Браво, браво. Та не тому, про кого ви подумали.
Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт став першим і сподіваюсь все ж таки, не єдиним ректором, який назвав мінстра освіти тим, ким той є насправді.
Звернення президента НаУКМА Сергія Квіта до освітянської громадськості
Шановні колеги!
Призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки України стало відвертою несподіванкою – політика, який ставить під сумнів українську ідентичність, пропонуючи натомість концепцію невідомої "украинско-русской культуры" (мова оригіналу). На думку Дмитра Табачника, Закон України "Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні" ставить нашу державу "в один ряд с наиболее отвратительными тоталитарными диктатурами". Міністр освіти і науки вважає, що "желание мелко подгадить соседу, предать, выгадать что-то, обманув ближнего, согласие потерять глаз, чтобы сосед вовсе ослеп, – характерная особенность формирующейся украинской нации".
Його висловлювання на кшталт "галичане – это лакеи, едва научившиеся мыть руки", які "практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане", як і про "боротьбу між римсько-католицько-галицьким і російсько-православним етносами", що нібито розгорнулася на території України, викликають подив, оскільки вони належать докторові історичних наук.
Така позиція нетерпимості до будь-якої нації чи національної культури характеризується як ксенофобія. У цьому ж випадку мова йде про ненависть до українців та української культури з боку міністра, який відповідає за державну політику в освітній галузі. Чутливість до браку толерантності відрізняє весь повоєнний світ, особливо Європу. Тому такий міністр не може сідати за стіл переговорів з міністрами цивілізованих держав, не може відповідати за науку і освіту нашої країни.
Україна потребує єдності і культури, наша освіта і наука – якісного зростання, конкурентоздатності на глобальній арені, а університети – автономії. До цих завдань не може братися Дмитро Табачник, бо гуманітарна галузь не будується на ненависті і неправді. Не будьмо байдужими сьогодні, бо наші учні і студенти не вибачать нам цього завтра! Справжня педагогіка починається з власного прикладу, з відстоювання власної гідності. Закликаємо Вас висловитися публічно проти Дмитра Табачника – особи, неприйнятної на такій важливій та відповідальній посаді, як міністр освіти і науки України.
Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт
12 млн. кириллицы против 1,5 млрд. латиницы Геннадий Балашов Сегодня, 11:22 
Публичная лекция Алексея Ситников для блогеров Корреспондент (бесплатно) Дмитрий Раимов Сегодня, 10:22 
"Зіркова" агіткоманда О. Попова зраджує киян Олена Єскіна Сегодня, 03:52 
Канны-2012. Растроение личности Изабель Юппер, легкость бытия и отварные яйца Юлия Мак-Гаффи Сегодня, 01:11 
grafo:
А может от Адама начнем??? Или Ab ovo?
Суздальці – прислужники монголів
Київ тоді був прилучений до Галицького князя Данила, і в ньому сидів воєвода Данилів – Дмитро. На раді Кияне вирішили не оддавати города і повбивали татарських послів, а Менгу пішов собі од Київа. Через рік, у 1240 році, присунула вся сила Батиєва, а з нею і сам Батий, і облягли город навкруги.
Татари порізали і повбивали усіх людей; порубаного Дмитра взяли у полон, але Батий, за його одвагу, не звелів його вбивати, а оставив при собі; город спалили. Церкву св. Василія, Десятинну і Київо-Печерський манастир вони й зруйнували, – бо там позамикалися люде і відтіль оборонялися.
Проте святі речі Татари не паплюжили, бо
у самій Орді, у городі їх Сараї, недалеко ханського стану, була христіянська церква і у ній правилася служба Божа.
***
І хто ж там правив?
Предки теперішніх ревнителів московського православія.
Вот такі пироги, младоодесіт