Про критерії та вимоги для кандидатів від опозиції
З цікавістю прочитав пропозиції Ю. Тимошенко щодо формування єдиного партійного та мажоритарного списків від опозиції на наступні парламентські вибори. Абсолютно правильна логіка. Якщо опозиція хоче реальної перемоги, вона мусить об'єднатися і йти одним списком. Це зовсім не означає, що вся опозиція перебуватиме в одній партії, але то вже тема для іншої розмови. Яким чином розташуються кандидати у такому списку, має, на мою думку, визначити рейтингове голосування на з'їзді запропонованої Ю.Тимошенко нейтральної партії при розумній самостриманості опозиційних політиків.
За здорового глузду останніх (хочеться вірити, що він ще залишився) це можна відносно легко зробити. Якщо вже не вийде за логікою та тим самим здоровим глуздом, можна скористатися навіть процедурою жеребкування. У кінцевому підсумку або виграємо всі, або програємо всі. Не бачу жодного смислу проведення до парламенту окремих "колонок" депутатів, які утворять там ні на що не здатну меншість. Мова ж, начебто, про серйозну справу, а не про себе коханих.
Дещо складніше буде визначити тих, хто саме опиниться у цьому списку. Повинні бути якісь критерії та умови відбору. Кодекс будівників комунізму вже, слава Богу, не є актуальним. Отже, потрібні дуже чіткі та зрозумілі положення, які дозволять отримати чесні та конкретні відповіді. Інакше ризикуємо знову "мати те, що маємо".
Хто сформулює ці критерії? На мою думку, це має зробити громадянське суспільство, тобто ми з вами. А політики при підборі кандидатів повинні неухильно ними керуватися. Для "затравки" пропоную кілька, як на мене, принципово важливих пунктів. Багато з них вже давно є звичною практикою у цивілізованих демократичних країнах.
І останнє. Щоб ні у кого не було підозр, що пропоную схему під себе, не претендуватиму на будь – яке місце у тому списку. Вирішить громада, що ще зможу зробити щось позитивне для своєї держави, – працюватиму з задоволенням. Не запропонує – сприйму як об'єктивну даність. Не може ж бути вічних політиків. Знову таки – беремо за приклад цивілізовані країни.
І найостанніше. Просив би всіх, хто справді хоче долучитися до цієї важливої справи, робити дуже конкретні, практичні пропозиції. А тих, хто традиційно зосереджується на лайці та безглуздих звинуваченнях, прошу приберегти свій запал для інших оказій. Не заважайте, адже йдеться про серйозне. Всі отримані пропозиції обіцяю негайно передавати через представників "Нашої України" до КОД'у з метою подальших узагальнень, підготовки зведеного й узгодженого переліку запропонованих критеріїв та вимог для опозиційних кандидатів.
Пройдемо цей шлях, сформуємо нову демократичну більшість – матимемо останній шанс остаточно не загубити довіру наших громадян. Не впораємося – піде теперішня опозиція назавжди на політичну пенсію. Прийдуть інші. І це буде чесно.
Отже, перше наближення.
Критерії та умови добору кандидатів від опозиції:
1. Кандидат ні особисто, ні його найближчі родичі (як це визначено законом) не повинні займатися бізнесом (сьогодні це навіть складно уявити у нашій теперішній ситуації, але влада і бізнес мають бути раз і назавжди відділені одне від одного, бізнесмени повинні займатися бізнесом, а не політикою і легально, як, наприклад, у США, лобіювати свої інтереси).
2. Кандидат не повинен мати не зняті у визначеному законом порядку попередні судимості (це не стосується випадків, що є наслідком очевидної вибірковості правосуддя, як це має місце тепер).
3. Кандидат не повинен мати у своїй попередній діяльності фактів притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за корупційні діяння (в парламенті апріорі не можуть працювати особи, які мають схильність до таких діянь).
4. Кандидат має документально довести відповідність своїх статків отриманим прибуткам, починаючи від 1991 року (у парламенті мають працювати чесні люди).
5. Кандидат має скласти письмову присягу про те, що на час її прийняття він не є у будь – який спосіб залежним від іноземної держави, не є завербованим спецслужбою іноземної держави та не отримує з-за кордону фінансової або будь – якої іншої допомоги (у парламенті не повинно бути агентів іноземних спецслужб).
6. Кандидат має скласти письмову присягу про те, що не є громадянином будь – якої іноземної держави (у парламенті мають працювати українські, а не іноземні громадяни).
7. Кандидат має вільно володіти державною мовою та обов'язково застосовувати її у своїй публічній діяльності як у парламенті, так і поза його межами (українські законодавці мають шанувати державну мову та особистим прикладом стимулювати до цього й інших).
8. Кандидат має документально підтвердити отримання ним вищої освіти (в парламенті повинні працювати особи, які є здатними до генерування важливих державних рішень).
9. Кандидат не може балотуватися, якщо вже двічі обирався до парламенту (треба дати шанс для оновлення парламенту).
10. Кандидат має скласти письмову присягу про те, що голосуватиме особисто та ні за яких обставин не передаватиме своєї картки іншому депутату (парламентар має бути прикладом дотримання, а не порушення Конституції та законів України).
11. Кандидат має навести приклади того, що своєю попередньою діяльністю у галузі державного управління, політики, економіки, права, культури тощо він сприяв утвердженню української державності, розвитку духовності української нації.
12. Кандидат має письмово задекларувати, що подання неправдивих відомостей матиме наслідком добровільне припинення ним своїх повноважень члена парламенту (у разі його обрання народним депутатом України).
Опозиція має дати приклад. Якщо обиратимемо тих, хто відповідав хоча б таким вимогам, – матимемо надію на зміни. Це, безумовно, вплине і на владу. Лише тоді матимемо суспільство, де політичні сили та партії боротимуться не за знищення одна одної, а за найкращу концепцію державного розвитку.
Чи не забагато ідеалізму, запитаєте ви. Є, звичайно. Але будь – яке суспільне досягнення колись теж було лише мрією. Давайте хоч спробуємо!
Отже, закликаю до максимальної конкретики у ваших пропозиціях.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
