовжує надходити та підтверджується.
Цю неприємну картину варто порівняти з тим, як місцева влада у Одесі та Дніпропетровську всіляко сприяла доставці віруючих Московського Патріархату до місць богослужіння глави РПЦ, надаючи навіть безкоштовно автобуси та запускаючи додаткові одиниці комунального транспорту. Невже таким є вияв рівного ставлення до різних конфесій?
Тривожні сигнали з місць обов'язково будуть узагальнені, а до керівництва держави та правоохоронних органів будуть надіслані відповідні листи зі скаргами.
Протягом ночі з кількох областей України (Волинська, Рівненська, Чернівецька, Тернопільська, Дніпропетровська, Одеська та деякі інші) працівники ДАІ не випускали автобуси. Ті автобуси, які змогли виїхати, ДАІ зупиняла на під'їздах до столиці. Так, о 5.00 ранку 5 автобусів було зупинено представниками ДАІ на в'їзді до Киэва з боку м. Житомира (біля повороту на Чайку) – під приводом того, що "у Києві немає місця" для парковки. Лише після понад годинних переговорів та погроз розпочати акцію протесту на місці, автобуси були відпущені. І таких випадків є багато. В цілому через ці інциденти до Києва не змогло прибути кілька тисяч чоловік.
Детальний фоторепортаж, який свідчить про масовість Хресного ходу можна переглянути на сайті УПЦ КП та на УНІАН.
Коментарі - 43
А ще Маяковський казав Путіну: ''Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль!''
Путін все ж таки більше поважає державне знамено України, ніж наше керівництво. Український прапор, що прикрашав "Харлі Девідсон" російського прем'єра, не було перевернуто догори дригом, як під час зустрічі Януковича з Медведєвим.
Репортаж про участь глави Уряду РФ в байк-шоу "Нічні вовки" я прочитав на УНІАН.
"Ви приїхали сюди, тому що ви вільні люди, можете приїхати куди захочете, і те, що тут зібралася величезна кількість людей з різних країн Європи, є дуже символічним. Це свідчить про те, що ми вже в єдиному просторі і можемо жити, як казав Маяковській, "единым человечным общежитием", – сказав Путін, згідно УНІАН.
Явно заготовлений ще у Москві Маяковський стилістично дисонував з подією. Це все одно, якби для мотоцикла Путін начепив смокинг.
Але раз вже зайшлося про Маяковського, то хотілося б, щоб Володимир Володимирович П. завчив і інший відомий рядок Володимра Володимировича М.: "Товарищ москаль,на Украину шуток не скаль!"
Коментарі - 50
Хресний хід УПЦ КП ропочнеться о 12-00. Приєднуйтесь або біля Володимирського собору, або будь-де на маршруті до Володимирської гірки
Із областей України до Київської Патріархії надходять численні сигнали про різноманітні спроби перешкодити від'їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Руси-України, повідомив вночі сайт УПЦ КП.
Зокрема, відбувається тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників. Погрожують відібрати ліцензію на перевезення та створити інші "неприємності". У зв'язку з чим спостерігається масова відмова перевізників від виконання рейсів, про які завчасно було домовлено.
В інших випадках чиновники місцевої влади настійливо "не рекомендують" духовенству Київського Патріархату їхати до Києва 28 липня.
Надходять також сигнали про перешкоджання проїзду автобусів безпосередньо на трасі – під надуманими приводами їх зупиняють і не пропускають далі представники ДАІ. Всі ці випадки викликають серйозну тривогу, адже вони носять не поодинокий, а масовий і систематичний характер. Святійший Патріарх Філарет звернувся до представників державної влади за роз'ясненнями. У відповідь було повідомлено, що ніяких розпоряджень щодо вчинення перешкод у перевезенні паломників для участі у святкуванні дня Хрещення Київської Руси не давалося. Незважаючи на це, інформація про перешкоди продовжує надходити.
Коментарі - 182
Палки в колеса. Облизавши з голови до ніг Кирила, влада протидіє учасникам Хресного ходу УПЦ КП
Із областей України до Київської Патріархії надходять численні сигнали про різноманітні спроби перешкодити від'їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Руси-України, повідомив вночі сайт УПЦ КП.
Зокрема, відбувається тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників. Погрожують відібрати ліцензію на перевезення та створити інші "неприємності". У зв'язку з чим спостерігається масова відмова перевізників від виконання рейсів, про які завчасно було домовлено.
В інших випадках чиновники місцевої влади настійливо "не рекомендують" духовенству Київського Патріархату їхати до Києва 28 липня.
Надходять також сигнали про перешкоджання проїзду автобусів безпосередньо на трасі – під надуманими приводами їх зупиняють і не пропускають далі представники ДАІ. Всі ці випадки викликають серйозну тривогу, адже вони носять не поодинокий, а масовий і систематичний характер. Святійший Патріарх Філарет звернувся до представників державної влади за роз'ясненнями. У відповідь було повідомлено, що ніяких розпоряджень щодо вчинення перешкод у перевезенні паломників для участі у святкуванні дня Хрещення Київської Руси не давалося. Незважаючи на це, інформація про перешкоди продовжує надходити.
Коментарі - 54
Подаруйте собі "Троянду ритуального болю". З прочитаного
Отримав задоволення від низки есеїв Богуміли Бердиховської "Україна: люди і книжки". Тут – яскраві портрети українських діячів минулого та теперішнього століть. Надія Суровцева та Алла Горська. Василь Стус та Юрій Шерех-Шевельов. Іван Дзюба та Мирослав Маринович.
Кубло бандитів-кадебістів
Злодіів і відставників
У стольному засіли місті
Як партія більшовиків
Схоже, цих рядків свого батька не читав Дмитро Стус.
Коментарі - 0
Помпезність, побутова нескромність та крутизна не найкращі риси для Патріарха
25 липня 2010 р. завершилася перша частина програми візиту Московського Патріарха Кирила до України – поїздки по регіонах. Предстоятель РПЦ прибув до Києва.Звичайно ж підсумки візиту підводити рано, але деякі важливі моменти вже можна констатувати.
Наприклад – невідповідність очікуваної та реальної участі віруючих в патріарших богослужіннях. Напередодні приїзду до Одеси організатори заявляли мало не про 200 тисяч паломників, що очікуються. На ділі ж на освячення Спасо-Преображенського собору прийшло від 3 (за скромними підрахунками) до 6 (за щедрими) тисяч чоловік. І це при тому, що охороняти візит було звезено 4 тисячі міліціонерів, а новозбудований собор може вміщати понад 10 тисяч чоловік.
Те ж саме відбулося в Дніпропетровську. На недільну патріаршу Літургію очікувалося від 40 до 80 тис. чоловік. У реальності ж їх було, за різними підрахунками, від 3,5 до 10 тисяч. І це при тому, що мерія міста організувала безкоштовне підвезення людей до місця служби, і вона була широко розрекламована.
Примітно й те, що якщо минулого року офіційний сайт РПЦ давав конкретні цифри кількості учасників служб, то тепер він обмежується узагальненими виразами "багато тисяч". Звичайно, для повсякденних богослужінь цифри в 3-5 тисяч чоловік – це багато. Але для візиту Московського Патріарха, підготовка до якого велася мало не з минулого року, який дуже широко був розрекламований, присутність такої кількості прихожан в містах з мільйонним населенням, в регіонах, де Московський Патріархат домінує – результат більш ніж скромний.
Коментарі - 149
Попри світоглядні суперечки, вважаю, що звільнення Чаленка було би несправедливим
Нещодавно Сашко Чаленко бажав мені повіситися, накласти на себе руки, удавитися тощо. Звичайно, я того всерйоз не сприймав, хоча, як на мене, в своїх дописах в блогах УП Чаленко переходить межу. Втім, не дарма кажуть: не суди, то й не судимим будеш.
Чаленка я знаю з кінця 90-х років, він завжди, незалежно від політичної кон'юнктури, був "яничаром" і стояв на позиціях навіть не малоросійства.
Але ідеологічні розбіжності не заважають мені визнати, що професійні принципи Чаленка завжди олюднювали газету "Сегодня". Рівно як і мушу підтвердити, що його боротьба за наявність іншої точки зору не завжди була успшною, а коментарі часто-густо його начальством редагувалися так, що пізнати себе було неможливо. За таких умов будь-який журналіст повинен захищати свою позицію перед редактором – навіть під загрозою звільнення.
Коментарі - 43
Післязавтра – Хресний хід УПЦ КП
У зв'язку з винесенням судом заборон на проведення у Києві 25-28 липня 2010 р. акцій протесту та акцій на підтримку візиту Московського патріарха Кирила, до Прес-центру Київської Патріархії надходять запити про те, чи не стосується ця заборона Хресного ходу, запланованого Київським Патріархатом на 28 липня з 12.00 до 13.30 від Володимирського собору по вулицям Володимирській та Трьохсвятительській до пам'ятника князю Володимиру.
У зв'язку з цим Прес-центр Київської Патріархії роз'яснив, що "судова заборона не може розповсюджуватися на згаданий Хресний хід, адже він не є ані акцією протесту, ані акцією на підтримку візиту Московського патріарха й взагалі до цього візиту не має стосунку. Хресний хід проводиться на виконання рішення Священного Синоду від 14 травня 2010 р. про загальноцерковне відзначення Дня Хрещення Київської Руси-України. Це свято у 2008 р. указом Президента України також внесене до переліку державних свят. Київська Патріархія завчасно подала до Київської міської державної адміністрації всі необхідні документи, пов'язані з проведенням ходу, та понад місяць тому отримала відповідні погодження.
Хресний хід, який проводиться Київським Патріархатом, ані в часі, ані в просторі не перетинається із заходами, які проводитимуть у Києві прибічники Московського Патріархату. Бо молебень Патріарха Кирила перед пам'ятником князю Володимиру відбуватиметься 27 липня, а заходи УПЦ КП – 28 липня, в час, коли Московський патріарх перебуватиме у Києво-Печерській лаврі.
Тому жодних законних і логічних підстав для заборони Хресного ходу або перешкоджання його проведенню з будь-якого боку – немає.
Коментарі - 38
Київ. Провінційний центр ''Русского мира'' чи українська православна столиця?
У зв'язку з винесенням судом заборон на проведення у Києві 25-28 липня 2010 р. акцій протесту та акцій на підтримку візиту Московського патріарха Кирила, до Прес-центру Київської Патріархії надходять запити про те, чи не стосується ця заборона Хресного ходу, запланованого Київським Патріархатом на 28 липня з 12.00 до 13.30 від Володимирського собору по вулицям Володимирській та Трьохсвятительській до пам'ятника князю Володимиру.
У зв'язку з цим Прес-центр Київської Патріархії роз'яснив, що "судова заборона не може розповсюджуватися на згаданий Хресний хід, адже він не є ані акцією протесту, ані акцією на підтримку візиту Московського патріарха й взагалі до цього візиту не має стосунку. Хресний хід проводиться на виконання рішення Священного Синоду від 14 травня 2010 р. про загальноцерковне відзначення Дня Хрещення Київської Руси-України. Це свято у 2008 р. указом Президента України також внесене до переліку державних свят. Київська Патріархія завчасно подала до Київської міської державної адміністрації всі необхідні документи, пов'язані з проведенням ходу, та понад місяць тому отримала відповідні погодження.
Хресний хід, який проводиться Київським Патріархатом, ані в часі, ані в просторі не перетинається із заходами, які проводитимуть у Києві прибічники Московського Патріархату. Бо молебень Патріарха Кирила перед пам'ятником князю Володимиру відбуватиметься 27 липня, а заходи УПЦ КП – 28 липня, в час, коли Московський патріарх перебуватиме у Києво-Печерській лаврі.
Коментарі - 33
Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Керівник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Олена Притула
E-mail редакції: ukrpravda@gmail.com
Webmaster: webmaster@pravda.com.ua