Постскриптум. Кого ж ''трахнув'' Табачник? Швидше самого себе, ніж Бандеру

Підрахуй, Табачник, Грушевський та Бандера – справжні переможці "Великих українців".

В принципі мене цілком влаштовують формальні результати шоу "Великі українці". Країна дізналася багато чого нового. Хтось, мабуть, вперше усвідомив, що Ярослав Мудрий – український князь, а не якийсь там російський. Табачник та притягнутий ним в групу підтримки уподобаного князя академік Толочко волею чи неволею наступили на горло власній пісні. Обидва критично налаштовані до історичної концепції Грушевського, але підтвердили її українською "приватизацією" Ярослава Мудрого, якого російсько-радянська історична наука вважає або князем спільної сіхднослов'янської народності, якої, як відомо, ніколи не було, а бо й давньросійським, князем.

Амосов – цілком достойна людина, для того, що посісти друге місце. Думаю, це дійсно свідчить про сучасне, політико-громадянське самоусвідомлення нації.

Нарешті, Бандера на третьому місці – це просто видатний результат, нищівний удар по глибоко укоріненій антибандерівській пропаганді, якою ще в піонерські роки було отруєно та покалічено маленького Діму Табачника. Багатьох попустило, а на його долю випали серйозні ускладнення, яких, напевно, йому вже не подолати. Країна не готова до того, аби сприйняти як доконаний факт, що Бандера – найславетніший українець. Тим більше, що були в нашій історії і вагоміші постаті.

Шкода, звичайно, що Шевченко на четвертому місці. Не дарма ж він сам казав, що "ми славних прадідів великих онуки погані"...

Коротше кажучи, результати можна було сприйняти такими, якими вони є, якби вони були отримані у відносно чесний спосіб.

Але, схоже, що Ярослав переміг так само, як Янукович в другому турі. Табачника видно за почерком. Багатократне голосування, така собі sms-карусель, та умовний транзитний сервер, де хімічаться потрібні результати, тільки цього разу не в ЦВК, а десь на орбіті каналу "Інтер".

Звичайно, можна сказати, що Табачник виявився організованішим, переграв прибічників інших кандидатів. Я агітував за Бандеру, але в пристойних рамках. Мені також відомі технології автоматичних sms-розсилок, але для мене важливо було, щоб за Бандеру голосували живі люди, а не роботи, бездушні телефонні трубки та великі гроші.

І якщо вірити цитаті Кіпіані – а вірю цій людині й високо шаную його репутацію – про те, що на фуршеті Табачник вихвалявся як "трахнув" Бандеру, то "трахнув" він не Бандеру. Табачник "трахнув" Україну, канал "Інтер" в особі його керівників та навіть однієї керівниці, Савіка Шустера, з сотню поважних гостей, які своєю присутністю висвятили чергове регіональне підрахуйство. Нарешті, Табачник "трахнув" власну партію та свого лідера Януковича, бо продемонстрував, що ця політична сила ніколи не навчиться чесному голосуванню.

А от щодо того, чи "трахнув" він Бандеру... Добре "трахати" мертвих, але якби Табачник зустрів живого Бандеру і спробував "трахнути", то, бігме, зламав би собі член.