''За Україну без Табачника''. ''Справжня педагогіка починається з відстоювання власної гідності... '' Президенту – браво!

Браво, браво. Та не тому, про кого ви подумали.

Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт став першим і сподіваюсь все ж таки, не єдиним ректором, який назвав мінстра освіти тим, ким той є насправді.

Звернення президента НаУКМА Сергія Квіта до освітянської громадськості

Шановні колеги!

Призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки України стало відвертою несподіванкою – політика, який ставить під сумнів українську ідентичність, пропонуючи натомість концепцію невідомої "украинско-русской культуры" (мова оригіналу). На думку Дмитра Табачника, Закон України "Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні" ставить нашу державу "в один ряд с наиболее отвратительными тоталитарными диктатурами". Міністр освіти і науки вважає, що "желание мелко подгадить соседу, предать, выгадать что-то, обманув ближнего, согласие потерять глаз, чтобы сосед вовсе ослеп, – характерная особенность формирующейся украинской нации".

Його висловлювання на кшталт "галичане – это лакеи, едва научившиеся мыть руки", які "практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане", як і про "боротьбу між римсько-католицько-галицьким і російсько-православним етносами", що нібито розгорнулася на території України, викликають подив, оскільки вони належать докторові історичних наук.

Така позиція нетерпимості до будь-якої нації чи національної культури характеризується як ксенофобія. У цьому ж випадку мова йде про ненависть до українців та української культури з боку міністра, який відповідає за державну політику в освітній галузі. Чутливість до браку толерантності відрізняє весь повоєнний світ, особливо Європу. Тому такий міністр не може сідати за стіл переговорів з міністрами цивілізованих держав, не може відповідати за науку і освіту нашої країни.

Україна потребує єдності і культури, наша освіта і наука – якісного зростання, конкурентоздатності на глобальній арені, а університети – автономії. До цих завдань не може братися Дмитро Табачник, бо гуманітарна галузь не будується на ненависті і неправді. Не будьмо байдужими сьогодні, бо наші учні і студенти не вибачать нам цього завтра! Справжня педагогіка починається з власного прикладу, з відстоювання власної гідності. Закликаємо Вас висловитися публічно проти Дмитра Табачника – особи, неприйнятної на такій важливій та відповідальній посаді, як міністр освіти і науки України.

Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт